Справа № 303/7676/13-ц

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

       05.11.2018 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ракошинської сільської ради про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями та спорудами у порядку спадкування, - 

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 листопада 2013 року, а також подала заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на будинок надвірними будівлями та спорудами по вул.Семена Панька, №1 у с.Чопівці, Мукачівського району.

На обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 листопада 2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно – будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул.Семена Панька, №1 у с.Чопівці, Мукачівського району. На підставі цього рішення за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності та здійснено запис у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.12.2013 року №15183132. Зазначала, що таке нерухоме майно входить до складу спадщини за заповітом їх матері ОСОБА_3, при цьому заявниця є однією із спадкоємців за таким заповітом.    

Вказувала, що ОСОБА_2 вчиняє дії для відчуження спірного будинку, розповсюджує оголошення щодо його продажу. Посилається на те, що відчуження будинку призведе до неможливості поновлення її порушених прав та інтересів. 

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, суддя-доповідач вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Як роз’яснено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра завернулася з такою заявою, позовним вимогам.   

Оскільки ОСОБА_1 не є особою, якою пред’явлено позов, її заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, такі заходи не пов’язані з гарантіями реального виконання судового рішення про задоволення позову у даній справі.

За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153, ч.2 ст.381 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ракошинської сільської ради про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями та спорудами у порядку спадкування - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                                Г.Г. Собослой