Справа № 22ц -2401/2009 Головуючий в 1 інстанції Гонтар А.Л.
Категорія 27 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючої: Краснощокової Н.С. ,
суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,
при секретарі Лєдовській О.М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (далі АК ШБ) на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в місті Дружківка Донецької області про стягнення вкладу, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 03.03.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Активний вкладник» в доларах США. Банк прийняв від нього кошти у сумі 50 000 доларів США на депозитний рахунок та зобов'язався виплачувати депозит на умовах та в порядку, встановленому договором.
22.12.2008 року позивач вирішив отримати депозит, про що подав письмову заяву банку. Однак відповідач йому відмовив, тому він вимушений звертатися до суду.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з АК «ШБ» на користь позивача вклад, який знаходиться на його депозитному рахунку в сумі 50 000 доларів США, що еквівалентно 385000 грн. та понесені судові витрати 2200 грн.
В апеляційній скарзі відповідач АК «ШБ» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилається на те, що судом неправильно застосуванні норми матеріального закону.
А саме зазначив, що суд не врахував, що постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 7.10.2008 року №308 призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 7.10.2008 року по 6.04.2009 року. Вважають, що ця
Постанова не є нормативно-правовим актом, який би підлягав реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки не містить норми права та має персоніфікований характер. Крім того, суд не врахував, що вимога позивача щодо повернення вкладу, строк повернення якого не настав (згідно договору становить 03.03.2011 року), не підлягає задоволенню Тимчасовим адміністратором, так як строк виконання банком цих зобов'язань не настав.
Однак на день розгляду справи ця Постанова не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Відповідно до п. п. а п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджених постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731 з подальшими змінами (далі - Положення) державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпляють соціально - економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, об'єктом якої є грошові вклади, закріплено в ст. 41 Конституції України. Встановлені гарантії права на приватну власність, в тому числі проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, при цьому право приватної власності є непорушним. Громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.
За таких підстав апеляційний суд вважає, що
Постанова Національного банку про введення мораторію на задоволення вимог кредитору є нормативно -правовим актом, який підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки зачіпає права і законні інтереси громадян.
Доводи відповідача про те, що
Постанова Правління НБУ від 7 жовтня 2008 року №308 не підлягає реєстрації, оскільки носить персональний характер, неспроможні.
Дійсно, відповідно до п.п. а, б п.5 Положення на державну реєстрації не подаються акти персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми.
Хоча в п.п. 1-2 постанови №308 йдеться про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово - інвестиційному банку, пунктом 4 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 7.10.3008 до 6.04.2009), що свідчить про те, що
Постанова не мала персонального характеру та дія її не вичерпувалася одноразовим застосуванням.
Постанова НБУ №319 від 11.10.2008, на яку відповідач також посилається в обгрунтовання доводів апеляційної скарги, скасована Постановою НБУ № 413 від 4 грудня 2008 року та юридичної сили не має.
З письмової заяви позивача вбачається, що 22.12.2008 року він звернувся до відповідача з заявою про виплати грошового вкладу (а.с. 5), що відповідало вимогам договору, але йому було безпідставно відмовлено.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що права позивача порушені, підлягають захисту, позивач має право вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобов'язання виплатити частину грошового вкладу за договором.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.03 2008 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу «Активний вкладник» в доларах США строком на 3 роки, відповідно до якого банк прийняв від вкладника грошові кошти (депозит) на депозитний рахунок, зобов'язався виплачувати вкладнику депозит та проценти на нього на умовах і в порядку, встановлених договором. 22.12.2008 року вкладник ОСОБА_1 звернувся з письмовою вимогою достроково отримати депозит, однак вклад йому видано не було.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог закону та договору грошовий вклад повинен бути виданий на першу вимогу вкладника.
Постанова Національного Банку України про введення мораторію на виплату депозитів не зареєстрована в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, суперечить нормам Цивільного Кодексу України, Законам України «Про Національний банк України» та «Про банки та банківську діяльність».
Висновок суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини сторін, які врегульовані Законом України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 1058-1061 ЦК України, договором банківського вкладу, укладений між сторонами тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами та їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Як правильно встановлено судом і це підтверджено змістом договору від 03.03.2008 року відповідач прийняв від вкладника - позивача грошові кошти (депозит) на депозитний рахунок в сумі 50 000 доларів США строком на три роки та зобов'язався виплачувати вкладнику депозит та проценти на нього на умовах і в порядку, встановлених договором (а.с).
зобов'язався виплачувати вкладнику депозит та проценти на нього на умовах і в порядку, встановлених договором (а.с. )-
Відповідно до п.3.2.1 Договору між сторонами вкладник має право достроково отримати суму депозиту або його частину відповідно до п. п. 2.5, 2.7, 4.2.4 Договору. У разі наміру дострокового повернення депозиту або його частини вкладник зобов'язаний повідомити про це установу банку шляхом подання заяви не пізніше, ніж за два робочих дні до дати повернення (п.4.2.4 Договору).
Таким чином, вимога вкладника видати частину вкладу на його вимогу є його правом, яким і скористався ОСОБА_1, звернувшись про це з письмовою заявою до банку 22.12.2008 року. Проте умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу, передбачена п.2.5 Договору, відповідно до ч. 2 СТ. 1060 ЦК України, є нікчемною та не може бути підставою для відмови в достроковому поверненні частини вкладу.
Крім того, умова договору, передбачена п.2.6 про можливість отримання суми депозиту або його частини до закінчення терміну депозиту лише після отримання згоди банку суперечить змісту п.п.3.2.3 та 4.2.4 Договору про право вкладника на дострокове отримання суми депозиту.
За таких обставин доводи відповідача про право на отримання грошового вкладу після закінчення терміну депозиту не ґрунтуються на законі і на договорі.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів не впливають на висновки суду про обґрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.
В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на постанову правління НБУ від 7 жовтня 2008 року №308 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), відповідно до п. 4 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 7.10.2008 року до 6.04.2009 року.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно -правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Відповідно до ст. 56 «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно - правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно - правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються
Постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечить законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Нормативно - правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно - правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.
Таким чином, зазначеним законом встановлена обов'язковість державної реєстрації в Міністерстві юстиції України нормативно-правових актів Національного банку України.
Керуючись ст. ст. 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) відхилити.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.