Справа №1-48

                                            2009р.

ПОСТАНОВА

іменем України

  „30” грудня 2009 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді    Кавацюка В.І.

                 при секретарі             Юрчишин О.В.

                 з участю прокурора  Палюха А.І., Антонюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді в.о. голови правління ВАТ „Яворівський хлібозавод”, військовозобов’язаного, на військовому обліку перебуває в Шевченківсько-Личаківському райвійськкоматі м. Львова, не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою – АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України,

у с т а н о в и в :

   Підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді директора ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”, будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, являючись розпорядником коштів підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, в період з 15 березня 2005 року по 30 липня 2008 року, отримавши на розрахунковий рахунок підприємства кошти в сумі 9 135 849 грн., допустив порушення вимог п.п.6, 12 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – використавши з загальної суми отриманої виручки на господарські потреби підприємства кошти в сумі 366455 грн. та не перерахувавши до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова кошти боргу в сумі 241 817,20 грн. в якості страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що призвело до нарахування штрафних санкцій підприємству на суму 131537,96 грн. та пені на суму 38 121, 24 грн., а всього спричинено збитків підприємству на загальну суму 169 659, 20 грн.  

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що в січні 2005 року посадовими особами Львівської міської ради йому було запропоновано обійняти посаду директора ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”. На той період підприємство перебувало в жахливому фінансово-економічному стані, мало велику заборгованість по виплаті заробітної плати, сплати внесків до Пенсійного фонду України, заборгованість по сплаті до бюджету податків, зборів і інших обов’язкових платежів, а господарським судом Львівської області за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було порушено справу про банкрутство підприємства. На вказану пропозицію він погодився за умови, що будуть виділені якійсь кошти на реанімацію підприємства. В лютому 2005 року йому повідомили, що такі кошти будуть виділені, а тому він погодився очолити дане підприємство та 15 березня 2005 року підписав відповідний контракт. На час зайняття посади директора на вказаному підприємстві, воно майже було зупинено, не було транспорту, обігових коштів тощо. Щоб не зростали борги він попросив посадових осіб Львівської міської ради виділити будь-яку техніку і надати фронт робіт, однак техніки виділено не було, а надали в оренду лише два сміттєвози та дозволили обслуговувати дві житлово-експлуатаційні організації. Грошові кошти для підприємства в сумі 1 900 000 грн. виділили лише в жовтні 2005 року. В подальшому підприємство почало працювати, було погашено заборгованість по заробітній платі, сплачено в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 1 682 000 грн. заборгованості по податках і зборах. Крім цього, підприємство щомісячно сплачувало відповідні внески в Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, однак ці проплати зараховувались не на поточні платежі, а зараховувались в погашення заборгованості за період з 2003 року, тобто за той період, коли він на займав посаду директора  ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”. Будь-якого умислу на несплату коштів на загальнообов’язкове пенсійне страхування в нього було та заборгованість, яка вказана в обвинувальному висновку виникла лише в силу тяжкого фінансово-економічного становища підприємства.

   Крім цього, підсудний ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності і  закриття даної кримінальної справи з тих підстав, що ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс” на даний час здійснює поточну сплату внесків до Пенсійного фонду України в повному обсязі, між ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс” та Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова укладено договори про розстрочку сплати нарахованих штрафів і пені до 2014 року та, крім цього, він, ОСОБА_1, тривалий час вже не працює в ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”, не становить суспільної небезпеки і своїми діями він не завдав шкоди державі.  

   Заслухавши думку прокурора Антонюк О.Д., яка проти задоволення клопотання не заперечила, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

   Відповідно до ст. 7 ч.3  КПК України за наявності підстав, зазначених в ст. 48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

   Згідно ст.48 КК України  особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.  

   В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, він понад сім місяців не працює в ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”, в даний час вказане підприємство здійснює поточну сплату внесків до Пенсійного фонду України в повному обсязі і між ним та Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова укладено договори про розстрочку сплати нарахованих штрафів і пені до 2014 року, інкримінований злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним.    

   Керуючись ст.ст.7, 7-1, 273, 274, 282, 296  КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

   Клопотання задовольнити.

    ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, та кримінальну справу щодо нього провадженням закрити.

   Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписка про невиїзд – скасувати.

   На постанову сторонами може бути подана  апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                              В. І. Кавацюк