ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1727/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М., довіреність № 2150 від 30.10.2018;

від позивача: Алексеєв С.С., довіреність №2154 від 30.10.2018;

від відповідача: Носенко Т.Г., довіреність № ББУ/ПУ248/ВП/17 від 11.12.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018, ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст якого підписаний 18.06.2018 у справі №904/1727/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 60 695 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на свою користь 60 695 грн. 16 коп. плати за користування вагонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 у справі №904/1727/18 позов задоволено; з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стягнуто 60 695 грн. 16 коп. плати за користування вагонами та 1 762 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 31 Статуту залізниць України та п. 12 Правил користування вагонами й контейнерами.

Відповідач посилається на те, що спірні вагони були передані залізницею в технічно несправному стані і поверталися залізниці для ремонту; ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не користувався ними, а отже, нарахування плати є безпідставним. Оскільки вини Відповідача у тому, що вагони були йому подані у несправному стані немає, тому відсутні правові підстави для нарахування плати за користування вагонами.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 у справі №904/1727/18 залишено без руху; апелянту наданий строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання належних доказів, що підтверджують надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2018 (у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018; розгляд апеляційної скарги призначений на 03.10.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2018 для розгляду справи № 904/1727/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Іванова О.Г., суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г., розгляд справи призначено на 05.11.2018 року.

В судовому засіданні 05.11.2018 року Центральним апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не є обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

25 жовтня 2012 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі-залізниця) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - власник колії), укладений договір № ПР/М-12-1/132/12-15/3236-9/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", яка примикає до станції Ароматна Придніпровської залізниці (а.с.43-45), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає стрілкою №20 в парній горловині станції Ароматна залізниці і обслуговується власним локомотивом.

Додатковою угодою №4 від 02 липня 2015 року сторонами внесено зміни до пункту 1 договору та викладено його у наступній редакції:

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає стрілкою №24 в парній горловині станції Ароматна залізниці і обслуговується власним локомотивом.

Межею під'їзної колії є вихідний світлофор "ЧФ", встановлений на відстані 589 метрів від граничного стовпчика стрілки № 24.

Згідно п.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 02.07.2015) розгорнута довжина під'їзної колії складає 52 990,0 погонних метрів.

У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власником колії зайнято ділянку землі площею 0 кв.м. (п.3 договору).

Передача всіх вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються не пізніше ніж за 2,0 години до подачі вагонів, прийомоздавальником станції Ароматна прийомоздавальнику власника особисто з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.5. договору).

Відповідно до п.6 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 02.07.2015) вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій №№ 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 станції Ароматна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів провадиться на коліях №№ 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 станції Ароматна.

Відповідно до пункту 12 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори та плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.

Цей договір укладається терміном на п'ять років з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2017 року включно (пункт 18 договору).

Відповідно статті 76 Статуту залізниць України, час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Згідно Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і виробничо-технологічного підрозділу станція Ароматна регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", а саме, п.2.2. Організація передавальних операцій встановлено: з ціллю розмежування відповідальності за справний стан вагонів і дотримання правил навантаження при передачі вагонів з під'їзної колії ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на станцію Ароматна та навпаки здійснюються приймально-здавальні операції, які складаються з комерційного огляду та технічного обслуговування.

Всі технічні несправності реєструються у книзі натурного огляду вагонів у пунктах технічної передачі форми ВУ-15 та по виходу вагонів з під'їзної колії, звіряються з фактичним станом. Результати огляду всіх вагонів реєструються в книзі пред'явлення вагонів до технічного обслуговування форми ВУ-14 та завіряються особистими підписами старшого прийомоздавальника вантажу та багажу станції та оглядача вагонів.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46.

В період з жовтня по грудень 2017 року станцією Ароматна Придніпровської залізниці були подані ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" під навантаження порожні вагони №№ 68733930, 60241080, 61767547, 61835112, 61874422, 60222734, 62992474, 67172171, 67374439, 68660620, 68700749, 68716638, 68745652, 68798115, 68972926.

Вантажовласник - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" приймав спірні вагони на свою під'їзну колію, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів №№ 1322, 3547, 165, 148, 173, 167, 207, 198, 196, 197, які підписані представниками вантажовласника.

Повернення спірних вагонів з під'їзної колії вантажовласника підтверджується пам'ятками про забирання вагонів № 5114, 5738, 450, 451, 351.

На підставі пам'яток про подавання та забирання вагонів ф. ГУ-45, за час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні вантажовласника, Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" нарахована плата за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 №№ 18109206, 22119211, 26129224, 26129225, 21129223 в загальному розмірі 60 695,16 грн.

На відомостях міститься напис, що із нарахованими сумами ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не погоджується, оскільки вагони були непридатні під навантаження.

За весь час користування спірними вагонами позивачем нараховано плату у сумі 60 695,16 грн. з урахуванням ПДВ.

Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами у зазначеній сумі і є причиною спору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що представник відповідача визнав придатність спірних вагонів для перевезення вантажу, як в технічному, так і в комерційному відношенні, з огляду на те, що пам'ятки про подавання/забирання вагонів підписані без заперечень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року (з подальшими змінами та доповненнями) №04-5/601"Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно подав спірні вагони на приймально-здавальні колії відповідача - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" станції Ароматна вагони, які були прийняті представниками відповідача у технічному і комерційному відношенні, тобто, в момент здійснення приймально-здавальних операцій вагони були справні, що підтверджується підписами відповідальних представників останнього у пам'ятках про подавання вагонів форми ГУ-45.

Отже, представник відповідача визнав придатність спірних вагонів для перевезення вантажу, як в технічному, так і в комерційному відношенні, з огляду на те, що пам'ятки про подавання/забирання вагонів, які були зазначені вище, підписані без заперечень.

Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 60 695,16 грн.

Колегією суддів відхиляються посилання заявника апеляційної скарги на те, що останній фактично не користувався спірними вагонами та не отримував корисних можливостей у спірному проміжку часу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається від правником, якщо завантаження здійснюється його засобами або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідачем підписано пам'ятки, тобто, визнано придатність спірних вагонів для перевезення вантажу, як в технічному, так і в комерційному відношенні.

Підпунктом 2.1.1 п. 2 Інструкції для обліку наявності та ремонту несправних вагонів від 28.02.1995 року, затвердженої заступником Генерального директора Укрзалізниці, яка регламентує порядок обліку наявності несправних вагонів вантажного та пасажирського парку, пересилання їх на ремонт, випуск з ремонту, простоювання в несправному стані, відчеплення вагонів за технічним станом від поїздів та составів вагонів, передбачено наступне: несправним вважається вагон вантажного або пасажирського парку, непридатний за технічним станом для експлуатації, що не забезпечує безпеку руху, цілісність вантажів, нормальні умови перевезення пасажирів і не відповідає іншим вимогам Правил технічної експлуатації. Ці вагони мають бути забраковані і оформлені повідомленням на ремонт форми ВУ-23.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи доказів того, то спірні вагони, передані відповідачу, були останнім в подальшому забраковані із оформленням повідомлення на ремонт форми ВУ-23.

Отже, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджувати повернення відповідачем позивачу прийнятих від нього вагонів раніше, ніж зазначено в пам'ятках про забирання вагонів, та прийняття від позивача вагонів у несправному стані.

Таким чином, Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у затримці вагонів. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

В силу приписів ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, відповідач не надав належних доказів на спростування доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Більш того, вагони №№ 61767547, 61835112, 61847422 (пам'ятка про забирання №451); 60222734, 62992474 (пам'ятка про забирання № 450); 67172171, 67374439, 68660620, 68700749, 68716638, 68745652, 68798115, 68972926 (пам'ятка про забирання вагонів № 351) були завантажені ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та передавались залізниці навантаженими. Даний факт повністю спростовує твердження відповідача про їх технічну несправність.

З урахуванням наведеного, господарським судом підставно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 60 695 грн. 16 коп., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 року у справі № 904/1727/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 року у справі № 904/1727/18 - залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.11.2018.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік