ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2018 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 4823/351/18

Апеляційне провадження № 22ск/4823/2/18

Чернігівський апеляційний суд у складі судді Висоцької Н.В., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 21 грудня 2009 року у справі № 3928-3/09 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 21.12.2009 у справі № 3928-3/09 позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

30.10.2018 ОСОБА_1 через засоби поштового зв»язку (судом зареєстровано 02.11.2018) направила на адресу суду апеляційної інстанції заяву про скасування вказаного вище рішення.

Крім того, у своїй заяві заявник просить поновити строк на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 21.12.2009. В обґрунтування посилається на те, що 26.10.2018 отримала лист із Новозаводського районного суду м. Чернігова, в якому містилась ухвала суду від 18.10.2018 з додатками, з якої і дізналася про рішення третейського суду та видачу по ньому виконавчих документів.

Проте, провадження у справі не може бути відкрите, а подана заява підлягає поверненню враховуючи наступне.

Ч. 3 ст. 454 ЦПК України передбачено, що заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

З матеріалів третейської справи № 3928-3/09, наданої на запит апеляційного суду, вбачається, що оскаржуване рішення постановлене третейським судом 21.12.2009 (а.с. 17-19), яке отримано заявницею 25.12.2009 (а.с. 13), проте ОСОБА_1 лише 30.10.2018 (а.с.9) направила поштовою кореспонденцією на адресу суду апеляційної інстанції заяву про скасування зазначеного рішення суду. Строк подачі заяви про скасування рішення третейського суду для неї сплинув, що свідчить про подання заяви за сплином визначеного п. 1 ч. 5 ст. 454 ЦПК України строку.

Твердження заявника про те, що строк оскарження рішення третейського суду має рахуватися з дня, коли вона дізналася про прийняття рішення таким судом є безпідставним, оскільки спростовується змістом положень п. 1 ч. 5 ст. 454 ЦПК України, якою передбачено, що заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев»яноста днів стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 є стороною у спорі - відповідачем, до якої заявлено вимоги, а не особою, яка не брала участі у справі й судом вирішено питання про її права та обов»язки, у зв'язку з чим положення п. 2 ч. 5 ст. 454 ЦПК України не можуть бути застосовані під час перевірки строку оскарження рішення третейського суду.

Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості поновлення строку оскарження рішення третейського суду.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Враховуючи викладене, оскільки підстави про поновлення процесуального строку на оскарження рішення третейського суду відсутні, оскільки заявник повідомлялася про третейський розгляд, а його рішення оскаржується зі спливом значного проміжку часу і лише з процесуальних питань, а не по суті обґрунтованості чи необґрунтованості стягнення заборгованості за кредитним договором, суд доходить висновку про повернення заяви, оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого ч.ч. 5 та 6 цієї статті (ч. 7 ст. 454 ЦПК України).

У зв»язку з поверненням заяви, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», підлягає поверненню ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 352,40 грн за подання заяви про скасування рішення Третейського суду згідно квитанції № 0.0.1172446009.2 від 30.10.2018.

Керуючись ч. 1 ст. 126, ч.ч. 5, 7 ст. 454 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 21.12.2009 залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 21 грудня 2009 року у справі № 3928-3/09 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути заявнику.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету м. Чернігова сплачені грошові кошти за подачу заяви в сумі 352 (триста п'ятдесят дві ) грн. 40 коп. згідно квитанції № № 0.0.1172446009.2 від 30.10.2018.

Оригінал заяви з доданими до неї матеріалами, та оригінал квитанції повернути особі, яка її подала.

Копію заяви залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п»ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали складений 07.11.2018.

СуддяН. В. Висоцька