П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/8884/17

Провадження № 22-ц/4815/142/18

Головуючий у суді першої інстанції: Бердій М.А.

Рішення суду першої інстанції ухвалено

(вступна і резолютивна частини) в м. Рівне

Рівненської області 11.05.2018 р. о 10 год. 02 хв.

Дату складення повного тексту рішення не зазначено.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Шимків С.С., Боймиструк С.В.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович;

представники учасників справи: позивача - відсутній;

відповідача - відсутній;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відсутній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" на рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року в суд звернувся ОСОБА_2 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" (далі - ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" або кредитор), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М.; про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Мотивуючи свої вимоги, позивач покликався на вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису №1736 від 17.12.2016, яким стягнуто із позивача на користь кредитора 14 814, 38 гривень заборгованості за кредитом, 3 504, 43 гривень заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами та комісією, 1 300 гривень плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що сумарно становить 19 618, 81 гривень.

Вважав оспорюваний виконавчий напис таким, що суперечить правилам ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" щодо обов'язковості переліку певних документів та факту безспірності заборгованості, глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо безспірності документів, на підставі яких здійснюється стягнення, роз'ясненням п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні".

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 12 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням п'ятиденного строку позивачу для усунення допущених недоліків, а саме додаткової сплати 640 гривень судового збору.

9 липня 2017 року дану вказівку судді позивачем задоволено і сплачено судовий збір у розмірі, який вимагалося.

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 19 липня 2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Після задоволення позивачем вказівок судді Рівненського міського суду від 19 липня 2017 року про залишення заяви щодо забезпечення позову ОСОБА_2 без руху і надання в зв'язку з цим п'ятиденного строку для сплати 320 гривень ухвалою судді від 30 жовтня 2017 року забезпечено позов у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №1736 від 17.12.2016, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.

Рішенням Рівненського міського суду від 11 травня 2018 року позов ОСОБА_2 (33000 АДРЕСА_1) до ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" (код ЄДРПОУ: 39288002, 01601, м. Київ, вулиця Червоноармійська, 13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. (01001 м. Київ, вулиця Мала Житомирська, 6\5); про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повністю задоволено.

Визнано виконавчий напис, що вчинений 17 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., реєстровий номер 1736, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто із відповідача на користь позивача 960 гривень судового збору.

Ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позову, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано факт існування спірності заборгованості, документи про що надано кредитором. Тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" позов задоволено і визнано оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На рішення суду ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" через свого представника - директора товариства Понеділка А.Г. подало апеляційну скаргу, де посилається на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у неправильності застосування норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначалося про неврахування судом того, що на момент придбання ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" - 29 квітня 2016 року права вимоги за кредитним договором L01.188.32723 від 23.10.2014 сумарна заборгованість позичальника складала 18 318, 81 гривень, з яких 14 814, 38 гривень становила заборгованість за кредитом і 3 504, 43 гривень - заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами і комісією. Після переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_2 жодного разу не сплатив заборгованості на користь нового кредитора. Тобто свої вимоги ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" вважає безспірними. Відповідачем було попереджено боржника про необхідність сплати в добровільному порядку існуючої заборгованості та можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса, а з огляду на відсутність його згоди товариство звернулося до нотаріуса з відповідною вимогою.

Тобто вважає додержаними ст. 87 Закону України "Про нотаріат", положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296\5, а також Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Щодо понять безспірності та спірності, то вважав, що це не є власним ставленням боржника до заявленої вимоги, а є об'єктивною ознакою, тобто фактичним складом та характером правовідносин. При цьому переконаний, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права і обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, з огляду на що посилався на правові висновки Верховного Суду України, що зафіксовані у постановах від 20.05.2015 у справі №№6-158цс15 та Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №204\4071\14-ц.

З наведених міркувань просить прийняти постанову, якою скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову в позові про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи чи їх представниками не подавалося.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи та їх представників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом попередньої інстанції, і ці обставини сторонами не заперечуються, 23 жовтня 2014 року між позивачем і Публічним акціонерним товариством "Ідея-Банк" (далі - ПАТ "Ідея-Банк" або банк) було укладено кредитний договір №L01.188.32723 на суму 17 408 гривень для поточних потреб. 10 жовтня 2015 року банком направлено ОСОБА_2 письмове повідомлення вих. № 12.1.3.\134778, за яким боржник мав заборгованість відповідно до кредитного договору у розмірі 3 027, 71 гривень, а також пеню - 208, 03 гривень.

В подальшому 29 квітня 2016 року між ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" та ПАТ "Ідея-Банк" укладено договір факторингу № 29\04-01, за умовами якого банк відступив, а факторингова компанія набула право грошової вимоги за кредитним договором №L01.188.32723 від 23 жовтня 2014 року.

Незабаром 18 жовтня 2016 року ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" надіслано позивачу письмову вимогу № L01.188.32723, де вказано заборгованість останнього у розмірі 18 318, 81 гривень, з яких 14 814, 38 гривень - заборгованість за тілом кредиту, а 3 504, 43 гривень - заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами та комісією. Даних про її вручення адресату матеріали справи не містять.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 17 грудня 2016 року виконавчого напису за №1736, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" на підставі договору факторингу №29\04-1 від 29.10.2014 року 14 814, 38 гривень заборгованості за тілом кредиту, 3 504, 43 гривень заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами і комісіями, 1 300 гривень плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса.

ОСОБА_2 і ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" не оспорюється і той факт, що відповідно до даного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції відкрито та триває виконавче провадження, яке на даний час зупинено з огляду на відповідне забезпечення судом позову.

Правильно погодився суд з доводами позивача про те, що однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, тоді як ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень щодо заборгованості та її розрахунку. При цьому необхідно уникати будь-яких суперечностей у наданих документах.

Між тим, поданий ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" нотаріусу здійснений відповідачем розрахунок заборгованості не можна вважати доказом безспірності вимог стягувача до боржника, адже він відображає односторонні арифметичні банківські розрахунки. Документом, що стверджує про факт, є отримання боржником вимоги стягувача за підписом боржника про його вручення. Проте доказів про це відповідачем надано не було.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування належать норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, визнавши оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, то колегія суддів з ними погодитися не може.

Так, відповідно до абз. другого ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Однак будь-яких фактичних даних про існування процесуально-правових дефектів, що потягли би помилкове розв'язання цивільно-правового спору, відповідачем надано не було, а апеляційним судом не було здобуто.

З аргументами автора скарги про хибність застосування норм матеріального права колегія суддів також погодитися не може через їх спростування правильністю висновків міського суду, виходячи з такого.

Згідно зі ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Положення підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296\5, вказують про те, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, де зокрема мають бути зазначені відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника, дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи, номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи, строк, за який має провадитися стягнення, інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Як обґрунтовано з'ясовано судом, письмову вимогу про погашення існуючої заборгованості щодо усунення порушень основного зобов'язання позивач не отримував. Даний факт ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" спростовано не було.

Пункт 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296\5, передбачає право нотаріуса вчинити виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296\5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

З пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172, вбачається, що для одержання виконавчого напису про стягнення за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а.) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та б.) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зробивши елементарний порівняльний аналіз, суд попередньої інстанції правильно з'ясував, що розмір заборгованості за тілом кредиту змінився з 10 жовтня 2015 року, коли складав 3 027, 71 гривень, до 14 814, 38 гривень 18 жовтня 2016 року, тобто більш як у чотири рази протягом одного календарного року, що суперечить обставинам справи та вимогам закону.

За таких обставин приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. при вчиненні виконавчого напису не додержано правил ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Тому решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу з огляду на їх необґрунтованість.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є його ухвалення судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги судовий збір поверненню на його користь не підлягає, оскільки апеляційну скаргу колегією суддів відхилено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 30.10.2018 р. о 13 год. 35 хв. .

Головуючий:

Судді: