ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/16771/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Мєзєнцева Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.18р. у справі №826/16771/17 за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.18р. адміністративний позов задоволено: стягнуто з Відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 17 740,23 грн., що еквівалентно 608,4 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 14.06.2017 року, в дохід Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що прокурор поза межами визначених законом повноважень звернувся з даним позовом до суду; Відповідачу невірно розраховано плату за проїзд великогабаритного транспортного засобу.

Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Справа розглянута у порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 14.06.17р. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN модель 18.463, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки TRAILOR, модель S 383 EL, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (місце проведення перевірки: а/д Київ-Чоп 272 км).

За результатом габаритно-вагового контролю встановлено, що внутрішні перевезення вантажів здійснюються з перевищенням вагових обмежень, а саме: осьового навантаження на одиночну вісь 13,35 т при допустимих 11 т, загальна маса 42,15 т при допустимих 40 т. У зв'язку з виявленими порушеннями, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області складено акт серії ВК №0170080 від 14.06.17р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Того ж дня співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю.

На підставі акта серії ВК №0170080 від 14.06.17р. посадовою особою Укртрансбезпеки складено розрахунок №170080 від 14.06.17р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН РСТ0890122 від 13.06.17р. на суму 608,40 євро (а.с. 20).

Зазначений розрахунок Відповідачем у судовому порядку не оскаржувався.

У зв'язку з несплатою Відповідачем у добровільному порядку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, посадовими особами Укртрансбезпеки 08.11.17р. на адресу ОСОБА_2 була направлена вимога про сплату цієї плати у сумі 608,40 євро, що еквівалентно 17 740 грн. (а.с.22-23).

Несплата Відповідачем у добровільному порядку зазначеної плати за проїзд та бездіяльність посадових осіб Укртрансбезпеки з примусового її стягнення слугувала підставою для звернення Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з даним позовом до суду.

Ухвалюючи рішення по задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що органами прокуратури у межах визначених законом повноважень вжито заходів спрямованих на захист інтересів держави у формі звернення з даним позовом до суду в особі Укртрансбезпеки; здійснений розрахунок плати за проїзд проведений вірно, при здійсненні перевірки навантаження посадовими особами Укртрансбезпеки порушень вчинено не було, відтак - у зв'язку із несплатою такої суми Відповідачем у добровільному порядку, вона підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.14р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.15р. № 103 (надалі Положення №103) державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.п. 15, 27 п. 5 цього Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від №592 від 26.06.15р. «Деякі питання забезпечення Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.15р. «Питання Державної служби України з безпеки на транспорті» забезпечено можливість Укртрансбезпеці здійснювати функції і повноваження покладені на Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію).

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1567 від 08.11.16р. (надалі Порядок №1567) передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи (п. 3 Порядку №1567).

Отже, з наведеного вбачається, що Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Крім того, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають повноваження на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що випливає з покладених на Укртрансбезпеку завдань щодо державного контролю за додержанням вимог про автомобільний транспорт.

Разом з тим, незважаючи на те, що перевізником не було сплачено у добровільному порядку плату за проїзд у сумі 608,40 євро, що еквівалентно 17 740 грн., Укртрансбезпекою та її територіальним органом заходи претензійно-правового характеру щодо стягнення з Відповідача вказаної заборгованості у дохід держави не вживались. Зазначені обставини слугували підставою для звернення органів прокуратури з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України від 14.10.14р. № 1697-VII «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, з огляду на невжиття уповноваженим органом заходів пов'язаних з примусового стягнення з Відповідача визначеної згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, звернення органів прокуратури з даним позовом до суду ґрунтується на нормах законодавства. Отже, наявність підстав для представництва обґрунтована прокурором у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України від 14.10.14р. № 1697-VII «Про прокуратуру», що спростовує доводи апелянта з цього приводу. Матеріали справи містять також повідомлення прокурором суб'єкта владних повноважень про представництво інтересів держави (а.с.13-15).

Наявність у Укртрансбезпеки правового департаменту не спростовує підстави звернення органів прокуратури з даним позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування.

Так, зокрема, обов'язковою умовою під час здійснення відповідних перевезень є дотримання перевізником вагових та габаритних параметрів відповідного транспортного засобу.

У разі перевезення вантажу з перевищенням відповідних вагових та (або) габаритних параметрів з перевізника справляється плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879).

Згідно пункту 27 цього Порядку, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Цим Порядком затверджені ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Згідно з п. 2 великовагові транспорті засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень до 5 відсотків включно становить ставка 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.

Як вбачається з матеріалів справи, перевищення вагового габаритного нормативного параметра автомобіля відповідача склало 5,4%.

Таким чином, плата за проїзд при перевищенні нормативних параметрів становить 608,40 євро де: 390 км. (пройдена відстань м. Київ - с. Злинрець) * 0,52 (розмір плати за 1 км) *2 (коефіцієнт збільшення плати за проїзд).

Курс євро на міжбанку станом на 14.06.17р. становив в розмірі за 100 євро - 2 915,8829 грн., а тому стягненню з Позивача підлягає сума 17 740,23 грн.

Апелянтом правильність розрахунку належними та допустимими доказами не спростована.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.18р. у справі №826/16771/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.18р. у справі №826/16771/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Мєзєнцев Є.І.