ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Справа № 924/881/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

ПАТ "Полонський гірничий комбінат" - адвокат Капличний А.М.,

ТзОВ "Шепетівський гранкар'єр"Пронекс" - адвокат Фурса М.А.,

арбітражний керуючий - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018 р. (постановлену у м. Хмельницькому об 11:51 год.)

у справі №924/881/16 (суддя Вибодовський О.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018р. у справі №924/881/16 заяву арбітражного керуючого - розпорядника майна ОСОБА_5 про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-32 від 07.06.2017р. із врахуванням поданого уточнення №924/881/16-80 від 08.08.2018р. задоволено частково.

Скасовано арешти, та інші обмеження, що накладені на майно боржника, у тому числі арешти та обмеження зведеного виконавчого провадження ВП №47533673, окрім арештів та обмежень введених ухвалою суду у цій справі від 13.10.2016р.; скасовано арешт із 95 146,41 т. відсіву фракції 0-5, що введений на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 13.10.2016р. у даній справі; скасовано арешти коштів боржника - ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (код ЄДРПОУ 05471879) на рахунках: у Хмельницькій філії ПАТ КБ Приватбанк МФО 315405 (НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4); у Філії Хмельницьке обласне управління АТ Ощадбанк МФО 315784 (НОМЕР_5; НОМЕР_5; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9); у Філії Хмельницьке обласне управління ПАТ А-Банк МФО 307770 (НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15; НОМЕР_16; НОМЕР_17).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу стосовно скасування арештів, накладених на майно боржника та поточні рахунки повністю і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що здійснення реалізації накопиченої готової продукції (без її належної інвентаризації, з урахуванням частини передачі в порядку погашення заборгованості) не може свідчити про здійснення господарської діяльності в межах отриманого спеціального дозволу на користування надрами. Скаржник заначає, що здійснюється розпродаж майна боржника. Зокрема, арбітражним керуючим Ярошем В.Ю. за період з 03.03.2017р. до 23.05.2017р. під приводом погашення заборгованості колишнім працівникам, фактично здійснюється продаж майна боржника на більш як 1 млн грн, з яких погашено за виконавчими листами тільки 56 тис. грн. Не дотримуючись вимог ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не виконуючи рішення суду, викладені в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р., розпорядник майна боржника ОСОБА_5 в змові з керівником боржника ОСОБА_4 продовжив продаж майна боржника (відсіву щебеню), що перебувало під арештом. Невиконання рішення суду в частині заборони реалізації майна боржника призвело до значних матеріальних втрат підприємством-боржником та зменшило його активи для подальших розрахунків з кредиторами. Таким чином, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано всіх обставин справи, не взято до уваги приписи ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не взято до уваги, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють до дня введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, місцевий господарський суд не скористався правом суду призначити незалежну аудиторські перевірку стану фінансово-господарської діяльності боржника для з'ясування дійсного стану боржника. Арбітражний керуючий обґрунтовує заяву про скасування арештів з майна боржника тими ж самими доводами, що й заяву, за результати розгляду якої винесено ухвалу від 03.03.2017р.

У відзиві на апеляційну скаргу ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Крім того, просить постановити ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має вирішити питання винесення додакової ухвали та надіслати місцевому господарському суду справу.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Арбітражний керуючий ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник боржника доводи апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Інші учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника і боржника, арбітражного керуючого, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 10.10.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" до боржника в сумі 10 236 887,00 грн, введено процедуру розпорядженням майном боржника на строк 115 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5.

Оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.10.2016р.

09.06.2017р. на адресу суду першої інстанції від розпорядника майна ОСОБА_5 надійшла заява про скасування арештів з майна боржника, які перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

13.08.2018р. на адресу суду першої інстанції від розпорядника майна ОСОБА_5 надійшло уточнення до заяви про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-32 від 07.06.2017р.

Обґрунтовуючи вказане уточнення, розпорядник майна зазначає, що усе майно підприємства, зокрема готова гірнича продукція та кошти на рахунках є арештованими у зведеному виконавчому провадженні ВП №47533673. У зв'язку із цим підприємство, яке перебуває в процедурі розпорядження майном, є фактично заблоковане і не може здійснювати будь-яку діяльність. Арешт коштів на рахунках та неможливість здійснення реалізації готової продукції унеможливлюють будь-які надходження та їх використання, що першочергово повинні бути спрямовані на забезпечення поточної діяльності (охорона майна, поточна заробітна плата, обов'язкові податки та збори, судові збори). Фактично, забезпечення охорони та інші необхідні витрати на підтримання підприємства, здійснюються за рахунок власних коштів керівника, заборгованість перед яким складає 203 067,42 грн. Без погашення цієї поточної заборгованості чергова поворотна фінансова допомога керівника, якщо у ній знову виникне необхідність, буде унеможливлена. Підприємство тривалий час не в змозі здійснювати плату за постійне користування земельною ділянкою (за півріччя 2018 р. складає 790 509,00 грн.). Подальша несплата може призвести до припинення права постійного користування, яке до введення ліквідаційної процедури є нематеріальним активом.

Зазначає, що майно боржника (окрім заставного) є арештованими у зведеному виконавчому провадженні ВП №47533673 органами ДВС, а також, додатково ухвалою суду у даній справі від 13.10.2016р.

Розпорядник майна, керуючись ч. 1, ч. 7, ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абз. 3 п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)", вважає, що зняття арештів та інших обмежень з майна боржника є виправданим та таким, що узгоджується із вимогами закону.

Враховуючи обставини, викладені в заяві та з метою забезпечення ведення господарської діяльності боржника та відновлення його платоспроможності, якісного виконання визначених законом заходів у процедурі розпорядження майном, а також для погашення боржником вимог, на які не поширюється дія мораторію, і які є необхідними для відновлення його платоспроможності, розпорядник майна просить суд:

- скасувати арешти, та інші обмеження, що накладені на майно боржника, у тому числі арешти та обмеження зведеного виконавчого провадження ВП №47533673, окрім арештів та обмежень введених ухвалою суду у цій справі від 13.10.2016р.;

- заборонити органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому, здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство;

- скасувати арешт із 95 146,41 т. відсіву фракції 0-5, що введений на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 13.10.2016р. у даній справі;

- скасувати арешти коштів боржника - ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (код ЄДРПОУ 05471879) на рахунках: у Хмельницькій філії ПАТ КБ Приватбанк МФО 315405 (НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4); у Філії Хмельницьке обласне управління АТ Ощадбанк МФО 315784 (НОМЕР_5; НОМЕР_5; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9); у Філії Хмельницьке обласне управління ПАТ А-Банк МФО 307770 (НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15; НОМЕР_16; НОМЕР_17).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018р. у справі №924/881/16 заяву арбітражного керуючого - розпорядника майна ОСОБА_5 про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-32 від 07.06.2017р. із врахуванням поданого уточнення №924/881/16-80 від 08.08.2018р. задоволено частково.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 2 - 6, ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Згідно із ч. 5. ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з метою забезпечення ведення нормальної господарської діяльності боржника, відновлення його платоспроможності, виконання визначених законом заходів у процедурі розпорядження майном, а також для погашення боржником вимог, на які не поширюється дія мораторію, і які є необхідними для відновлення його платоспроможності, слід задоволити заяву розпорядника майна ОСОБА_5 №924/881/16-32 від 07.06.2017р. із врахуванням уточнення до заяви про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-80 від 08.08.2017р., оскільки дана вимога заявлена обґрунтованою та підтверджена належними доказами.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, що судом першої інстанції не проведено незалежну аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності боржника для з'ясування дійсного стану боржника, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено обов'язку суду зобов'язувати боржника проводити аудит. Суд апеляційної істанції не вбачає підстав щодо зобов'язання боржника провести аудит.

Також суд критично оцінює доводи скаржника, що спірна заява про скасування арештів з майна боржника обґрунтована тими ж самими доводами, що й заява, за результати розгляду якої винесено ухвалу від 03.03.2017р. Вказане спростовується змістом заяви арбітражного керуючого - розпорядника майна ОСОБА_5 про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-32 від 07.06.2017р. із врахуванням поданого уточнення №924/881/16-80 від 08.08.2018р. Зокрема, у вказаній заяві арбітражний керуючий просить скасувати арешти лише з частини відсіву, тощо.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що представником скаржника під час судових дебатів заявлено усне клопотання про винесення окремої ухвали у зв'язку із протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Суд звертає увагу, що нормами ст. 246 ГПК України не визначено порядку та обставин при яких учасник у справі може звернутись до суду із відповідною заявою (клопотанням) щодо винесення окремої ухвали.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали. Скаржник не позбавлений можливості самостійно звернутися до правохоронних органів у разі виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні усного клопотання представника скаржника про винесення окремої ухвали.

Як вбачається із відзиву арбітражного керуючого ОСОБА_5, останній просить постановити ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має вирішити питання винесення додаткової ухвали та надіслати місцевому господарському суду справу.

Колегія суддів зазначає, що статтею 267 ГПК України унормовано підготовку розгляду справи судом апеляційної інстанції. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 267 ГПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Тобто у разі виявлення невирішеного питання про ухвалення додаткового рішення та для вирішення судом питання щодо встановлення строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки, вирішується на стадії підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018 року у справі № 924/881/16, призначено справу №924/881/16 до розгляду на 05.10.2018 р., встановлено учасникам процесу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Роз`яснено учасникам провадження у справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами ст. 197 ГПК України. Роз'яснено учасникам справи, що юридична особа бере участь у справі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Таким чином, підготовчі дії судді-доповідача у даній справі були проведені, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. Редакція Господарського процесуального кодексу України, яка діє з 15.12.2017р., не передбачає переходу судом апеляційної інстанції до підготовчих дій після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що клопотання арбітаржного керуючого щодо постановлення ухвали із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має вирішити питання винесення додаткової ухвали, та надіслання місцевому господарському суду справу, не підлягає задоволенню.

Поряд з цим, колегія суддів дійшлав висновку, що оскаржувана ухвала підлягає зміні, з огляду таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.08.2018р. на адресу суду першої інстанції від розпорядника майна ОСОБА_5 надійшло уточнення до заяви про скасування арештів з майна боржника №924/881/16-32 від 07.06.2017р., в якому арбітражний керуючий, зокрема, просить заборонити органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що з метою забезпечення ведення нормальної господарської діяльності боржника, відновлення його платоспроможності, виконання визначених законом заходів у процедурі розпорядження майном, а також для погашення боржником вимог, на які не поширюється дія мораторію, і які є необхідними для відновлення його платоспроможності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в частині заборони органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство.

Однак, в резолютивній резолютивній частині не зазначено висновків суду щодо заявленої вимоги про заборону органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Рівненської області від 03.07.2018р. у справі №5019/1317/12 підлягає зміні та доповненню резолютивної частини пунктом: "Відмовити в частині заборони органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство".

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018 р. у справі №924/881/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018 р. у справі №924/881/16 змінити, доповнивши резолютивну частину пунктом 4:

"Відмовити в частині заборони органам та посадовим особам, які уповноважені вводити такі арешти та обтяження, в подальшому здійснювати їх повторне введення без ухвали суду, який розглядає справу про банкрутство".

3. Справу №924/881/16 повернути Господарському суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" листопада 2018 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.