ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 11/317-05-8971 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.,
при секретарі судового засідання Куриленко А.В.
за участю представників сторін
Позивач - Рогаліна Н.І., довіреність № 5, дата видачі : 30.05.06; Виконавча дирекція Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ;
Позивач - Терешенкова Ю.В., довіреність № 3, дата видачі : 04.01.06; Виконавча дирекція Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Відповідач - Вайсман І.Я., довіреність № б/н, дата видачі : 10.05.06; ВАТ "Одеське шахтоуправління";
Відповідач - Ковальський В.Є., довіреність № б/н, дата видачі : 26.01.06; ВАТ "Одеське шахтоуправління";
Представник від прокуратури в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2006 р.
у справі № 11/317-05-8971
за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до ВАТ „Одеське шахтоуправління”
про стягнення 38 311,98 грн.
Розпорядженням голови суду № 51 від 11.05.2006р. проведено заміну суді Тофана В.М. на суддю Мацюру П.Ф.
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2005р. Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Одеське шахтоуправління” ( далі Товариство) про стягнення 38 311,98 грн. страхових внесків.
Заперечуючи проти позову, Товариство просить залишити його без розгляду, посилаючись на те, що прокурор не мав права підписувати та подавати до господарського суду позов, а суд помилково порушив справу за позовом, в якому неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави. ( а.с. 31)
08.02.2006р. Заступник прокурора Маліновського району м. Одеси звернувся до місцевого господарського суду із заявою № 20-Н про відмову від позову. Разом з цим, Виконавча дирекція Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності своєю заявою № 07-03-100 від 09.02.2006р. підтримала позовні вимоги та просить стягнути з Товариства заборгованість по внескам в сумі 38 311,98 грн. (т.2 а.с. 53-54)
За приписами статті 29 ГПК України, відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2006р. (суддя Власова С.Г.) позов задоволений частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по страховим внескам в сумі 16 466,7 5грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено. Мотивуючи таке рішення, суд послався на Акт № 24 від 08.06.2005р. „Про результати перевірки правильності нарахування, утримання, сплати, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”, яким підтверджено, що заборгованість по страховим внескам у сумі 21 845,23 грн. повинна бути сплачена обкому профспілки. Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем не доведено, що заборгованість відповідача у зазначеній сумі виникла саме перед Фондом, та те, що відповідач повинен сплатити її позивачу, а тому у задоволені позову в частині стягнення 21 845,23 грн. відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням Фонд звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 07-03-274 від 19.04.2006р., в якій просить рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження належним чином доказів у справі, і прийняти нове. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник посилається на надані відповідачем звіти про нараховані внески та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в 2001-2005рр. Згідно з п.4 розділу ІХ Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначений правонаступником Фонду соціального страхування України. За даними звітів борг відповідача станом на 29.08.2005р. складає 38 311,98 грн. та має бути стягнений на користь Фонду.
Судом першої інстанції справа розглянута за правилами ГПК України. Разом з цим, апеляційний суд, з огляду на п.4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить до компетенції адміністративних судів спори за зверненнями суб’єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом, та розділом ІІV “ Прикінцеві та перехідні положення” КАСУ, розглядає справу за правилами КАСУ.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке:
У відповідності з наказом № 17 від 14.09.2001р. Голови комісії по здійсненню заходів, пов’язаних з реорганізацією Фонду соціального страхування України, Всеукраїнські профспілки, їх об’єднання зобов’язані в термін до 01.10.2001р. передати страхувальників до відповідних регіональних відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. (т.1 а.с. 136)
20.11.2001р., на виконання вищевказаного наказу, страхувальники, які знаходились на обліку Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, зокрема, ВАТ „Одеське шахтоуправління”, заборгованість якого станом на 01.10.2001р. склала 21 845,28 грн., передані Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Іллічівського району м. Одеси. (т.1 а.с. 17-18)
10.04.2003р. відповідач зареєстрований позивачем, як страхувальник, про що свідчить Карта страхувальника з реєстраційним номером 510050003856 ( т.1 а.с.7)
За даними звіту про нараховані внески та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ВСС з ТВП від 08.07.2005р. за І півріччя 2005року заборгованість відповідача на кінець звітного періоду складає 38 311,98 грн. (т.1 а.с.6)
Вказана сума підтверджена актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2005р., складеним посадовими особами обох підприємств. При цьому сторонами визначено, що в сальдо на 01.10.2001р. –21 845,23 грн. входить заборгованість відповідача Обкому профспілки будівельників в сумі 16 975,13 грн., яка була розстрочена у 2003р. та сплачено станом на 01.07.2005р. в сумі 667 грн. (т.1 а.с.10)
Листом Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України № 13 від 11.07.2005р. підтверджено, що заборгованість відповідача по внескам в сумі 16 975,13 є коштами Фонду. ( т.І а.с.19)
З врахуванням наведеного, судова колегія не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено існування заборгованості відповідача в сумі 21 845,23 грн. саме перед Фондом, а тому, на підставі п.2. ст. 30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, якою встановлено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку без застосування строку позовної давності, стягненню підлягає вся сума позову.
З огляду на наведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню .
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2006 р. у справі № 11/317-05-8971 скасувати.
3. Позов Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.
4. Стягнути з ВАТ „Одеське шахтоуправління” на користь:
- Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по страховим внескам в сумі 38 311,98 грн.
- В доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 383,11 грн.
- На користь ДП „Судовий інформаційний центр” 118 грн.
5. Господарському суду Одеської області видати відповідні накази
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Статтями 13, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження постанови і визначено порядок і строк останнього.
Головуючий суддя: Н.В.Ліпчанська
Суддя: Е.І.Андрєєва
Суддя: П.Ф.Мацюра