Справа №2-3789-1/09
№2-843-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарі Обухівському О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя ,-
встановив:
25.11.2009 р. до суду з вказаним позовом звернулася позивачка, в якому просить поділити спільно набуте з відповідачем нерухоме майно, Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на ј частину вказаної квартири.
Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 20.03.2007 р. шлюб з відповідачем було розірвано.
10.08.2004 р. відповідачем спільно з малолітньою донькою придбано вищевказану квартиру згідно договору купівлі-продажу.
Оскільки згоди про добровільний поділ майна між ними не досягнуто, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просить його задовольнити.
Відповідач з позовом погодився.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.02.1995 р. по 20.03.2007 р.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 10.08.2004 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, купили в рівних частках кожний квартиру АДРЕСА_1.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.63 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що Ѕ частину спірної квартири сторонами було придбано в період шлюбу, а тому вона є об’єктом права спільної сумісної власності.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суті позовних вимог, згоди відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та поділити майно шляхом визнання за кожним з сторін права власності на ј частину спірної квартири.
При цьому Ѕ частина вказаної квартири залишається у власності малолітньої дочки сторін, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка також просить скасувати вжиті судом заходи по забезпеченню позову, оскільки підстави для цього на даний час відсутні.
Відповідач проти скасування арешту не заперечує.
Суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання та скасувати вжиті судом заходи до забезпечення позову згідно ухвали від 17 грудня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.60, ч.1 ст. 61, ст.63, ст.69, ч.1 ст.70, 71 СК України, ст.ст. 10, 57, 60, 213, 215, 154 ЦПК України , суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати:
за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1;
за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1;
Скасувати арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1, накладений згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :