УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/2207/17 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 2 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого        Павицької Т. М.,

суддів                Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

за участю секретаря                Ковальської Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/2207/17 за позовом представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на ? частину автомобіля, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Грубіяна Є.О. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, мотивуючи його тим, що сторони перебувають у шлюбі з 2005 року. У 2007 році вони придбали автомобіль у кредит, який в подальшому було погашено повністю. З червня 2017 року сторони не проживають однією сім’єю, відповідач забрала свої особисті речі, а також спільно придбаний автомобіль та користується ним, доступ ОСОБА_1 до вказаного автомобіля не надає. А тому, просила визнати автомобіль марки «Opel», модель «Astra 0TGF69», реєстраційний номер «АМ0845АК», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, спільним сумісним майном подружжя та поділити вказаний транспортний засіб, визнавши за позивачем право власності на ? його частини.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

       В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилання суду першої інстанції на те, що з поданих документів не вбачається існування між сторонами спору, що виключає можливість судового захисту прав заявника – суперечить принципу верховенства права та нормам матеріального права.

У зв’язку з ліквідацією на підставі Указу Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року Апеляційного суду Житомирської області і утворення Житомирського апеляційного суду, який розпочав роботу з 03 жовтня 2018 року, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.31, ч.ч.1-3 ст.33 ЦПК України, п.15.4 Перехідних положень ЦПК України здійснена передача цивільних справ з Апеляційного суду Житомирської області до Житомирського апеляційного суду і автоматизованою системою документообігу суду визначені судді-доповідачі і склади колегій для розгляду цивільних справ.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними докази наявність спору між сторонами щодо вказаних правовідносин, що виключає можливість судового захисту прав заявника.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, враховуючи наступне.

      Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 листопада 2005 року. У шлюбі в 2007 році сторони придбали автомобіль марки «Opel», модель «Astra 0TGF69», реєстраційний номер «АМ0845АК», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4

За загальним правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція зазначених норм свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Тобто, нормами Сімейного кодексу України закріплено принцип рівності часток подружжя у спільному майні.

Відповідно до положень ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що при розгляді справи відповідачка не довела на підставі належних та допустимих доказах, що купівля спірного автомобіля відбувалася лише за її особисті кошти, а тому спірний автомобіль визнається апеляційним судом спільною сумісною власністю подружжя і частки дружини та чоловіка в ній є рівними.

Таким чином, за  ОСОБА_1 апеляційний суд визнає право власності на ? частину автомобіля марки «Opel», модель «Astra 0TGF69», реєстраційний номер «АМ0845АК», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

За таких обставин, рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 належить стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 101 грн 02 коп. (691 грн 02 коп. + 1 410 грн.).

Керуючись статтями 258, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визнати автомобіль марки «Opel», модель «Astra 0TGF69», реєстраційний номер «АМ0845АК», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину автомобіля марки «Opel», модель «Astra 0TGF69», реєстраційний номер «АМ0845АК», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 101 грн 02 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути  оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 07 листопада 2018 року.

Головуючий

Судді