Справа №2-2427/2009 р.                                                                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    28 грудня 2009 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської                              області в складі:   головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,

                               при секретарі судового засідання  -  Лукіянчиній Т.І.,

                               за участю - позивачки ОСОБА_1,

                               відповідача ОСОБА_2,

                               третьої особи ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську  Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу , -  

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом  до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначала, що з відповідачем                   ОСОБА_2 знаходиться в зареєстрованому  шлюбі з  28 квітня 2007 р. Від  даного шлюбу сторони дітей не мають.  В позові  позивачка  вказувала, що причиною розпаду сім’ї є те, що вона та відповідач виявилися  різними людьми, зі своєрідними характерами та  з  різними поглядами  щодо  вирішення  життєвих проблем, через що, між подружжям   постійно  виникали  сварки та непорозуміння. Шлюбні відносини між ними  припиненні з  травня 2008 р. На теперішній час у позивачки слалась інша сім’я та остання  в невдовзі очікує народження дитини, батьком якої визнає себе ОСОБА_3 Посилаючись на те, що сім’я розпалася остаточно, примирення та подальше спільне проживання з  відповідачем неможливе, позивачка  просила  позов задовольнити, а шлюб,  зареєстрований                    28 квітня  2007 р.  відділом реєстрації актів цивільного  стану  по м. Вознесенську  Вознесенського міськрайонного  управління юстиції   Миколаївської області   між нею  та  відповідачем розірвати.  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, на розірванні шлюбу наполягала. При цьому зазначала, що подружні відносини  припиненні  з травня  2008 р., через те, що  сторони виявилися  різними людьми та  в кожного свій погляд на життєві і сімейні відносини.  Також вказувала,  що сім’я  розпалася остаточно та подальше її збереження  неможливе, оскільки у неї склалась інша сім’я та  вона очікує народження дитини, батьком якої є ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 в судовому  засіданні позовні вимоги визнав,  проти задоволення позову не заперечував. При цьому зазначав, що сім’я розпалася остаточно  і збережена не може бути.  

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши до суду письмову заяву від 28 грудня 2009 р.  про визнання  свого батьківства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені  наступні  факти  та відповідні їм правовідносини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_2   (до  шлюбу – Гончар) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,   знаходяться  в зареєстрованому шлюбі з  28 квітня  2007 р., що підтверджується свідоцтвом  про шлюб,  серія І–ФП №024298, виданим 28 квітня 2007  р. відділом  реєстрації актів цивільного  стану  по м. Вознесенську   Вознесенського міськрайонного  управління юстиції  Миколаївської області (а.с.7).

Від даного шлюбу сторони  дітей не мають.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік  зобов’язані спільно піклуватися про  побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї  на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ст.55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини.  Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість  і може мати наслідки, встановлені законом (ст.56 СК України).    

Згідно ст.112 СК України суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У статті 110 СК України визначені обставини, які дають право одному з подружжя пред’явити позов про розірвання шлюбу  підчас вагітності дружини, зокрема,                              ч.3 ст.110 СК України передбачає, що чоловік, дружина мають право пред’явити позов  про розірвання шлюбу  протягом вагітності  дружини, якщо  батьківство зачатої  дитини  визнане іншою особою.  При цьому, для припинення  мораторію  на пред’явлення позову про розірвання шлюбу під час вагітності  дружини достатньо  письмового визнання іншою особою свого батьківства.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з травня 2008 р. припинили шлюбні відносини  та жоден  з них не бажає зберегти сім’ю. Згідно довідки КУ „Вознесенська  центральна районна лікарня” №1712 від 10 листопада 2009 р., позивачка ОСОБА_1 вагітна строком 29 тижнів. Третя особа  ОСОБА_3 визнає своє батьківство, про що останнім надана  в судовому засіданні письмова заява від 28 грудня 2009 р.

На підставі  викладеного та  згідно зі ст.ст.104,110,112 СК України, суд приходить до висновку, що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження  шлюбу  стали неможливі і суперечать інтересам  сторін. За таких обставин,  заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб, зареєстрований 28 квітня  2007 р. між ОСОБА_2  та ОСОБА_2   (до шлюбу – Гончар) ОСОБА_4   розірванню.    

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215  ЦПК України, суд,  –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу   -   задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28 квітня 2007 р. відділом реєстрації актів цивільного   стану  по м. Вознесенську  Вознесенського міськрайонного  управління юстиції   Миколаївської області   (актовий запис №66) між ОСОБА_2,                ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3,   та  ОСОБА_2  (до шлюбу - Гончар) ОСОБА_4,                          ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою  ІНФОРМАЦІЯ_4,   – розірвати.  

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу в органах РАЦС  стягнути   з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави  судовий збір   в розмірі  17 (сімнадцять) грн. 00 коп.,  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку  ІНФОРМАЦІЯ_4,  звільнити від сплати судового збору.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                           Т.В.  Серебрякова