Справа № 462/3810/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості,

                                        встановив:

Позивачка в червні 2018р. звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати безпідставно нарахованою ЛКП «Залізничнетеплоенерго» заборгованість в сумі 6096,33 грн. за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання і скасувати таку. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира складається з однієї кімнати, площею 19 кв.м., кухні та комунальних вигод. Загальна площа помешкання складає 33 кв.м., а опалювальна площа, згідно документів – 32,2 кв.м., а фактично опалюється 24,7 кв.м., оскільки 7,5 кв.м. не опалюється по вині ЛКП «Нове» через зрізані у 2011 році труби у ванній кімнаті. З того часу приміщення ванни, туалету та коридору не опалюється. Відповідач, знаючи, що опалювальна площа її квартири значно менша, ніж зазначено у документах, проводить нарахування на усю площу квартири та на послуги, які фактично не надаються. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням провести перерахунок фактично опалювальній площі, однак відповідач категорично відмовляється провести такий та продовжує проводити нарахування на усю площу квартири. У 2005 році її позбавили пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги, як ветерана ВВВ, субсидії їй не надавали, лише після її письмового звернення у Міністерство соціальної політики України з 01.11.2015 року по 31.04.2017 року їй здійснювали нарахування субсидії, однак її розмір був мізерний та навіть не перекривав половини плати. Крім того, вважає, що відповідач неправомірно проводить їй нарахування, так у січні 2017 року за теплову енергію їй нараховано 1213,51 грн., в той час як іншим мешканцям її будинку такі ж суми нараховують за 2-х та 3- х кімнатні квартири, пов»язує це з тим, що весь перший поверх її будинку здається в оренду, а прилад обліку теплової енергії у будинку лише один. Переконана, що жодної заборгованості по оплаті за тепло у неї немає і не може бути, оскільки вона щомісячно оплачує послуги, які їй фактично надаються, відповідно до опалювальної площі. Вважає, що нарахований відповідачем борг в сумі 6096,33 грн. за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання є надуманим та не підтвердженим жодними нормативними актами.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, дала пояснення аналогічні доводам, наведеними у позовній заяві, та додатково пояснила, що загальна опалювальна площа її квартири стоновить 32,2 кв.м., але фактично опалюється 24,7 кв.м. 7,5 кв.м. площі її квартири, зокрема приміщення ванної кімнати, туалету та коридору не опалюється, внаслідок того, що її сусід поверхом вище від»єднав у 2011 році труби у ванній кімнаті (рушникосушку) від системи центрального опалення. Відтак, вважає, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» неправомірного проводить нарахування за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання. Ствердила, що жодної заборгованості по оплаті за вказані послуги у неї немає і не може бути, оскільки вона щомісячно оплачує послуги, які їй фактично надаються, відповідно до опалювальної площі. Крім того зазначила, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» проводить подвійне нарахування за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання та не відображає в повній мірі здійснені користувачами проплати. Вважає, що нарахований відповідачем борг в сумі 6096,33 грн. за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання є надуманим та не підтверджений жодними нормативними актами. За наведеного, просить позов задовольнити, скасувати безпідставно нараховану заборгованість.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, покликаючись на мотиви викладені у поданому відзиві, додатково пояснив, що згідно постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (надалі по тексту — Правила), а саме п.2., у якому надається визначення опалюваної площі (об'єму) квартири, до якої належить загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.Отже, відповідач при здійсненні нарахувань за надані послуги з централізованого опалення враховує той об'єм квартири, який відповідає вимогам Правил ( вказані позивачем 32,2 кв.м.).Згідно п.12 Правил плату за послуги з централізованого опалення відповідач нараховує згідно показань встановленого будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму ) квартири. Квартирних лічильників облікутеплопостачання у позивачки немає. Стосовно тієї обставини, що у позивачки відсутні труби у ванній кімнаті, через, що на її думку опалювана площа її квартири фактично зменшилася, зазначив, що  відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії” від 10.04.2014 року внесено зміни до ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, доповнено частину 4 наступним: “ Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).Відповідно, ЛКП “Залізничнетеплоенерго” є виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.07.2014 року.Проте згідно зі п.2 ч.1 ст. 13 Закону України “ Про житлово-комунальні послуги ” житлово-комунальні послуги залежно від їх функціонального призначення поділяються на 4 види. Серед них визначені послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до яких належить санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж.Виходячи з цього, у теплопостачального підприємства немає жодних правових підстав здійснювати перерахунок за наданими послугами, оскільки зняття труб у помешканні позивачки підприємство не проводило, шкоди не завдавало. Вказане підтверджує і сама позивачка.Обов'язок проводити належну перевірку та ремонт внутрішньобудинкових мереж покладається на балансоутримувача або управителя відповідного будинку. У даному випадку здійснити відновлення батареї у ванній кімнаті споживачки входить саме до обов'язків останнього.Щодо аргументів позивачки про відсутність заборгованості, тозгідно відомості про нарахування та оплату послуг мешканки ОСОБА_3, заборгованість станом на 31.07.2018 року складає 6 303 грн. 45 коп.Вказана заборгованість почала наростати з 01.01.2015 року, частково покривалася пільгами та субсидіями. Позивачкою також проводилися часткові оплати у 2015 та 2016 роках, що відображається у відомості.Проте вказані пільги на оплати покривала наявну заборгованість не у повній мірі. За наведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

       Заслухавши доводи позивачки та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2. Дана квартира складається з однієї кімнати, площею 19 кв.м., кухні та комунальних вигод. Загальна площа помешкання складає 33 кв.м., а опалювальна площа, згідно документів – 32,2 кв.м. /а.с. 24/.

Також судом встановлено, що з 01.11.2015 року по 30.04.2017 року позивачці надавалась щомісячна адресна безготівкова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, однак через наявність боргу по оплаті за вказані послуги, з 01.05.2017 року субсидія на наступний період не призначалася /а.с. 6, 9,10/.

Позивачка неодноразово зверталась до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з заявами-претензіями про незаконне нарахування коштів за подачу теплової енергії /а.с. 11-13, 34-35/.

З відповіді Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 26.12.2017 року № 32-6864 на звернення позивачки ОСОБА_1 вбачається, що ремонтні роботи по відновленню роботи рушникосушки у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 запланові ЛКП «Нове» у січні 2018 року /а.с. 37/.

Відповідно до акту ЛКП «Нове» від 08.02.2018 року, станом на день складання акту у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 не функціонує рушникосушка /а.с.38/.

З повідомлення ЛКП «Залізничнетеплоенерго» вбачається, що станом на 02.05.2018 року заборгованість за надані ЛКП послуги у позивачки ОСОБА_1 становить 6096,33 грн. /а.с.25/.

З відомості про нарахування та оплату послуг з центрального опалення вбачається, що станом на 31.07.2018 року заборгованість за надані ЛКП послуги у позивачки ОСОБА_1 становить 6303, 45 грн. /а.с.25/.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов»язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч.2 ст. 16 ЦК).

При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК).

Отже, під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб»єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відповідно до змісту статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, засіб юридичного захисту порушеного права повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див.рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року).

Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права у виді скасування безпідставно нарахованої заборгованості, суд звертає увагу, що такий спосіб захисту не передбачений ні загальною нормою статті 16 ЦК України, ні спеціальною нормою, яка міститься у статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою закріплено право споживача послуг на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, в порядку, визначеному договором або законодавством.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й встановлені обставини справи, на переконання суду, обґрунтування вимог позивача щодо незаконного нарахування їй оспорюваної заборгованості може бути запереченням у разі пред»явлення до неї вимоги про стягнення плати (заборгованості по оплаті) за вказаний вид спожитих послуг, що відповідатиме визначеному законом способу захисту права споживача послуг та буде ефективним, в тому числі й при виконанні рішення суду, з урахуванням характеру спірних правовідносин.

За наведеного, суд приходить до переконання, що в позові ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості слід відмовити.

       На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

       В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості - відмовити.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.        

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ 20784943, знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри,4а.

Повне судове рішення складено 01.11.2018р.

Суддя: