ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8218/16-ц Номер провадження 22-ц/814/214/18Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники процесу:

представник відповідачів ОСОБА_2

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 серпня 2018 року, ухвалене суддею Нестеренко С.Г., повний текст рішення складено - 20 серпня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_6, третя особа: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

12.04.2017 р. ОСОБА_3 подав заяву про часткову зміну (уточнення) підстав позову.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача - ОСОБА_7, про він що дізнався лише 01 жовтня 2016 року, т.я. проживає постійно в Російській Федерації. Після смерті матері відкрилася спадщина на належну матері частину квартири АДРЕСА_1, яка належить йому та матері на праві спільної сумісної власності. 12 жовтня 2016 року він звернувся до Першої кременчуцької нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак йому постановою державного виконавця було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у звязку з пропуском строку прийняття спадщини. Вказав, що поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини є окреме проживання від матері за межами України, відсутність інформації про смерть матері, його хвороба, наявність бойових дій на території України. Просив суд визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після померлої матері строком в шість місяців.

Ухвалою суду від 12 квітня 2017 року відповідача ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, замінено на його правонаступника ОСОБА_8 (а.с. 82).

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року до участі у справі залучено відповідача ОСОБА_9, який є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_10 (а.с. 128).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 серпня 2018 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач та його представник не надали належних та допустимих доказів того, що з січня 2015 року по жовтень 2016 року позивачу не було відомо про смерть його матері, а також докази того, що проживання позивача за межами України у вказаний період часу було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, отже, він не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Доводи та посилання позивача та його представника на відсутність у позивача відомостей про смерть матері внаслідок окремого проживання позивача від матері і за межами України, наявність у позивача хвороби та його лікування у період часу для прийняття спадщини з ІНФОРМАЦІЯ_1 року до 25 липня 2015 року, не були підтверджені належними і допустимими доказами. Не заслуговують уваги доводи та посилання позивача та його представника щодо наявності воєнного конфлікту на території України, оскільки вони є надуманими, враховуючи, що місто Кременчук Полтавської області не входило та не входить до зони проведення ОСС (АТО).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення місцевого суду скасувати з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим що, позивач не знав про смерть своєї матері, оскільки перебував в цей час в Росії, де мешкає постійно, і ніхто із родичів йому про смерть матері не повідомляв. Вказує, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, після початку військових дій на Донбасі він не приїздив до України, боявся, що не зможе виїхати з України, бо російські ЗМІ висвітлюють ситуацію в Україні як криміногенну та таку, що загрожує життю та здоров»ю громадян Росії, рідні та близькі приховали факт смерті матері, сподіваючись на пропуск ним строку звернення для прийняття спадщини, нотаріус не розміщував оголошень для інших спадкоємців, зазначає, що сам періодично хворів, тому не міг вчиняти юридично значимі дії, не працював, судове рішення ухвалене на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_12 просять її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у жовтні 1999 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності в рівних частинах (а.с. 8).

Будь-які домовленості між співвласниками квартири про зміни часток у власності на квартиру не укладалися між ними.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 26 січня 2015 року Центральним ВДРАЦС Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області (а.с. 6).

20 лютого 2015 року до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори звернувся із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері, ОСОБА_13, який є рідним братом позивача (а.с.42).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_13 помер, як вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого 03 жовтня 2016 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.137). Спадкоємцями померлого ОСОБА_10 є його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5, які залучені до участі у справі відповідачами.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3 та померлий ОСОБА_10 доводилися один одному рідними братами по матері та батькові. Різниця в їх прізвищах виникла внаслідок зміни прізвища «ОСОБА_10, котрий за життя взяв прізвище «ОСОБА_10», що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові (а.с. 141).

Позивач подав заяву про прийняття спадщини, відкритої після смерті матері, 12 жовтня 2016 року до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори після приїзду до України у зв»язку зі смертю брата ОСОБА_10 та його похоронами (а.с. 50).

Постановою державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори від 12 жовтня 2016 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері у звязку з пропуском ним шестимісячним строком для прийняття спадщини (а.с. 9).

Наведені та встановлені обставини сторонами у справі та третьою особою не заперечувалися.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції достатньо повно, всебічно та об»активно з»ясовані фактичні обставини справи, права та обов»язки сторін в даних правовідносинах, правильно застосовані норм матеріального права. Позивач дійсно не довів суду поважність причин пропуску строку для подання заяви до нотконтори про прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, не заслуговують на увагу, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин позивач суду не надав. Позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право шляхом подачі заяви про прийняття спадщини на підставі Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, яка укладена в рамках СНД, і застосовується у відносинах України, зокрема, з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддя - доповідач Дорош А.І.

Судді: Лобов О.А.

Триголов В.М.