ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 рокуЛьвів№ 857/1261/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

          головуючого судді Довгополова О.М.,

          суддів  Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження у справі, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_2,

час ухвалення рішення не вказаний,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС України, в якому просить скасувати постанову Волинської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил №2223/20500/18 від 13 червня 2018 року та закрити справу про порушення митних правил за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2018 року позов задоволено. Скасовано постанову Волинської митниці Державної фіскальної служби України від 13 червня 2018 року у справі про порушення митних правил № 2223/20500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення №2223/20500/18 щодо ОСОБА_1 за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України – закрито.

Рішення мотивоване тим, що доводи відповідача про відсутність обставин непереборної сили в розумінні статті 192 Митного кодексу України суд відхиляє, оскільки контролюючим органом не доведено здатність експлуатації транспортного засобу у зв'язку з його поломкою та можливість вивезти автомобіль позивачем в передбачений Законом термін.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою сторонніх засобів. Також вважає, що у даному випадку відсутня наявність обставин, що тягнуть за собою звільнення від адміністративної відповідальності, передбачених ст. 460 Митного кодексу України. Зазначає, що відсутні обставини непереборної сили чи протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами, які перешкоджали б позивачу вивезти автомобіль у встановлений строк.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.01.2018 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС легковий автомобіль марки «MERCEDES - BENZ Е220», р.н. RP69429, кузов (VIN-код) № WDB21 10041A647804, в митному режимі «транзит», про що свідчить витяг з ЄАІС.

Під час проведення перевірки інформації в єдиній автоматизованій інформаційній системі ДФС України відповідачем встановлено, що позивач станом на 30.04.2018 р. не вивіз за межі митної території України автомобіль марки «MERCEDES - BENZ Е220», р.н. RP69429. Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 09.02.2018 р., що стало підставою притягнення до відповідальності позивача за порушення митних правил.

По даному факту 30 квітня 2018 року старшим інспектором ВМО №2 митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 2223/20500/18 за ознаками порушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

13 червня 2018 року начальником Волинської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 винесено постанову у справі № 2223/20500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 90 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до положень статті 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Частиною 3 статті 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено у пункті 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 (далі - Порядок №657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до пункту 3 Розділу 8 Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку №657 встановлено, що, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Матеріалами справи підтверджено, що  03 лютого 2018 року ОСОБА_1 скерував на електронну адресу Львівської митниці ДФС повідомлення про обставини непереборної сили. Вказав, що транспортний засіб «MERCEDES - BENZ Е220», р. н. RP69429, кузов (VIN-код) № WDB21 10041A647804 ввезений в режимі транзит 30.01.2018 року не може бути вивезений за межі митної території України у встановлений ст. 95 МК України строк у зв'язку з його поломкою та зазначив місцезнаходження автомобіля. Згідно довідки ТОВ «АЛ-Транс» № 0014/25-18 від 03.02.2018 р. на автомобіль «MERCEDES - BENZ Е220», р.н. RP69429 відкрито наряд-замовлення, так як виявлено механічну несправність електричної системи. Вказано, що даний автомобіль не може пересуватися самостійно.

Актом №03/02 від 03 лютого 2018 року та актом № 22/08 від 22.08.2018 року, складеним ТзОВ «АЛ-Транс», нарядом-замовленням № 122 від 03.02.2018 року, рахунком на оплату № 22.08.2018 від 22.08.2018 року, підтверджується, що автомобіль марки «MERCEDES - BENZ Е220», р. н. RP69429 перебував на ремонті з 03 лютого 2018 року по 22 серпня 2018 року.

Отже, поломка автомобіля мала місце з 03 лютого 2018 року по 22 серпня 2018 року, а термін його «транзиту», в силу частини 1 статті 95 МК України, закінчувався 09.02.2018 року.

Аналіз встановлених судом обставин не дає підстав для висновку про протиправність дій ОСОБА_1 у невивезенні транспортного засобу у строки, визначені ст.95 МК України, від дня його ввезення на митну територію України, оскільки ОСОБА_1 надав усі можливі докази несправності автомобіля марки «MERCEDES - BENZ Е220», р. н. RP69429.

Відповідно до вимог статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 3 статті 470 МК України відповідачем не підтверджено та не доведено, а тому оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню, а позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.  

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –                              

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2018 року у справі № 461/4759/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження у справі – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя ОСОБА_5

судді ОСОБА_6

ОСОБА_7

    Повне судове рішення складено 05.11.2018 р.