Справа  № 2 - 2565/2009                                                                                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    25 грудня  2009 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого  – судді  Серебрякової Т.В.,

                                при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,

                                за участю -  позивачки ОСОБА_1,

                                відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  попередньому судовому засіданні в залі суду  в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В грудні  2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини.

В позовній заяві зазначено, що  позивачка ОСОБА_1  знаходилась  з відповідачем ОСОБА_2  в зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 2003 р., який було розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного  стану  по місту Вознесенську  Вознесенського  міськрайонного   управління  юстиції  Миколаївської області 30 жовтня  2009 р, про що  було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Сторони мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає  разом  з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач у добровільному порядку  не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини,  позивачка просила позов задовольнити.

В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача аліменти на утримання дитини  в розмірі ?  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2009 р.  і до досягнення  нею  повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в  попередньому  судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував  проти стягнення з нього  аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 1/4  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи  з часу звернення позивачкою до суду -                              01 грудня  2009 р.  і до досягнення  дитиною  повноліття.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні  попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України  при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку, встановленому  ст.174 цього ж Кодексу. Згідно  ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову  суд за наявності для того законних підстав  ухвалює рішення про задоволення позову.  

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені  наступні  факти  та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 07 листопада 2003 р. відділом  реєстрації актів громадянського стану  Вознесенського міського  управління юстиції   Миколаївської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3.  

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину  – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія І – ФП №115346, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту  Вознесенську  Вознесенського міськрайонного  управління юстиції   Миколаївської області 04 грудня 2009 р.  (а.с.13).

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану  по місту  Вознесенську  Вознесенського міськрайонного  управління  юстиції  Миколаївської області 30 жовтня  2009 р.,   про  що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу 04 грудня 2009 р. (а.с.14).

Згідно довідки від 01 грудня 2009 р., виданої  головою Об’єднання  співвласників  багатоквартирного будинку „Вознесенський”, малолітня               ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час проживає  разом  з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1 в місті Вознесенську  Миколаївської  області,  та окремо від  батька і  знаходиться на  утриманні позивачки (а.с.7).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р.                    (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Із копії довідки  №62 від 25 грудня  2009 р.,  судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою,  проходить службу у Військовій частині                А 1478 та його грошове забезпечення  за жовтень – грудень 2009 р.  складає   4 265 (чотири тисячі двісті шістдесят п’ять) грн. 35 коп. (а.с.16). Інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає.

За таких обставин, суд вважає за можливе  визначити спосіб стягнення аліментів  на утримання дитини  у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка  заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2,  який  є  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого  обов’язку щодо утримання доньки, оскільки добровільно  не надає  матеріальної допомоги, достатньої  для задоволення розумних потреб.  

При вирішенні розміру аліментів  суд враховує  стан здоров’я та матеріальне становище  відповідача, та   приходить до висновку,  що   останній  має можливість  сплачувати аліменти на утримання дитини  й  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі 1/4 частини від  усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення ними  повноліття.    

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання доньки   на користь позивачки ОСОБА_1.  

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги  обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача  на користь позивачки  аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4  частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –   01 грудня  2009 р.  і до досягнення нею  повноліття.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають  стягненню судовий збір на користь держави в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять) грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10,11,209,212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини  -   задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1   на утримання малолітньої дитини – доньки    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  01 грудня 2009 року і до досягнення нею  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4,  судовий збір  в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави в особі  місцевого бюджету міста Вознесенську (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста Вознесенська (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                                            Т.В. Серебрякова