Справа № 156/50/17 Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І.М.

Провадження № 22-ц/802/42/18 Категорія: 58 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Іваничівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про виключення з опису, зняття арешту та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 31 травня 2018 року,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 В, ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочено ПАТ КБ «ПриватБанк») про виключення з опису, зняття арешту та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Позовні вимоги мотивовано тим, що  28 жовтня 2016 року вона придбала на аукціоні на майданчику нерухомості ПАТ КБ «ПриватБанк» об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, село Литовеж, вулиця Кірова, 23 А (ID-3219), що належить ОСОБА_3 Однак, в процесі оформлення документів на вищевказаний будинок, їй стало відомо, що головним державним виконавцем Іваничівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_6 була винесена постанова про опис та арешт майна боржника від 21.10.2016 року, що унеможливлює в позасудовому порядку оформити документи на зазначений будинок.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 31 травня 2018 року позов задоволено. Виключено з опису та знято арешт з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 23А (двадцять три «А»), що знаходиться по вул. Кірова в с. Литовеж Іваничівського району Волинської області. Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), право власності на житловий будинок № 23А (двадцять три «А»), що знаходиться по вул. Кірова в с. Литовеж Іваничівського району Волинської області. Стягнуто з ОСОБА_3, (РНОКПП НОМЕР_2), на користь ОСОБА_1 1 245,60 грн. понесених позивачем судових витрат. Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 1 245,60 грн. понесених позивачем судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що позивач після проведення аукціону не зверталась до банку щодо подальшого оформлення правочину, на підставі якого б виникло право власності. Протокол проведення аукціону не є правовстановлюючим документом. Щодо зняття арешту з майна, то позивач в позовній заяві посилається на ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», проте арешт було накладено на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» 1999 року, тому до правовідносин, на думку банку, мають застосовуватись норми закону 1999 року, а тому в даному випадку позивач не є стороною виконавчого провадження і не має права на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає, що даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відзиви на апеляційну скаргу в даній справі не подавалися.

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені, позивач та її представник апеляційну скаргу не визнали.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є переможницею аукціону, нею внесено повну суму вартості майна на рахунок банку, який ухиляється від передачі майна та оформлення договору купівлі-продажу, а тому вимоги позивача є підставними та обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 03.08.2011 р. у справі № 2-72/11 (а.с. 58) за позовом банку до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов задоволено повністю; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок заг. пл. 102,00 кв.м., що розташований за адресою вул. Кірова, 23 А, с. Литовеж, Іваничівського району шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу вказаного будинку за початковою ціною 64 942,00 грн. та виселити ОСОБА_3 з житлового будинку зі зняттям з реєстраційного обліку (а.с. 58-61). Згідно технічного паспорту даний об’єкт нерухомого майна складається: А-2 житловий будинок; Б-1 літня кухня; В-1 хлів-гараж; Г льох ж шийкою; Д вбиральня; І огорожа, Е трубопровід (а.с.7-12). На веб-сайті – майданчику нерухомості ПАТ КБ «Приватбанк», був виставлений на продаж об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, село Литовеж, вулиця Кірова, 23 А (ID-3219), що належить ОСОБА_3 Згідно процедури оформлення об’єкту нерухомості ПАТ КБ «Приватбанк» був проведений аукціон по продажу вищевказаного будинку. Згідно протоколу про проведення з реалізації нерухомості від 28 жовтня 2016 року переможцем аукціону є ОСОБА_1 (а.с.13). Ціна об’єкту нерухомого майна 162000,00 грн., які були внесені на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджено відповідними квитанціями (а.с.15-17). Після проведення аукціону ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно було укласти правочин на підставі якого виникає право власності (договір купівлі-продажу) з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. Однак, договір не було укладено, а власником вищевказаного житлового будинку, згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, так і залишилася та значилася ОСОБА_3 (зворот а.с.85).

Заочним рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2015 року у справі № 156/282/15-ц задоволено позов ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту в сумі 1 110 213,72 грн. На виконання вказаного рішення суду головним державним виконавцем Іваничівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області 21.10.2016 року в рамках виконавчого провадження № 48036755 було винесено постанову про примусове виконання виконавчого листа № 156/282/15-ц та про опис та арешт належного на праві власності майна боржника ОСОБА_3, а саме: житлового будинку № 23А, що розташований по вул. Кірова, с. Литовеж, Іваничівського району Волинської області (а.с. 83-87). З відповіді ДП «СЕТАМ» № 3451/18-18-17 від 14.04.2017 року вбачається, що Іваничівським РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області було виставлено на продаж (шляхом проведення електронних торгів 10.05.2017 року о 09:00 год.) об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, село Литовеж, вулиця Кірова, 23 А (а.с.36). З метою забезпечення позову ухвалою суду від 05.05.2017 року було зупинено продаж арештованого майна.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 334 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 цієї ж статті).

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, позивача визнано переможцем аукціону з купівлі нерухомості (протокол проведення аукціону з реалізації нерухомості від 28.10.2016 року, а.с.13). ПАТ КБ «ПриватБанк» визнається та підтверджується письмовими доказами той факт, що ОСОБА_1 було внесено вартість нерухомого майна в сумі 162000 грн. на рахунок банку (а.с 15-17).

Для мирного врегулювання даного спору 13.06.2017 року судом першої інстанції було оголошено перерву у судовому засіданні строком на один місяць, однак, сторонами не було досягнуто згоди в даному питанні. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження те, що позивач не зверталась до банку з метою подальшого оформлення договору як переможниця аукціону.

Представником банку в судовому засіданні в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції не наведено обставин та причин, які перешкоджають укладенню відповідного правочину, а також не надав відповідних доказів, що банком були вчинені дії щодо оформлення договору купівлі-продажу. Разом з тим, позивач покликається на ту обставину, що накладення арешту на спірне майно перешкоджає їй оформити право власності на дане майно. А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач після проведення аукціону не зверталась до банку щодо подальшого оформлення правочину, враховуючи, що оформлення договору є обов'язком обох сторін, а накладення арешту на майно на виконання іншого рішення суду за позовом відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» є обставиною, яка порушує права позивача ОСОБА_1

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що до правовідносин мають застосовуватись норми ЗУ «Про виконавче провадження» 1999 року. Враховуючи, що спір між сторонами виник після набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, покликання на застосування норм Закону «Про виконавче провадження» 1999 року не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 5 ЦК України.

Щодо твердження особи, що подала апеляційну скаргу, про те, що даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства, то дане твердження не заслуговує на увагу, як таке, що не відповідає нормам цивільно-процесуального та господарського законодавства, оскільки в даному випадку позивач та один з відповідачів є фізичними особами, а правовідносини, що склалися, є цивільно-правовими, а не господарськими.

Вказане було предметом розгляду в суді першої інстанції, мотиви відхилення зазначених доводів наведені в рішенні суду першої інстанції і з ними погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на встановлених обставинах, належним чином оцінених судом доказах.

Зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 31 травня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2018 року.

Головуючий

Судді