Справа № 143/892/18

Провадження № 22-ц/772/2063/2018

Категорія: 49

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.

Доповідач:Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Бойко А.В., повний текст якого складений 22 серпня 2018 року в справі №143/892/18

за позовом ОСОБА_4 (позивач)

до ОСОБА_3 (відповідач)

про розірвання шлюбу, -

встановив:

В липні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до районного суду із позовом про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 травня 1999 року виконкомом Адамівської сільської ради Погребищенського району за актовим записом №01 зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3

Від шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказувала, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, що призводило до сварок і образ з боку відповідача та приниження її гідності. Шлюбні стосунки між ними припинені у квітні 2018 року, а з червня відповідач став проживати окремо від сім'ї.

За таких обставин вважала, що примирення між ними та подальше їх спільне життя неможливі, а тому просила суд розірвати шлюб.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований виконкомом Адамівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області 24.05.1999 року, актовий запис №01.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення та ухвали нове про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розірвання шлюбу між сторонами без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування обставин справи. Зазначив, що судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано тривалий час перебування у шлюбі та наявність двох дітей. Також на думку апелянта судом не взято до уваги те, що він визнав позов, будучи в емоційному стані і не маючи наміру припиняти сімейні відносини.

Апелянт ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Від позивача ОСОБА_4 суду надійшла письмова, засвідчена її представником, адвокатом ОСОБА_7 заява про визнання апеляційної скарги відповідача у зв'язку з тим, що вона з чоловіком примирилася і на даний час проживають однією сім'єю. Просила апеляційний розгляд справи провести в її відсутність.

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції виходив із того, що подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

При цьому врахувавши те, що сторони у справі виявили взаємне бажання розірвати шлюб, про що подали відповідні заяви, суд постановляючи рішення про задоволення позову, прийшов до висновку про наявність правових підстав для розірвання шлюбу в порядку, передбаченому статтею 112 СК України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, так як він зроблений передчасно і через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Сторони уклали шлюб 1999 році а відтак на момент розгляду справи судом складали сім'ю понад 19 років, мають від шлюбу двох дітей, одна з яких є неповнолітньою. Припинили спільне проживання за місяць до пред'явлення позову, а позовна заява не містить конкретних причин для припинення сімейних відносин і доказів неможливості відновлення сім'ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (стаття 24 СК України).

Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з ним чи інтересах їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду в формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Так само і процесуальний закон, а саме частини 2, 4 статті 206 ЦПК України зобов'язує суд до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідача роз'яснити наслідки відповідної процесуальної дії, перевірити чи не суперечить визнання відповідачем позову закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зазначені обставини справи та відповідні їм норми закону залишилися поза увагою суду першої інстанції, який підійшов до вирішення справи формально, у відсутність сторін і без надання ними особистих пояснень і з'ясування дійсних причин позову про розірвання шлюбу, задовольнив його та розірвав шлюб.

Натомість після рішення суду відповідач, який нібито визнавав позов без зазначення причин такого рішення, подав апеляційну скаргу, а сторони відновили сімейні відносини і проживають однією сім'єю.

Відповідно до п. 1, 2 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: Стадник І.М.

Судді: Міхасішин І.В.

Войтко Ю.Б.