ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року м. Кропивницький

справа № 396/640/18

провадження № 22-ц/4809/127/18

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючий - Дьомич Л.М. (суддя доповідач),

судді - Карпенко О.Л.; Мурашко С.І.

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018 року у складі судді Гарбуз О.А. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2012 року у розмірі 117 000,00 грн., з яких 16 290,00 грн. - заборгованість за кредитом, 100 710,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В обґрунтування вимог зазначено, що 10 лютого 2012 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір б/н, згідно якого позичальник отримала кредит у розмірі 16 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який може бути змінений за рішенням та ініціативою Банку.

ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

Позичальника повністю проінформовано про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані для ознайомлення в письмовій формі.

Сторонами визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта та фінансовий телефон клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п. 1.1.1.16 договору.

За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25).

Тобто, Банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.

Також позичальнику надано набір засобів доступу до картрахунку через відділенні канали обслуговування, серед яких є: Internet-banking Приват24; MobileBanking; Контактний Центр Банку; Цілодобову службу «Консьєрж-сервіс» та до пристроїв самообслуговування, через які клієнтом можуть проводитися банківські операції по картрахунку згідно п. 1.1.1.82, 1.1.1.96 договору.

Для погашення кредиту, за п. 2.1.1.12.3, поповнення картрахунку здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунком та використання кредитних коштів.

За пунктом 1.1.3.2.3 Банк може змінювати тарифи та інші невід'ємні частини договору. При цьому у сторін виникають обов'язки:

- у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору;

- у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 договору).

Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання зобов'язань за даним договором (п.1.1.5.2, 1.1.6.1, 1.1.6.2).

Зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться Банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами клієнт має право подати заяву про розірвання договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4.

Банк нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік ( п. 2.1.1.12.6).

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.12.11,1.1.7.12, 1.1.7.42 позичальник вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про його розірвання, він автоматично лонгується на той же строк.

Дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав стороні можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 порушила умови зобов'язання, заборгувала за кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 31 грудня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 117 000,00 грн., з яких: 16 290,00 грн. - за кредитом, 100 710,00 грн. - по процентам за користування кредитом.

Банк просив повністю задовольнити його вимоги та стягнути з зазначену суму боргу.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

АТКБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, судом не враховано, що дата, коли виникла прострочена заборгованість або дата, коли відповідач здійснив останнє погашення заборгованості по кредиту не є датами, що зумовлюють початок перебігу строку позовної давності по вимогам з повернення кредиту у повному обсязі. Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній вказано граничний строк дії (місяць і рік), картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі останнім днем місяця, вказаного на картці (правові позиції ВСУ викладені у справах № 6-2104цс16, № 6-14цс14). Відповідачу за заявою від 10.02.2012 року первинно видано картку зі строком дії по 31.08.2015 р. включно. Звернення з позовом до суду відбулось в межах строку позовної давності. Крім того, відповідач не надсилала на адресу позивача заяву про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

Відзив у встановлений судом строк не подано.

Апеляційне провадження відкрито 20 серпня 2018 року. Розгляд справи призначено на 23 жовтня 2018 року.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» постановлено ліквідувати Апеляційний суд Кіровоградської області та утворити Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, з місцезнаходженням у місті Кропивницькому.

Згідно з п.3 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

У зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області справу передано до утвореного Кропивницького апеляційного суду.

За протоколом цивільна справа розподілена та передана судді-доповідачу Дьомич Л.М., учасниками колегії визначено суддів Карпенка О.Л. та Мурашка С.І.

Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 117;123). Згідно поштового відстеження «Укрпошта» копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги ОСОБА_2 отримала 22 серпня 2018 року (а.с.127-128).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з позовом до суду Банк звернувся поза межами строку позовної давності, встановленої статтею 257 ЦК України, про застосування якої заявлено стороною письмово у відзиві (а.с. 55-58). Останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 10 лютого 2012 року позичальником внесено 25 серпня 2014 року.

Даний висновок здійснений судом без дотримання положень як норм матеріального так і процесуального права.

Судом встановлено, що 10 лютого 2012 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно змісту анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, підписаної ОСОБА_2, заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між позичальником та Банком договір про надання банківських послуг.

Відповідач, підписуючи дану заяву ознайомилась, а відтак і погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які було надано для ознайомлення в письмовому вигляді. Ця інформація розміщена на офіційному сайті Банку. Позичальник зобов'язалась виконувати вимоги щодо надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку www.privatbank.ua (а.с.12).

Долучені до матеріалів справи Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-256, ОСОБА_2 не підписані (13-37).

Позивач, наполягаючи на порушенні зобов'язання, визначив розрахунок боргу ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 10 лютого 2012 року, станом на 31 грудня 2017 року в сумі 117 000,00 грн., з яких: 16 290,00 грн. - за кредитом, 100 710,00 грн. - по процентам (а.с.8-10).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В порядку ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала та не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника в межах строку позовної давності та погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно вимог ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що для надання послуг Банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і Банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання Банком необхідних документів, а також заяви, Банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Тобто, підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 прийняла пропозицію позивача і приєдналася до договору згідно із Умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній заяві. У зв'язку з чим сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а отже факт наявності кредитних правовідносин між сторонами доведений належним чином. Крім того, отримавши кредитні кошти, відповідач здійснювала часткове погашення, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин. Зазначене спростовує доводи позичальника про відсутність досягнутої домовленості щодо умов зобов'язання.

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг, договір діє на протязі дванадцяти місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Суд першої інстанції не врахував, що умовами договору визначено строки виконання зобов'язань з повернення кредиту та внесення плати за користування ним, які є відмінними між собою.

Згідно пунктів 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, картка діє в межах визначеного нею строку, до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовій стороні картки, включно. По закінченню строку дії, картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), після звернення клієнта в Банк, відповідно до діючих Тарифів.

Строк погашення процентів по кредиту визначено щомісячними платежами за попередній місяць, а строк повернення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на платіжній картці (поле month).

Позивач, як емітент електронного платіжного засобу, надав суду інформацію про строк дії отриманої відповідачем платіжної картки, який визначений 31 серпня 2015 року (а.с. 82).

Оскільки надана позивачем інформація не суперечить іншим доказам у справі і не спростована відповідачем, кредитний ліміт за карткою остаточно мав бути погашений позичальником до 31 серпня 2015 року.

Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії правочину.

Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 у відзиві просила застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності (а.с. 55-58), з чим повністю погодився суд першої інстанції, так як сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у задоволенні позову (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Однак не врахував наступне, у кредитному договорі від 10 лютого 2012 року встановлено обов'язкові щомісячні платежі у вигляді процентів, як плату за користування кредитом, хоча договір (додатки) до нього не містять деталізації повернення боргу частинами, зокрема, у формі графіка погашення суми боргу.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Враховуючи те, що кредитним договором не встановлено обов'язку позичальника щомісячно вносити платіж з повернення суми кредиту у конкретно визначеному розмірі та не передбачено самостійної відповідальності за невиконання цього обов'язку, а строк погашення кредиту в повному обсязі у договорі визначено останнім днем місяця, зазначеного на картці (строку кредитування), в даному випадку позовна давність обраховується з моменту закінчення строку кредитування, тобто з 31 серпня 2015 року.

Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором поданий до суду (направлений поштою) 11 квітня 2018 року, що підтверджується відтиском печатки поштового відділення на конверті (а.с.47).

Тобто, вимога про стягнення заборгованості за кредитом (тілом) пред'явлена в межах строку позовної давності.

Заборгованість по процентах за кредитним договором підлягає стягненню у межах трьохрічного строку позовної давності, починаючи з 11 квітня 2015 року.

Таке стягнення має відбуватись із врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18. За яким припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З огляду на наведене, відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. Оскільки період після закінчення строку кредитування з 31 серпня 2015 року не може бути включений до нарахованої заборгованості.

Тобто, стягненню підлягає заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року, які нараховані в межах строку позовної давності та строку кредитування.

Згідно розрахунку заборгованості базова процентна ставка по договору становить 30 %.

З наданого Банком розрахунку заборгованості виходить, що починаючи з квітня 2013 року базова процентна ставка позивачем змінювалася в односторонньому порядку, а саме з 01 квітня 2013 в бік зменшення з 30% на 27,6%, з 01 вересня 2014 року збільшено на 32,4%, а з 01 квітня 2015 року на 42% (а.с.8-10).

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил передбачено право Банку проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розмірів наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом семи днів Банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду з умовами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням і без попереднього повідомлення клієнта.

За пунктами 1.1.3.1.9 Умов та правил Банк зобов'язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати позичальнику виписку про стан картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по картрахунках. При підключенні позичальника до системи INTERNET-banking (приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції SMS-повідомлень.

За змістом статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

В порядку статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли Банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Таким чином, вищезазначені норми визначають правові наслідки неповідомлення або неналежного повідомлення Банком позичальника про будь-яку зміну процентної ставки за кредитом, якими є недійсність такого правочину.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним надсилались повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки з дотриманням процедури направлення такого сповіщення.

Тому, змінюючи умови договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди позичальника, Банком порушено Умови та правила надання банківських послуг. При цьому, здійснення платежів за новим тарифним планом не може свідчити про те, що відповідач був належним чином повідомлений про зміну умов обслуговування рахунку.

Зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не є належним повідомленням споживача про зміну таких послуг. Умовами встановлено обов'язок Банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку. Даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Пункт 1.1.3.2.3 Умов не містить відповідного порядку щодо направлення і прийняття сторонами пропозиції про зміну тарифів, у тому числі процентної ставки, оскільки визначає, що ознайомитись зі зміненою процентною ставкою позичальник може лише у виписці Банку, яку він зобов'язаний отримувати. За змістом наведених вище Умов та правил, позичальник не має права відхилити змінену в односторонньому порядку Банком процентну ставку, а у разі незгоди має право лише на розірвання договору з повною сплатою боргу. З урахуванням того, що змінена процентна ставка розпочинає діяти відразу з моменту прийняття відповідного рішення Банком і не залежить від волі та волевиявлення позичальника.

Виходячи з відсутності письмової згоди відповідача на збільшення процентної ставки, а також відсутності доказів щодо належного повідомлення позичальника про зміну тарифів Банку, колегія суддів приходить до висновку, що проценти за користування кредитом необхідно нараховувати на залишок тіла кредиту за базовою процентною ставкою 30% на рік.

Таким чином загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить - 17 775,34 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 16 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 775, 34 грн.

Даний розмір заборгованості позивач надав у вигляді уточненого розрахунку (а.с.129).

Оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконала, передбачених за кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту, що у свою чергу порушує права Банку, права останнього підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості, в межах строку позовної давності та строку кредитування.

Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, призводить до скасування судового рішення з ухваленням нового, в порядку ст. 376 ЦПК, за яким позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і стягненню на користь Банку 17 775,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов підлягає ь частковому задоволенню, то з ОСОБА_2 на користь АТКБ «ПриватБанк» стягується судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі пропорційно до задоволених вимог 704,80 грн. (17 775,34 грн. х 100 % : 117 000,00 грн. = 16 %; 4 405 грн. х 16 % :100%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 10 лютого 2012 року в розмірі 17 775, 34 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 16 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 775, 34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги в розмірі 704,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 2 листопада 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: