АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року                                                                 м. Одеса

справа №522/3800/15-ц

провадження №22-ц/785/7005/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., ОСОБА_1,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

заявник-Чепелєв ОСОБА_2,

заінтересована особа-відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

представник заінтересованої особи-Булахевіч ОСОБА_3,

стягувач-товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард ОСОБА_4»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 червня 2018 року у складі судді Бойчука А. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі-ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, відділ), заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард ОСОБА_4» (далі-ТОВ «Стандард ОСОБА_4»).

Зазначав, що:

-рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08 липня 2015 року, зміненим рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2015 року, частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_7 Аваль» (далі-ПАТ «ОСОБА_7 Аваль»,банк) до нього та звернуто стягнення на предмет іпотеки;

-22 лютого 2016 року судом першої інстанції видано виконавчий лист №522/3800/15-ц, який звернуто до примусового виконання;

-13 липня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 20 липня 2016 року - постанова про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн.

Посилаючись на те, шо:

-ні стягувач, ні державний виконавець не виконали положення п.4ч.1ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;

-він узгодив із керівництвом банка питання про добровільний продаж предметів іпотеки та внесення банку 68 000 доларів США;

-23 вересня 2016 року був укладений договір про відступлення права вимоги між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Стандард ОСОБА_4»;

-25 листопада 2016 року за заявою ТОВ «Стандард ОСОБА_4» був повернутий без виконання виконавчий лист №522/3800/15-ц;

-20 лютого 2017 року ТОВ «Стандард ОСОБА_4» зареєструвало право власності на квартири №№37,38 по вул.Катерининській,14 в м.Одесі та врегулювало з ним питання щодо погашення заборгованості самостійно мирним шляхом,

заявник ОСОБА_6 просив скасувати постанови головного державного виконавця Георгієва В.І. про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року та про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн. від 20 липня 2016 року.

Правовою підставою для задоволення своєї скарги ОСОБА_6 зазначив ст.ст.447-449 ЦПК України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (т.1а.с.2-3).

В окремо поданій до суду 12 січня 2018 року заяві, заявник ОСОБА_6 просив поновити йому процесуальний строк на подачу скарги, посилаючись на поважність причин його пропуску (т.1а.с.20-21).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20 червня 2018 року скарга ОСОБА_6 задоволена.

Скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Георгієва В.І. від 13 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження.

Скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Георгієва В.І. від 20 липня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору (т.1а.с.229-231).

Судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що:

- у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази авансування стягувачом витрат на організацію та проведення виконавчих дій;

-постанова про повернення виконавчого документа стягувачові ухвалена 25 листопада 2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору 29 листопада 2016 року.

В апеляційній скарзі представник ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі (т.2а.с.2-4).

Правом на відзив ОСОБА_6 не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області та заявника ОСОБА_6, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвала суду підлягає безумовному скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушена низка норм процесуального права, які полягають у наступному.

Щодо кола осіб, які беруть участь при розгляді справи.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до ч.3ст.450 ЦПК України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність) він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Це означає, що суб’єктом оскарження за ст.ст.447,450 ЦПК України можуть бути державний виконавець чи інша посадова особа органу державної виконавчої служби або приватний виконавець, а не орган примусового виконання.

Зазначені постулати залишилися поза увагою як заявника ОСОБА_6, який є адвокатом, так суду першої інстанції, який відкрив провадження у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області та розглянув її по суті до неналежного суб’єкта оскарження (т.1а.с.39-40, 229-231).

Щодо поновлення строку на подачу скарги.

Згідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з’ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Звертаючись у січні 2018 року до суду зі скаргою на дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області щодо ухвалення головним державним виконавцем Георгієвим В.І. постанов про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року відносно ОСОБА_6 та про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн. від 20 липня 2016 року, тобто більше ніж півтора року, заявник ОСОБА_6 просив суд поновити йому строк для її подачі.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року було відкрито провадження у справі, проте, у порушення вимог ч.2ст.449 ЦПК України, суд першої інстанції питання про поновлення строку для подання скарги не вирішив (а.с.39).

Як вбачається із матеріалів справи, жоден із процесуальних документів, який був постановлений в подальшому Приморським районним судом м.Одеси, в тому числі і оскаржувана ухвала від 20 червня 2018 року, не містив висновки суду першої інстанції, про поновлення строку ОСОБА_6

Чинне процесуальне законодавство не дозволяє суду апеляційної інстанції, у разі порушення судом першої інстанції порядку, встановленого для його вирішення, скасовувати ухвалу суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тому при вирішенні питання про поновлення строку на подачу ОСОБА_6 . скарги на дії державного виконавця, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, особливостями, встановленими цією главою.

Згідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту заяви ОСОБА_6 вбачається, що про наявність постанов головного державного виконавця Георгієва В.І. про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року та про стягнення виконавчого збору від 20 липня 2016 року йому стало відомо 18 липня 2017 року.

В подальшому він звертався з відповідними скаргою та позовом до судів в порядку цивільного та адміністративного судочинства, які відмовляли йому у відкритті провадження, та ці судові рішення він в апеляційному порядку не оскаржував (т.1а.с.20-21).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 показав, що ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 03 листопада 2017 року про залишення без розгляду його скарги на дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області щодо ухвалення головним державним виконавцем Георгієвим В.І. постанов про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року відносно ОСОБА_6 та про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн. від 20 липня 2016 року він отримав 14 листопада 2017 року (т.1а.с.35,36).

У зазначеній ухвалі ОСОБА_6 було роз’яснено, що його скарга залишена без розгляду з підстав не подачі ним заяви про поновлення процесуального строку.

Як зазначалось вище, ухвалу суду першої інстанції про залишення його скарги без розгляду була отримана ОСОБА_6 14 листопада 2017 року.

Чергову скаргу про оскарження постанов державного виконавця від 13 та 20 липня 2016 року, разом із заявою про поновлення строку на її подачу, ОСОБА_6 подав до суду 12 січня 2018 року, тобто майже через два місяця, не пояснивши причини такої затримки ні в своїй заяві про поновлення строку, ні в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин та враховуючи те, що ОСОБА_6 є адвокатом, апеляційний суд вважає, що строк на подачу скарги ОСОБА_6 на дії державного виконавця в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження пропущений без поважних причин.

Тому ухвала суду першої інстанції в частині скасування постанови головного державного виконавця Георгієва В.І. про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_6 в цій частині - залишенню без розгляду.

Щодо вимог скарги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Встановлено, що 20 липня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Георгієвим В.І. в рамках виконання виконавчого провадження ВП № 51634249 винесена постанова про стягнення з ОСОБА_6 виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн.(т.1а.с.13).

Відповідно до ч.1ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (на підставі якої ОСОБА_6 просив задовольнити його скаргу на дії державного виконавця) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною 2 ст.74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу ОСОБА_6 в частині оскарження ним постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначена справа в частині ухвалення головним державним виконавцем Георгієвим В.І. 20 липня 2016 постанови про стягнення з ОСОБА_6 виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн., підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Тому, ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі та роз'ясненням ОСОБА_6 права на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.127,368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 червня 2018 року в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року - скасувати

Відмовити ОСОБА_6 у поновленні строку на подачу скарги в частині оскарження дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року.

Скаргу ОСОБА_6 в частині оскарження дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2016 року залишити без розгляду.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 червня 2018 року в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 від 20 липня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 502 634,86 грн.- скасувати і провадження у цій частині закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2018 року.

Головуючий    /підпис/

 Судді :   /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9