ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 січня 2010 року Справа № 2а-1950/10/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І.,
перевіривши матеріали адміністративного позову
підприємства об’єднання громадян «Центр правової допомоги» громадської організації «Обласна організація інвалідів «Захист»
до державної податкової адміністрації України
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов підприємства об’єднання громадян «Центр правової допомоги» громадської організації «Обласна організація інвалідів «Захист» до державної податкової адміністрації України, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність державної податкової адміністрації України щодо неприведення у відповідність Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 до правових норм пункту 22.13 статті 22 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 1994 року № 334 «Про оприбуткування прибутку підприємств», визначених у пункті 7 Закону України від 03 червня 2008 року № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;
- стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету суму матеріальної шкоди в розмірі 170,00 грн.;
- стягнути з відповідача за рахунок коштів державного бюджету суму нанесеної моральної шкоди в розмірі 1,00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви підприємства об’єднання громадян «Центр правової допомоги» громадської організації «Обласна організація інвалідів «Захист», суддя прийшов до висновку, що дана позовна заява не підсудна Луганському окружному адміністративному суду і її відповідно до вимог пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України слід повернути позивачеві з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача (частина 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частиною 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
У зв’язку з тим, що позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про визнання бездіяльності відповідача щодо неприведення положень підзаконного нормативного акта у відповідність із законом, які стосуються інтересів невизначеного кола осіб, суддя прийшов до висновку, що даний адміністративний позов відповідно до вимог частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України повинен розглядатися та вирішуватися адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, а саме - окружним адміністративним судом м. Києва.
Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди розглядають вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, лише за умови, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Враховуючи, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди пов’язанні із вимогою про визнання протиправною бездіяльності державної податкової адміністрації України щодо неприведення у відповідність Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 до правових норм пункту 22.13 статті 22 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 1994 року № 334 «Про оприбуткування прибутку підприємств», визначених у пункті 7 Закону України від 03 червня 2008 року № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка не підсудна Луганському окружному адміністративному суду, суддя вважає неможливим розглядати та вирішувати позовні вимоги про відшкодування шкоди окремо від позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 19, 108, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Повернути адміністративний позов підприємства об’єднання громадян «Центр правової допомоги» громадської організації «Обласна організація інвалідів «Захист» до державної податкової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з тим, що він не підсудний Луганському окружному адміністративному суду, роз’яснивши позивачеві право звернутися з даним позовом до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача – окружного адміністративного суду м. Києва (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І.Чернявська