ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 14-15/400-05-11839 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: не з’явився
від відповідачів: АКБ - Болучевська Н.В.
ПП - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”
на рішення господарського суду Одеської області
від 03.04.2006 р.
у справі № 14-15/400-05-11839
за позовом ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”
до АКБ „ІМЕКСБАНК”
ПП „Треві”
про визнання недійсним договору (сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Апеляційною інстанцією здійснювалась повна фіксація судового процесу.
В С Т А Н О В И Л А :
29.12.2005 р. ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до АКБ „ІМЕКСБАНК” та ПП „Треві” (далі –відповідачі) про визнання недійсним кредитного договору № 1306 від 09.06.2003 р., укладеного між відповідачами, як такого, що на момент його укладення суперечить діючому законодавству України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р. по справі № 14-15/400-05-11839 (головуючий суддя Горячук Н.О., судді Панченко О.Л., Юдова В.З.) у задоволенні вищевказаного позову ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з судовим рішенням ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати повністю та прийняти постанову, визнавши кредитний договір № 1306 від 09.06.2003 р. недійсним. При цьому скаржник, посилається на те, що при прийнятті рішення суд порушив норми процесуального ( ст. ст. 43, 84 ГПК України) та матеріального права ( ст. ст. 203, 215, 583 ЦК України 2003 р., ст. 48 ЦК УРСР 1963 р., ст. 11 Закону України „Про заставу”), неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу АКБ „Імексбанк” вважає доводи апеляційної скарги недоведеними документально, необгрунтованими, надуманими, т. я. ПП Агрофірма ім. М.О. Посмітного не являється стороною оспорюваного договору кредиту № 1306 від 09.06.2003 р.; просить рішення суду від 03.04.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до наступного.
Між АКБ „ІМЕКСБАНК” (далі –Банк) та ПП „Треві” (Позичальник) укладено кредитний договір № 1306 від 09.06.2003 р. про відкриття позичальнику кредитної лінії на придбання зернозбиральних комбайнів „Єнісей 1200-НМ” згідно договору купівлі-продажу № 16/5 від 03.06.2003 р. з ЗАТ „Єнісей” м. Харків на суму 2 750 000 грн. строком на 1082 дні з 09.06.2003 р. по 25.05.2006р. та з оплатою по кредиту у розмірі 20% річних (п. п.1.1, 1.2). В забезпечення виконання цієї кредитної угоди Позичальник по п. 2.1 договору передав у заставу Банку „придбані за рахунок кредиту зернозбиральні комбайни „Єнисей –1200 –НМ”, основні та оборотні засоби, які належать ПП „Треві”, а також гарантує своєчасне виконання своїх зобов’язань за даним договором усіма належними йому фінансовими та матеріальними ресурсами”. Отже посилання скаржника на відсутність в кредитній угоді № 1306 такої обов’язкової умови кредитування як „забезпеченість” спростовується безпосередньо самим наведеним вище пунктом спірного кредитного договору.
Разом з тим, по наведеному пункту 2.1 договору № 1306 Позичальник, крім придбаних комбайнів та власного майна і ресурсів, надав у заставу і „врожай соняшника 2003 року на суму 1 627 500 гривень 00 копійок, який належить Приватному підприємству „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” Березівського району Одеської області”, котре стороною договору № 1306 не являється. При цьому, про наявність у Позичальника прав щодо передачі у заставу такого майна умови договору не містять як відсутні такі докази і в матеріалах справи. Отже наведені дії Позичальника суперечать положенням ст. 164 ЦК УРСР, а зазначена обставина спростовує посилання Банку на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення, судова інстанція приходить до висновку, що апеляційну скаргу та позов слід задовольнити частково, визнавши по ст. 48 ЦК УРСР п. 2.1 кредитного договору № 1306 від 09.06.2003 р., на момент його (договору) укладення, недійсним в частині передачі Позичальником в заставу майна позивача по даній справі та скасувавши в наведеній частині оскаржуване судове рішення.
Підстави для визнання недійсним кредитного договору № 1306 відсутні та не доводяться матеріалами справи, а тому в цій частині висновки господарського суду є правомірними. Разом з тим, судова колегія зазначає, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним договору кредиту № 1306 від 09.06.2003 р. по ст. 48 ЦК УРСР 1963 р., тобто як такого, що не відповідає вимогам закону на момент укладення. Таким чином господарський суд, вирішуючи даний спір, помилково застосовував законодавство, яке набрало чинності після дати укладення спірного договору.
Судові витрати у відповідності до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України частково покладаються на відповідачів солідарно.
Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 ГПК України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р. по справі № 14-15/400-05-11839 частково скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним в момент укладення п. 2.1 кредитного договору № 1306 від 09.06.2003 р., укладеного між АКБ „ІМЕКСБАНК” та ПП „Треві”, в частині передачі ПП „Треві” в заставу майна ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.”
Стягнути з АКБ „ІМЕКСБАНК” та ПП „Треві” солідарно на користь ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” 30 грн. державного мита, сплаченого за подачу позовної заяви і апеляційної скарги, 25 грн. ІТЗ судового процесу.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.