П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/3620/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича, 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича, 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переляку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодування за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076243 (договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014 року між представником позивача, в інтересах позивача, та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК»;

- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076243 (договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014 року між представником позивача, в інтересах позивача, та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» Славкіна М. А., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення суду -скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Так апелянт зазначає, що договір поточного рахунку від 05.12.2014 року, укладений між позивачем та банком, а також правочин по зарахуванню коштів на його виконання, є недійсним в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, та має ознаки нікчемності відповідно до п.7 та п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Угода № 076243 від 05.12.2014 року є удаваним правочином, оскільки її вчинення приховує інший правочин, яким є дія ОСОБА_5 щодо дроблення належних йому коштів, які знаходяться в АТ «ЗЛАТОБАНК» на рахунку НОМЕР_1, шляхом перерахування частини коштів на рахунок позивача, внаслідок чого позивач отримав переваги перед іншими вкладниками, що порушує публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», судові рішення Вищого адміністративного суду України, зазначає, що позивач в цій справі не є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку.

Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає. Тому, станом на 05.12.2014 року ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Судом встановлено, що 05.12.2014 р. ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_3, уклав з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076243 (договір банківського вкладу «Вільні кошти»), відповідно до якого на ім'я позивача був відкритий вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті НОМЕР_1, та 05.12.2014 року ОСОБА_5 здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_1, відкритий ним на користь ОСОБА_3 - 10200 EUR, що в еквіваленті становило 193,575,81 грн. (а.с. 10-13).

04.12.2014 року постановою НБУ №777/БТ «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії проблемних ПАТ «ЗЛАТОБАНК» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

13.02.2015 року постановою НБУ №105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних банк був віднесений до неплатоспроможних.

13.02.2015 року постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 14.02.2015 процедуру виведення ПАТ «ЗЛАТОБАНК»з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 14.02.2015 року залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» склав 10214,25 EUR, що відповідно до курсу НБУ дорівнювало 210717,10 грн. (а.с. 51).

08.04.2015 року уповноваженою особою Фонду було видано наказ про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів, відповідно до якого визнано нікчемним перерахування коштів ОСОБА_5 на депозитний рахунок ОСОБА_3 (а.с. 43-44).

30.04.2015 року ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_3, звернувся до уповноваженої особи Фонду з проханням включити його до реєстру на виплату вкладників банку, які мають право на виплату за рахунок Фонду (а.с. 14), однак отримав відповідь № 523 від 28.05.2015 року про те, що позивача не було включено до реєстру вкладників внаслідок того, що в ході перевірки за всіма банківськими рахунками, а також і позивача, під час дії тимчасової адміністрації було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів на рахунку позивача, з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 15). Жодних відомостей щодо визнання договору позивача з банком нікчемним лист-відповідь не містить.

За таких обставин, рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. про нікчемність операції з безготівкового перерахунку коштів прийнято у зв'язку із тим, що кошти на рахунок позивача з рахунку іншої особи надійшли у безготівковій формі, що є штучним дробленням коштів та нібито свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України"» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. 7 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, зокрема у випадку, коли такі кошти розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» посилається на те, що оскільки постанова Національного банку України є розпорядчим актом організаційно-розпорядчого характеру, що містить інформацію з обмеженим доступом, у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» при укладанні вищевказаного договору з позивачем були відсутні належні повноваження для укладання даного правочину, а тому договір є нікчемним.

З приводу постанови НБУ від 04.12.15 №777/БТ «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії проблемних, яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ «ЗЛАТОБАНК» судом першої інстанції правомірно вказано, що зазначена постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.2 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яка сама з цих обмежень може стосуватись відкриття поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

У будь-якому разі, ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» жодних цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 14.02.2015 року.

Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає. Тому, станом на 05.12.2014 року ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що до спірних правовідносин не застосовуються заборони здійснювати зарахування в іноземній валюті на поточні рахунки фізичної особи, з рахунків інших фізичних осіб, встановлені постановою НБУ №365 від 16.09.13 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України». Зазначена постанова не є перешкодою для отримання позивачем відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки у цьому випадку мало місце відкриття банківського рахунку на користь третьої особи, що передбачено ст.636 Цивільного кодексу України та п.6.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 року

Відповідно до п.10.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу.

У разі відкриття вкладного (депозитного) рахунку на користь третьої особи ця особа набуває права вкладника з часу пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, прав вкладника ці права належать особі, яка відкрила вкладний (депозитний) рахунок.

Таким чином, на час здійснення перерахунку коштів 05.12.14 ОСОБА_5 здійснював перерахування з одного власного рахунку на інший власний рахунок. ОСОБА_3, який набув права на ці кошти лише після висунення банку вимог на ці кошти ( а.с. 14).

У будь-якому випадку, відповідно до п. 2 Постанови НБУ №365 від 16.09.13, навіть при перерахуванні в іноземній валюті всупереч обмеженням, встановленим п. 1 цієї постанови, банк зобов'язаний здійснити продаж таких надходжень на міжбанківському валютному ринку України та зарахувати гривневий еквівалент від продажу іноземної валюти на поточний рахунок в національній валюті фізичної особи. Тобто валюта платежу не є підставою для відмови у здійсненні переказу, переказ все одно повинен бути виконаний, але у гривні. Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів» за вкладом в іноземній валюті відбувається виключено у національній валюті України.

Посилання в апеляційній скарзі на звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження за №1201510010006727 не може вважатися належним доказам протиправності дій позивача, оскільки відповідно до ст. 214 КПК України це безумовний обов'язок правоохоронців - прийняти та зареєструвати таку заяви чи повідомлення. Факт внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування не свідчить про наявність жодних правових висновків про наявність складу злочину чи винуватість певних осіб.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до листа начальника слідчого відділу Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва № 59/21782 від 23.10.2015 року під час досудового розслідування кримінального провадження за №1201510010006727, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, не знайдено підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, окрім інших, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 90).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України належним способом доказування зазначених обставин може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що позивач є вкладником в розумінні п. 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» Славкіної Марини Анатоліївни - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Стас Л.В.

Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.