Справа № 2-а-20/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Порох К.Г.
при секретарі – Лук’яненко О.В.
за участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ ГУМВС України по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2
«Про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення», -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 20 листопада 2009 року постановою інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ ГУМВС України по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 430грн., за те, що 20.11.2009 року, близько, 16год.55хв. в м. Дніпропетровськ на перехресті пр-т ім.Газети «Правда» та вул. Байкальської, керуючи автомобілем «Шевроле» державний номер АЕ 3435СХ, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, чим порушив вимоги п. 16.2 Правила дорожнього руху України.
Постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки він у вказаний час і у вказаному місці рухався своїм автомобілем і повернув вправо на зелений сигнал світлофора, при цьому пішоходів, які б переходили проїзну частину не було. Поряд на узбіччі стояло 5 чоловік, які чекали маршрутне таксі. Інспектор ДАІ вказав, що саме вони є тими пішоходами, яких він не пропустив при повороті праворуч. Просив суд скасувати зазначену постанову як незаконну.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, пояснивши, що при повороті праворуч з проспекту ім.Газети «Правда» на вул. Байкальська в м. Дніпропетровську пішоходів, які мали намір перетнути проїзну частину не було, поряд стояли люди, які чекали маршрутне таксі. Інспектор ДПС ОСОБА_2 при складанні протоколу проігнорував його вимогу про включення до протоколу свідків-очевидців,що знаходились на узбіччі дороги, свідка-пасажира його автомобіля,що також є порушенням вимог законодавства про адміністративні правопрушення.
Відповідача – інспектор Брагін А.О. В судове засідання не з»явився,повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надав.
Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 20 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, де вказано, що 20.11.2009 року, близько близько 16год.55хв. в м. Дніпропетровськ на перехресті проспекту ім.Газети «Правда» та вул. Байкальської, керуючи автомобілем «Шевроле» державний номер АЕ 3435СХ, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, чим порушив вимоги п. 16.2 Правила дорожнього руху України. В цей же день інспектором Брагіним А.О. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову серії АЕ № 186085 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. (а.с.2-3).
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 20 листопада 2009року він знаходився як пасажир в автомобілі під керуванням ОСОБА_1, що рухався по проспекту ім.Гезети «Правда» в місті Дніпропетровську та звернув праворуч на перехресті з вулицею Байкальською. Зупинившись на узбіччі проїзджої частини дороги, він розмовляв з ОСОБА_1, в цей час підійшов до них інспектор ДАІ, попросив надати йому документи водія,ОСОБА_1 Вийшов з автомобіля та пішов з інспектором до патрульного автомобіля ДАІ, а потім повернувся з постановою про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху. Пішоходного переходу на ділянці дороги, де вони зупинили автомобіль, як такого, не має. Рух пішоходів регулюється сигналами світлофу,коли вони зупинилися,повернувши праворуч, то для пішоходів був включений червоний сигнал. Люди, що знаходились на узбіччі дороги, чекали на марштрутне таксі, а не були пішоходами,що мали намір перейти дорогу.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд прийшов до висновку, що вони врегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд,у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач інспектор ДПС ВДАІ ОСОБА_2 не надав суду заперечень проти позову, свідки, які б могли підтвердити факт невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.16. 2 Правил дорожнього руху України, відсутні.
За таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позову та скасування постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1, так як пояснення водія ніким не спростовані, а тому суд приймає їх як достовірні.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності, суд вважає винесену постанову серії АЕ № 186085 від 20 листопада 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.247, 258, ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.70-71, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ ГУМВС України по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпроАП неправомірними.
Постанову інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ ГУМВС України по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2 серії АЕ № 186085 від 20.11.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: