ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9144/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 листопада 2018 року м. Київ

Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційних скарг Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаленд» до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.09.2018 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачами подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши апеляційні скарги, суддя-доповідач дійшов висновку, що вони підлягають залишенню без руху, оскільки не відповідають вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду на час звернення до суду першої інстанції складав 1762,00 грн., а, отже, розмір судового збору за подання кожної апеляційної скарги становить 1762,00*150%= 2 643,00 грн.

Однак, апелянтами судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, які вмотивовано тим, що апелянти наразі не мають фінансової спроможності сплатити судовий збір.

Ознайомившись із клопотаннями апелянтів про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи апелянтів щодо необхідності звільнити їх від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданих ними клопотань.

Таким чином, апелянтам необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.

Так, положеннями статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя-доповідач перед відкриттям апеляційного провадження повинен перевірити повноваження представника на підписання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 цієї статті).

Згідно із ч. 1 ст. 57 названого Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 цієї статті).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені ГУ ДФС у м.Києві підписано ОСОБА_3

На підтвердження повноважень щодо підписання апеляційної скарги апелянтом надано копію довіреності завіреної самою ОСОБА_3 Натомість доказів того, що ОСОБА_3 має установлені законом повноваження на завірення довіреності матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також вбачається, що апеляційна скарга від імені ДФС України підписана ОСОБА_3 На підтвердження повноважень на підписання апеляційної скарги апелянтом надано копію довіреності завіреної уповноваженою особою ОСОБА_4 (наказ ДФС України від 02.07.2018 р.). Однак, до апеляційної скарги не було додано вказаний наказ. Таким чином, апелянту необхідно надати суду належним чином завірену копію наказу ДФС України від 02.07.2018 р.

Отже, додані відповідачем до апеляційної скарги копії довіреностей не є документами, що посвідчують повноваження ОСОБА_3 на представництво ГУ ДФС у м.Києві, ДФС України позаяк таким документом є або оригінал довіреності або засвідчена в установленому порядку її копія, тобто засвідчена установою (посадовою особою), яка її видала.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору та надати докази на підтвердження своїх повноважень на підписання апеляційних скарг від імені ДФС України та Головного управління ДФС у м.Києві.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги підлягають залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України залишити без руху.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційні скарги будуть вважатися неподаними та повернуті апелянтам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина