АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Чернівці справа № 722/1460/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Ковальчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінг», ОСОБА_2, Кельменецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про заміну сторони у виконавчому листі та виконавчому провадженні, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року, постановлену під головуванням судді Побережної О.Д.,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі та виконавчому провадженні.

Заява мотивована тим, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в розмірі 14430,41 доларів США (відсотки за період з 14 лютого 2015 року по 10 вересня 2015 року), пеню в розмірі 382893,88 грн, штрафи в розмірі 683453,47 грн та 20674,12 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення 13 лютого 2017 року був виданий виконавчий лист, а 10 березня 2017 року Кельменецьким районним відділом ДВС відкрито виконавче провадження №53545493.

09 серпня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт» було укладено договір, згідно якого останнє набуло права вимоги за кредитним та іпотечним договором відносно ОСОБА_2

Посилаючись на вказані обставини просило замінити АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому листі та виконавчому провадженні.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Замінено сторону у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №722/1460/16-ц, виданого 13 лютого 2017 року Сокирянським районним судом Чернівецької області, з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт».

У задоволенні заявлених вимог про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.

На дану ухвалу АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за виконавчим листом №722/1460/16-ц від 13 лютого 2017 року незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню в цій частині.

Посилалося на те, що суд повинен залучити правонаступника сторони на будь-якій стадії цивільного процесу, в тому числі на стадії виконання судового рішення, яка розпочинається не з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.442 ЦПК України положення про заміну сторони виконавчого провадження застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Норми ст..442 ЦПК України не передбачають жодних заборон і обмежень заміни сторони у виконавчому листі при наявності відкритого виконавчого провадження.

Просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі №722/1460/16-ц від 13 лютого 2017 року та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль».

ОСОБА_2 у поданій ним апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчому листі.

Посилається на те, що від імені АТ «Райффайзен Банк Аваль» заяву подала Думітращук В.А., яка діє на підставі довіреності, та у якою відсутні повноваження для подання заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт».

Вважає, що суд першої інстанції повинен був з'ясувати яких прав вимоги, а також стосовно яких сум набув Новий Кредитор, а також звернути увагу на відсутність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт», оскільки незважаючи на правомірність самого відступлення права вимоги за кредитним договором за договором факторингу, ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» не мало права отримувати іноземну валюту за кредитним договором, оскільки не має ліцензій НБУ на право здійснення валютних операцій, а відтак не володіє правоздатністю реалізації отриманого права вимоги.

Суд першої інстанції не врахував положення п.2.4 Договору про відступлення прав вимоги, яким визначено, що права вимоги Кредитора до Позичальника та/або Поручителів щодо відшкодування Кредитору сум судового збору, витрат виконавчого провадження чи інших витрат, понесених Кредитором у зв'язку з судовим захистом своїх прав за Кредитним договором та/або у зв'язку з примусовим стягненням заборгованості за Кредитними договорами, кредитором Набувачу за цим Договором не відступаються, а відповідні суми заборгованості Позичальників та/або Поручителів перед Кредитором - не включаються до розміру Прав Вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» просять апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Посилалися на те, що ОСОБА_2 фактично оскаржує договір про відступлення прав вимоги.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» Думітращук В.А. була наділена повноваженнями підписувати від імені банку заяви.

Щодо права вимоги за судовими витратами, то доводи апелянта є безпідставними, оскільки банк просив замінити стягувача за виконавчим листом та у виконавчому провадженні по виконанню рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, а не за судовими витратами.

Щодо відсутності у ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» ліцензії на здійснення валютних операцій, то доводи апеляції в цій частині є також безпідставними, оскільки правочин щодо передачі прав вимоги не визнаний в судовому порядку недійсним. В даному випадку відбувається лише заміна сторони в порядку процесуального правонаступництва.

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» надійшли заяви, у яких товариства просять розглядати справу у відсутності їх представників.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в розмірі 14430,41 доларів США (відсотки за період з 14 лютого 2015 року по 10 вересня 2015 року), пеню в розмірі 382893,88 грн, штрафи в розмірі 683453,47 грн та 20674,12 грн судового збору (а.с.14-17).

На виконання вказаного рішення 13 лютого 2017 року був виданий виконавчий лист в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором (а.с.18).

10 березня 2017 року Кельменецьким районним відділом ДВС відкрито виконавче провадження №53545493 (а.с.19).

09 серпня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт» було укладено договір №140/11/210, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» набуло право вимоги за кредитними та іпотечними договорами, укладеними між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та позичальниками (а.с.24-29).

Відповідно до реєстру відступлених Прав вимоги до Договору №140/11/210 від 09 серпня 2018 року, ТОВ «ФК «Форінт» набуло прав кредитора відносно кредитної заборгованості ОСОБА_2 (а.с.30).

Постановляючи ухвалу про здійснення процесуального правонаступництва відносно позивача та замінюючи стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні, суд першої інстанції керувався ст..442 ЦПК України та виходив з наявності доказів переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Форінт» за кредитним договором №014/05/240 від 27 квітня 2007 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільною процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно ч. 2 ст. 442 ЦПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не врахував того, що до складу відступленого Права Вимоги не входять вимоги про стягнення судового збору, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, відповідно до оскаржувальної ухвали суду, питання вирішувалось тільки щодо заміни позивача та стягувача у виконавчому провадженні та за виконавчим листом лише в частині стягнення основної суми боргу.

Крім того, банком взагалі не заявлялось питання заміни сторони стягувача в частині стягнення суми судового збору.

Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що представника АТ«Райффайзен Банк Аваль» не уповноважена на подання заяви про заміну стягувача, то вони є необґрунтованими, оскільки з довіреності на представництво інтересів банку, виданої Думітращук В.А. вбачається, що остання наділена повноваженнями одноособово здійснювати від імені банку дії щодо представництва інтересів банку, зокрема, при розгляді справ в судах загальної юрисдикції в усіх інстанціях, з усіма правами, які надані позивачу, у тому числі підписувати та подавати клопотання, заяви та користуватися іншими процесуальними правами, наданими учаснику судового процесу.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Частиною першою ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт», а відтак остання не володіє правоздатністю реалізації отриманого права вимоги, то вони є безпідставними виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За змістом ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Враховуючи те, що ТОВ «ФК «Форінт» набуло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, які укладені з АТ«Райффайзен Банк Аваль», тому ліцензія на здійснення валютних операцій не потрібна.

Окрім того, такі доводи ОСОБА_2 не мають правового значення під час розгляду даної справи, оскільки договір про відступлення прав вимоги ніким не оспорювався та не визнаний недійсним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить фактів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви АТ«Райффайзен Банк Аваль» відповідає вимогам закону і підстав для її скасування колегією суддів не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки виконавче провадження по виконанню виконавчого листа вже було відкрито, то не має підстав замінювати стягувача у виконавчому листі.

Проте, такий висновок суду є помилковим.

Постановляючи ухвалу у справі суд першої інстанції не врахував положення статті 442 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно частини 5 статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У справі встановлено, що ТОВ «ФК «Форінт» є правонаступником стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» за судовим рішенням , рішення суду не виконано, а тому стягувача необхідно замінити не тільки у виконавчому провадженні, а й у виданому судом виконавчому листі.

Указаного суд першої інстанції до уваги не взяв та безпідставно відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що заміна кредитора може відбуватися й поза межами виконавчого провадження й не пов'язується з його наявністю.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, суд не звернув уваги на те, що без заміни такого стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти дії спрямовані на виконання рішення суду, в тому числі можливе повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи викладені обставини, ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення заяви АТ«Райффайзен Банк Аваль» в цій частині.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року в частині відмови в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» щодо заміни стягувача за виконавчим листом № №722/1460/16-ц від 13 лютого 2017 року скасувати.

Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в цій частині задовольнити.

Замінити стягувача за виконавчим листом №722/1460/16-ц від 13 лютого 2017 року, що виданий Сокирянським районним судом Чернівецької області на виконання рішення від 27 жовтня 2016 року у цивільній справі №722/1460/16-ц про стягнення заборгованості із ОСОБА_2, з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Форінт».

В решті ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 6 листопада 2018 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: А.І.Владичан

І.Н.Лисак