ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/16393/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Мєзєнцева Є.І.

Секретар судового засідання: Коломійцева А.О.

За участі представника Відповідача: Єкімук О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.18р. у справі №826/16393/17 за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.18р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо здійснення ним перевірки договору банківського (поточного) рахунку з використанням електронного платіжного засобу та надання овердрафту № НОМЕР_2 (номер карткового рахунку НОМЕР_3), укладеного з ОСОБА_4, під час здійснення ліквідації ПАТ «Фідобанк»; визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи, що полягає у не включенні відомостей про рахунок ОСОБА_4 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_4

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги мотивує тим, Позивач не є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; розміщення на рахунку Позивача коштів мало місце з метою створення штучного збільшення гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

У судовому засідання представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, між Позивачем та ПУАТ «Фідобанк» було укладено договір банківського (поточного) рахунку з використанням електронного платіжного засобу та надання овердрафту НОМЕР_2, за умовами якого Позивачу відкрито поточний рахунок з використанням електронного засобу НОМЕР_3.

16.05.16р. на рахунок Позивача надійшли грошові кошти у сумі 215 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку.

Згідно довідки від 20.05.16р. №2-3-7-23/1756-ВРД, виданої Запорізьким відділенням №2 ПУАТ «Фідобанк» (а.с.14) вхідний залишок коштів на рахунку Позивача станом на 20.05.16р. складає 178 522,16 грн.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №184 від 20 травня 2016 року на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 травня №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочато процедуру виведення ПУАТ «Фідобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 20 травня 2016 року по 19 червня 2016 року (включно) та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням всіх повноважень тимчасового адміністратора ПУАТ «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ «Фідобанк» №29 від 25 травня 2016 року вирішено здійснити в ПУАТ «Фідобанк» перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, у строк до 10 червня 2016 року включно; перевірку провести за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників-фізичних осіб.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ «Фідобанк» №94 від 08 червня 2016 року вирішено тимчасово обмежити здійснення ПУАТ «Фідобанк» на час тимчасової адміністрації банківські операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у додатку №1 до цього наказу.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №959 від 09 червня 2016 року продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ «Фідобанк» з 20 червня 2016 року по 19 липня 2016 року (включно).

Рішенням Правління НБУ №142-рш від 18 липня 2016 року вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПУАТ «Фідобанк».

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вищевказаного рішення Правління НБУ, рішенням №1265 від 19 липня 2016 року вирішила розпочати процедуру ліквідації ПУАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно і призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делегувати всі повноваження ліквідатора ПУАТ «Фідобанк» Коваленку Олександру Володимировичу строком на два роки з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №291 від 19 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно і призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «Фідобанк» Коваленку Олександру Володимировичу строком на два роки з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно.

Наказом уповноваженої особи Фонду №35 від 05 серпня 2016 року вирішено продовжити строк повноважень Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, у складі, затвердженому наказом уповноваженої особи Фонду №29 від 25 травня 2016 року; здійснити в ПУАТ «Фідобанк» перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам або скасування таких обмежень, у строк, не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку.

У липні 2016 року Позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПУАТ «Фідобанк».

У відповідь на звернення Позивача, Уповноважена особа листом від 10.08.16р. №2-3-2-2/604-ЛК-05 повідомила ОСОБА_4 про те, що по його поточному рахунку здійснюється перевірка.

Невключення Позивача до переліку рахунків зумовило звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли на картковий рахунок Позивача є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Відповідачем не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про нікчемність операції з розміщення коштів на рахунку Позивача. Належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними дій Відповідача з проведення перевірки правочину, а також бездіяльності щодо невключення Позивача до переліку рахунків та зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, проте вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині способу захисту порушеного права Позивача із приведенням такого до вимог Закону № 4452-VI.

У спірних правовідносинах колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України від 23.02.12р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі Закон № 4452-VI), викладені у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з аналізу положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій Відповідача з перевірки договору банківського (поточного) рахунку укладеного з ОСОБА_4

Разом з тим, неправомірна бездіяльність Відповідача проявилась у тому, що усупереч імперативним вимогам Закону № 4452-VI Відповідач не сформував переліку вкладників у визначені законом строки, не навів правових підстав для цього, як і не повідомив Позивача про причини та підстави такого невключення з відповідним обґрунтуванням та з посиланням на конкретні норми Закону (стаття 37 Закону № 4452-VI).

У будь-якому разі, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Також, згідно частини 3 статті 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що за Законом № 4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме Банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.

Доводи представника апелянта в судовому засіданні фактично ґрунтуються на тому, що внесення на рахунок Позивача коштів відбулось шляхом дроблення рахунку іншого клієнта Банку.

Втім, колегія суддів акцентує увагу на тому, що платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку однієї особи на рахунок Позивача не є правочинами між Банком та Позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за N 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок Позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Матеріали справи містять виписки по рахунках Позивача, а також довідку від 20.05.16р. №2-3-7-23/1756-ВРД, видану Запорізьким відділенням №2 ПУАТ «Фідобанк» (а.с.14), які підтверджують зарахування 16.05.16р. на поточний рахунок ОСОБА_4 грошових коштів, залишок яких станом на 20.05.16р. становить 178 522,16 грн. Уповноваженою особою ці обставини не заперечуються.

За правилами частини 1 статті 78 КАС, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За наведених обставин та правових норм, Позивач є вкладником в розумінні Закону №4452-VI, оскільки на його поточному рахунку знаходились кошти до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. У суду відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб'єктами переказу коштів. Правочини, укладені Позивачем з Банком Уповноважена особа не ставить під сумнів на предмет їх нікчемності.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що право Позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення Позивача.

Положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Тому, колегія суддів вважає, що належним способом захисту права Позивача є зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про ОСОБА_4 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 4 статті 317 КАС, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.18р. в його резолютивній частині.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.18р. у справі №826/16393/17 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.18р. у справі №826/16393/17 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» включити інформацію про ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського (поточного) рахунку з використанням електронного платіжного засобу та надання овердрафту НОМЕР_2, укладеним між ОСОБА_4 та ПУАТ «Фідобанк».

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Мєзєнцев Є.І.

Повний текст постанови складений: 07.11.2018