ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2261/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс", м.Покров Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року у справі № 904/2261/18, ухвалене суддею Бондарєвим Е.М., повний текст складений 30.07.2018

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс", м.Покров Дніпропетровської області

про стягнення 12 824,47 грн. пені та 24 247,62 грн. штрафу за договором поставки.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі: відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» про стягнення штрафних санкцій в сумі 37 072,09 грн. та судових витрат в сумі 1 962 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки продукції, за що договором передбачена сплата штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 12 824,17 грн., штраф в сумі 12 123,81 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 762 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено строки поставки продукції, а тому відповідно до ст.599 ЦК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, ст.193 ГПК України, п.7.2 договору поставки № 20/05/95 відповідач повинен нести відповідальність. Перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені, суд вбачав підстави для задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача 12 824,47 грн. Також, суд, виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також того, що позивачем не доведено факту понесення ним збитків в результаті дій відповідача, зменшив розмір штрафу до 12 123,81 грн.

Одночасно суд відмовив відповідачу в задоволенні його заяви про застосування наслідків строків позовної давності, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи. Строки позовної давності не пропущені.

Ухвалою від 22.08.2018 року суд задовольнив заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі: відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» в частині зазначення в резолютивній частині рішення місцезнаходження відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарський суд не дав належної оцінки умовам договору та безпідставно дійшов висновку про право позивача встановлювати строк поставки. Вважає, що ним порушено лише постачання по четвертій поставці, так як поставка здійснена після строку зазначеного у договорі.

Просить змінити рішення господарського суду, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 232,77 грн. (за період прострочення з 01.12.2017 року по 26.12.2017 року, всього 25 днів) за порушення строку поставки по видатковій накладній № 143 від 26.12.2017 року на суму 9 310,72 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ним, відповідно до умов договору було визначено строк поставки в заявці. Прийнявши заявку, відповідач не заперечував щодо строків поставки. Про неможливість виконання у встановлений строк повідомив позивача лише після отримання претензії про сплату штрафних санкцій. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 року визначено склад колегії суддів - головуючий суддя Іванов О.Г., судді Антонік С.Г., Кузнецов В.О.

Ухвалою від 29.08.2018 року колегія суддів відновила строк на подання апеляційної скарги, відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року у справі № 904/2261/18, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 року визначено склад колегії суддів: Антонік С.Г. - головуючий суддя (доповідач), судді Дармін М.О., Іванов О.Г.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробнича фірма "ТАРМС" (постачальник) та Відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) 14.08.2017р. було укладено договір поставки №20/05/95 та додаткові угоди до нього (надалі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити в передбачені даним договором строки покупцю поковку в кількості 70 од. на загальну суму 410 000 грн. у строк до 01.12.2017р., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію.

В подальшому додатковими угодами № 1 від 17.08.2017р. та № 2 від 07.00.2017р. сторони змінили кількість продукції - 54 од. та загальну суму договору - 346 394,62 грн. ( пункти 1.1. та 3.1. Договору)

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.12.2017р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість, номенклатура продукції, що постачається, та строки її поставки. Заявка може бути направлена поштою рекомендованим листом або листом з повідомленням про вручення, електронною поштою, факсом.

Згідно п.5.3. Договору, за пропозицією постачальника строк поставки, визначений відповідно до п.5.1. договору, може бути змінений за згодою покупця шляхом направлення постачальнику заявки з новим строком поставки способами, зазначеними в п.5.2. договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п.1.1 цього договору в строки, номенклатурі та кількості, зазначені в заявці покупця.

У разі ненадання заявок покупцем, продукція зазначена в п.1.1 Договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 01.12.2017р. (п.5.6 Договору).

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що за порушення вказаних у даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції Постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Листом № 3810/14 від 28.08.2017 року відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", посилаючись на п.5.1 договору №20/05/95 від 14.08.2017 року просило поставити продукцію до 14.09.2017 року.

Даний лист отримано відповідачем 06.09.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

20.09.2017р. позивач направив відповідачу претензію, якою вимагав сплатити пеню за порушення строків поставки в сумі 2 424,76 грн. та здійснити поставку продукції.

Листом від 28.09.2017р. відповідач у відповіді на претензію зазначив, що виконати замовлення у строки встановлені у заявці немає можливості так як виготовлення деталей необхідно 40-45 днів та зазначив про можливість поставки до 25.10.2017р., а листом від 26.10.2017р. про можливість поставки 10.11.2017р.

Згідно видаткових накладних поставка була здійснена:

- 16.11.2017р. - поковки в кількості 18 од. на суму 97 845,74 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 120 від 16.11.2017);

- 17.11.2017р. - поковки в кількості 11 од. на суму 102 417,88 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 121 від 17.11.2017);

- 23.11.2017р. - поковки в кількості 24 од. на суму 136 820,28 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 122 від 23.11.2017);

- 26.12.2017р. - 1 поковка на суму 9 310,72 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 143 від 26.12.2017).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та неоспорюються сторонами.

У зв?язку з порушенням строків поставки, зазначених у заявці позивача, останній нарахував відповідачу, відповідно до п.7.2 договору, пеню та штраф.

Відповідач погоджується з порушенням строку поставки на 25 днів лише за накладною від 26.12.2017р. № 143, мотивуючи тим, що п.5.1 договору встановлений строк поставки продукції до 01.12.2017р. і поставка за накладними №№ 120, 121, 122 здійснена у цей строк.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст..530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем допущено порушення строків поставки, встановлених у заявці покупця. Однак п.7.2 договору сторони встановили відповідальність за порушення вказаних у договорі строків поставки, а не в заявках.

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що за порушення вказаних у даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції Постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

В пункті 1.1. договору сторони встановили обов'язок відповідача поставити продукцію у строк до 01.12.2017р. та в п.5.1 передбачили, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.12.2017р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість, номенклатура продукції, що постачається, та строки її поставки.

Отже договором сторони встановили граничний термін поставки - до 01.12.2017р. і саме поставка продукції, починаючи з 01.12.2017р. є порушення строків поставки, передбачених договором.

З порушенням строку поставки, встановленого договором, відповідачем здійснена лише одна поставка - 26.12.2017р. на суму 9 310,72 грн.

Сума пені за дане порушення складає 232,77 грн. (9 310,72 / 100 х 0,1 х 25).

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на вказану сумує. В іншій частині позову слід відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, у зв?язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката.

Згідно ст..126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 15 від 19.06.2018р. про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Скибою В.В., опис наданих послуг, акт приймання-здачі виконаних робіт на суму 2 000 грн., рахунок на оплату послуг в сумі 2 000 грн. та виписка з банку, що підтверджує оплату послуг.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу та заперечень щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу для підготовки справи до розгляду в апеляційній інстанції не надходило.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з сумою витрат заявленою позивачем.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.129, 269, 270, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» задовольнити,

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року у справі № 904/2261/18 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» пеню в сумі 232 грн. 77 коп., та 11грн.10 коп. витрат з судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТАРМС» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 643 грн. та 1 987 грн. 40 коп. витрат на послуги адвоката.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не ідлягає, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г. Іванов