26.05.2011

Справа № 2-217/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року Ленінський районний суд м/ Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Зубенко Д.В.,

за участю представника позивачів - ОСОБА_1,

прокурора - Коршунової О.О.,

представників відповідачів - ОСОБА_2. ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9 до спеціалізованого державного підприємства «Укрспец'юст», головного управління юстиції у Миколаївській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс», ОСОБА_10. ОСОБА_11. ОСОБА_12. ОСОБА_13. ОСОБА_14, ОСОБА_15, Клічановської.Катерини Олександрівни, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особа - ОСОБА_19. ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання прилюдних торгів від 19.08.2005 року незаконними, визнання угод з продажу приміщень гуртожитку на прилюдних торгах від 19.08.2005 року нікчемними, визнання протоколів та актів проведення прилюдних торгів від 19.08.2005 року недійсними, -

ВСТАНОВИ В:

У березні 2006 року ОСОБА_22 та ОСОБА_9 звернулися до суду з позовами до СПД «Укрспец'юст», ТОВ «Ніконджитбудсервіс», виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації приміщень гуртожитку, розташованому по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві. У жовтні 2006 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до СПД «Укрспец'юст», Відділу ДВС Ленінського РУЮ про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації приміщень гуртожитку, розташованому по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, що має статус гуртожитку та належить на праві власності ТОВ «Ніконджитбудсервіс», в який їх було поселено у зв'язку з трудовими відносинами із Миколаївським заводом конденсаторів. 19.08.2005 року були проведені прилюдні торги з реалізації майна належного товариству - житлових та нежитлових приміщень гуртожитку в яких вони проживають понад 10 років. Посилаючись на те, що торги були проведено з порушенням організації та порядку їх проведення встановленого законодавством, а також на порушення їх житлових прав як мешканців гуртожитку, просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації майна гуртожитку, протоко..и та акти проведення прилюдних торгів, договори купівлі-продажу приміщень гуртожитку неукладеними.

В подальшому позови були об'єднанні в одне провадження.

Справа розглядалася неодноразово.

Під час розгляду справи, позивачі остаточно уточнивши позовні вимоги, просили визнати прилюдні торги від 19.08.2005 року незаконними, угоди з продажу приміщень гуртожитку на прилюдних торгах від 19.08.2005 року нікчемними, протоколи та акти проведення прилюдних торгів від 19.08.2005 року недійсними.

В якості третіх осіб залучено до участі у справі - ОСОБА_19, ОСОБА_21.

У судовому засіданні прокурор та представник позивачів позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення, при цьому пояснили, що кімнати в гуртожитку та місця загального користування не можуть бути об'єктом приватної власності, що вони проживають на законних підставах і державний виконавець самовільно здійснив поділ нерухомого майна.

Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 у судове засідання не з'явилися про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Відповідачка ОСОБА_23 у судове засідання не з'явилася, надійшла заява про розгляд справи у відсутність, позов не визнає.

Представники відповідачів у судовому у засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення, оскільки вважають, що позивачі не є власниками кімнат, які були реалізовані, а лише займали їх на підставі договорів найму, а, крім того, не є учасниками виконавчого провадження та торгів, а тому не мають права звертатися з вказаним позовом до суду.

Представник відповідача - СПД «Укрспец'юст» у судове засідання не з’явився, про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ТОВ «Ніконджитбудсервіс» у судове засідання не з’явився, про місце й час судового розгляду повідомлений належним чином, надійшла заява про розгляд справи у відсутність, проти позову заперечують.

ОСОБА_2 особа - ОСОБА_19 у судовому засіданні позов підтримав та просив про його задоволення.

ОСОБА_2 особа - ОСОБА_21 у судове засідання не з’явилася, надійшла заява про розгляд справи за відсутності, позов підтримує.

Вислухавши пояснення сторін їх представників, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради від 28.12.1972 року за №1228 9-ти поверховий гуртожиток по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві було прийнято на баланс заводом конденсаторів.

На підставі Наказу Мінмашпрому України від 24.02.1994р. за №260 ВАТ «Ніконд» було створено на базі Миколаївського заводу конденсаторів 24.02.1994 р..

24 січня 2000 року на добровільних засадах шляхом об’єднання вкладів засновників ВАТ «Ніконд», гр. ОСОБА_24, гр. ОСОБА_25 та гр. ОСОБА_26 було створено ТОВ «Ніконджитбудсервіс».

Житловий будинок №128 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві було передане до статутного фонду ТОВ «Ніконджитбудсервіс».

На підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 23.06.2001 року №468 ТОВ «Ніконджитбудсервіс» видано свідоцтво на право колективної власності на будинок гуртожитку ОСОБА_26. А-9, загальною площею 6575.5кв.м., розташований по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві від 03.07.2001 року та зареєстрованого в ММБТІ за р. №303.

Згідно договору купівлі-продажу від 24.03.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_27 за р.№1834, ОСОБА_28 купила нежитлові приміщення гуртожитку по вул. Космонавтів 128 в м. Миколаєві, загальною площею 36,1 кв.м., що складають 2/100 ідеальних частин.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва ;-.щ 11.04.2005 року визначені долі власників в праві спільної сумісної власності, а саме визначено право власності на частини                                           гуртожитку, розташованого по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві:за ТОВ «Ніконджитбудсервіс» на 9068/10000 частин, ОСОБА_29 - 53/10000 частини, ОСОБА_30 - 329/10000 частин, за ОСОБА_31 - 53/10000, ОСОБА_32 - 25/10000, ТОВ «Дар’я» - 336/10000, ПП ПКФ «Дизайн-Студія» - 64/10000. Відповідно до додаткового рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.04.2005 року за ОСОБА_33 визнано право власності на 72/10000 частин нежитлових приміщень вказаного гуртожитку.

. Як вбачається з довідки ВАТ «Ніконд» від 06.11.2006 року за №225 позивачі були поселені в гуртожиток у зв’язку з трудовими відносинами з Миколаївським заводом конденсаторів.

Згідно довідок Ф-А позивачі та треті особи постійно проживають та зареєстровані у гуртожитку, крім того з ТОВ «Ніконджитбусервіс» з ними укладені договори найму приміщень, іншого житла не мають.

При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу з ТОВ «Ніконджитбудсервіс» на користь стягувачів (комунальні підприємства м. Миколаєва) на приміщення гуртожитку по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві було звернуто стягнення, про що свідчить акт опису та арешту майна від 02.02.2004 року.

В процесі виконавчих дій. зведене виконавче провадження було передано на виконання Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції Миколаївської області.

ОСОБА_34 державного виконавця було призначено та проведено оцінку майна та отримані звіти оцінки майна. Було укладено Договори про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна між СПД «Укрспец'юст» та державною виконавчою службою.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення звертається на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном.

Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно до ст.182 ЦК України право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмежень, цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Всупереч наведених вище законодавчих положень, визначаючи обсяг майна, яке підлягає оцінці, а потім й реалізуючи через торги, державний виконавець не звернув уваги Інструкцію про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, пунктом. 2.1. якої визначено поняття «Житлові будинки квартирного типу» і передбачено, що основну типологічну структур) будинків квартирного типу складають секційні, галерейні, блокові житлові будинки та гуртожитки. Внаслідок чого державний виконавець у ОСОБА_34 про призначення експерта у виконавчому провадженні ставив питання лише щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, та на свій власний розсуд визначив складові частини так званих «Блоків» (лотів), не маючи окремо:' технічної документації, не ставив експерту питання щодо можливості виділа цих блоків в натурі чи встановлення у подальшому порядку користування ними.

Результатом стало хаотичне відокремлення жилих кімнат, нежилих приміщень (душ. вбиральня цілі коридори, підвали та їх /г частини тощо).

Усі ці дії,призвели до неможливості використання будинку за адресою вул. Космонавтів. 128 за його цільовим призначенням - як гуртожитку.

Державний виконавець фактично змінив статус будинку, всупереч встановленим нормам діючого законодавства, незважаючи на те, що навіть приватизації жилі кімнати у гуртожитку не підлягають, тобто не можуть бути окремим об’єктом права власності відповідно до рішення Конституційного Суду України від 28.09.2000р.

Як результат 19.08.2005 року відбулися прилюдні торги з продажу по блокам частин приміщення гуртожитку по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві.

Відповідно до п.п.5.12.5,5.12.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій» передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям повинна здійснюватись, крім іншого, після його вилучення у боржника. Проте зазначеного вилучення не було здійснено, а питання виселення наймачів житлових кімнат не вирішувалося. В цієї частині повідомлення щодо проведення торгів також не відповідало вимогам «Тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна». Враховуючи особливості предмету торгів, інформація про їх проведення додатково повинна була містити дані про правовий режим будинку, обмеження щодо їх користування.

За результатами цих торг в було виготовлено протоколи проведення прилюдних торгів по реалізації майна та відповідні ОСОБА_22 проведення прилюдних торгів, які видані переможцям.

Таким чином, до сторонніх осіб, які не були попереджені про обтяження майна договорами найму жилих приміщень, перейшло як право розпорядження так і право користування кімнатами, в яких проживають та зареєстровані позивачі. До того ж. у власність передана частина нежитловггх приміщень (підвали де проходять комунікації), якими забезпечується цільове призначення гуртожитку.

Крім цього, державний виконавець не звернув уваги на те, що будинок Хп 128 по вул. Космонавтів, перебуває у спільній частковій власності декількох співвласників.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Проте, державний виконавець із поданням про виділення реальної частки боржника не звертався.

Таким чином, державний виконавець самовільно, всупереч встановленому законом порядку, незаконно провів поділ нерухомого майна в гуртожитку на окремі приміщення, яким не було надано статусу нерухомого майна. Ці приміщення не були зареєстровані в ММБТІ як окремі об'єкти права власності, а тому відчуження їх порознь одне від одного суперечать законодавству України, що діяло на той момент.

Крім того, як вбачається з повідомлення виконавчого комітету Миколаївської міської ради рішень про дозвіл на виконання реконструкції зазначеного гуртожитку під житловий будинок та про зміну статусу гуртожитку на житловий будинок виконком Миколаївської міської ради не приймав.

Згідно до ст.814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Статтею 170 ЖК України передбачено, що при переході права власності на жилий будинок, (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку. Якщо договір найму укладено без зазначення строку, новий власник будинку (квартири) вправі вимагати його розірвання у випадках і в порядку, передбачених статтею 168 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 11-1, 86 Закону України «Про виконавче провадження» лише сторони та учасники виконавчого провадження наділені правом оскарження дій державного виконавця.

Оскільки позивачі не є сторонами або учасниками виконавчого провадження та торгів, але їх житлові права, передбачені ст. 9 ЖК України, п.п. 40, 41, 43 Примірного положення прг гуртожитки, затвердженого ОСОБА_34 Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року, порушуються порядком проведенням цих торгів, на думку суду вони мають право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом звернення до суду із позовом.

Враховуючи те, що прилюдні торги за своєю природою є продажем нерухомого майна, на них4-' поширюються правила для вчинення правочинів та правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Згідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно, до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Отже з огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне визнати торги недійсними, оскільки саме такий спосіб захисту прав та законних інтересів позивачів відповідатиме суті спірних правовідносин.

Вимоги про визнання угод з продажу приміщень гуртожитку нікчемними не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не вказано які саме угоди вони просять визнати нікчемними та відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України ці вимоги є зайвими.

Що стосується вимог позивачів, про визнання протоколів та актів проведення прилюдних торгів від 19.08.2005 року недійсними то вони не підлягають задоволенню, оскільки вони є лише є засобами фіксації процесу та результатів цих торгів.

Таким чином, дослідивши усі докази та оцінивши їх у сукупності суд вважає, що вимоги "• позивачів підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_7. ОСОБА_35, ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Визнати недійсними прилюдні торги з продажу частин приміщення гуртожитку, розташованого по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві, які відбулися 19.08.2005 року.

В задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец'юст», Головного управління юстиції у Миколаївській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс», ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_17. ОСОБА_18 судовий збір у розмірі 17,00 грн. на користь ОСОБА_7, ОСОБА_35. ОСОБА_9 в рівних частках з кожного по 1,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн. в рівних частках з кожного по 2,14 грн..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які орали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: