РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року

м. Рівне

Справа № 562/2106/15-ц

Провадження № 22-ц/4815/35/18

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С. О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Брикса Ю.Ю.

учасники справи:

позивач - відповідач: Приватне акціонерне товариство "Універсал Банк"

відповідач-позивач: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УнівесалБанк» Гаврилюка С.В. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року, ухваленого в складі судді Мички І.М., дата складання повного тексту судового рішення 13 квітня 2018 року, у справі №562/2106/15-ц,

в с т а н о в и в :

21 серпня 2015 року ПАТ«УнівесалБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано обставинами неналежного виконання позичальником своїх кредитних зобовязань і утворення заборгованості, яка складається з 458,16 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 15404,82 доларів США дострокового кредиту (тіло), 170,03 доларів США відсотків та пеня - 304,03 доларів США.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 предявила зустрічний позов, де посилався на недодержання банком вимог ст.ст. 11,18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: умови договору є несправедливими, існує дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживача, відсутня істотна умова договору - сукупна вартість кредитного договору, відсутній детальний розрахунок загальної вартості кредиту для споживача, що позбавило позичальника можливості оцінити умови та порядок погашення кредиту. Фактична відсоткова ставка, виходячи з умов договору, розрахована невірно, що значно здорожує вартість кредиту. Оскільки банк ввів її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, просила визнати недійсним кредитний договір.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «УніверсалБанк» про визнання кредитного договору недійсним задоволено.

Визнано кредитний договір №07-559- КФ-07 від 06 вересня 2007 року укладений між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступник - ПАТ «Банк Універсальний») та ОСОБА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умови кредитного договору від 06 вересня 2007 року є несправедливими, зокрема, умови договору про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, банк приховав від споживача фактичні суми за кредитом, позбавивши його права прийняти відповідне правильне рішення, а позивач не володіє спеціальними знаннями в галузі права та банківської справи.

У поданій на рішення апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову та задоволення первісного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що банк зобов'язання з видачі кредиту виконав, а позичальник свої зобов'язання з повернення цих коштів з урахуванням встановленої плати за їх користування порушив, кредитні кошти у строки встановлені договором не повернув. При укладенні кредитного договору позивач була ознайомлена з умовами кредитного договору, ніяких зауважень та заперечень не мала, а банк надав їй всю необхідну інформацію про умови кредитування, з яким позичальник погодилася, уклавши відповідний договір.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Убачається, що 06 вересня 2007 року між ОСОБА_3 (Позичальник) та ВАТ «Банк Універсальний» (Банк) (правонаступник - ПАТ «Банк Універсальний») укладено кредитний договір №07-559- КФ-07, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 25000 доларів США з розрахунку 11,95 % річних за користування кредитом на строк по 05 вересня 2027 року.

З метою забезпечення виконання за вказаним кредитним договором 06 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» (Банк) (ПАТ «Банк Універсальний») укладено договір поруки №1, відповідно до п. 1 якого Поручитель зобовязався перед Кредитором відповідати по зобовязаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 07-559-КФ-2007 від 06.09.2007 р., укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобовязаний до 05 вересня 2037 р. повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, штрафні санкції у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору Позичальник зобовязується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним Договором терміни, а також виконувати інші свої зобовязання згідно даного Договору.

Крім того, згідно п. 9.1. Кредитного договору при порушенні строків погашення кредиту або сплати відсотків за користування коштами Позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

Відповідно до п. 10.3. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по Кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку, внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору, а Позичальник зобовязаний повернути Банку суму заборгованості по кредиту, що залишилася, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані Банку серед іншого, якщо Позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним Договором.

Відповідно до п. 4. Договору поруки № 1 відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1050, 526, 527, 530 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК, порушенням зобовязання є його невиконання або з порушенням умов, визначеним змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст.627,628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановленістаттею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 2ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема ними узгоджені умови кредитування, розмір наданого кредиту, порядок та строк надання кредитних коштів, умови повернення кредиту, розмір плати за користування кредитними коштами, права та обов'язки позикодавця і позичальника, відповідальність сторін.

З матеріалів справи вбачається, що сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; а банк в свою чергу надав позичальнику документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки тощо.

Також установлено, що ОСОБА_1 до ВАТ «Універсальний Банк» та його правонаступника ПАТ «Універсал Банк» із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення положень кредитного договору не зверталась, а також не скористалась передбаченим частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту.

Також, заявляючи вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 07-559-КФ-2007 від 06 вересня 2007 року ОСОБА_1 не довела того, що умови цього договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, завдають шкоди споживачеві.

Враховуючи положення статей 203, 215, 627, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» Апеляційний суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог законодавства щодо його форми та змісту, а також, що ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», виконало зобов'язання, передбачені статтями 19, 47, 49, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пунктів 2.1, 2.4, 2.5, 3.7, 3.8 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку, що положення кредитного договору є несправедливими та для визнання кредитного договору недійсним.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України висловленій у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15.

Таким чином, встановивши, що підстав для визнання кредитного договору недійсним немає, а основне зобов'язання за цим договором не виконано, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за його невиконання.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав ОСОБА_1 на умовах, визначених укладеним між ними договором,суму коштів.

Судом встановлено, що станом на 03 червня 2015 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 16337,59 доларів США яка складається з 458,16 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 15404,82 доларів США дострокового кредиту, 170,03 доларів США відсотків та пеня - 1134,53 грн., яка обрахована відповідно до п.9.1 Договору, що стверджується наданими апеляційному суду розрахунками..

Доводи скарги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті є безпідставними, оскільки суд установив наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказану обставину, - стягнув грошову суму в іноземній валюті.

Оскільки висновки суду першої інстанції в цілому не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, на що обґрунтовано посилається відповідач за зустрічним позовом в своїй апеляційній скарзі, рішення суду підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то сплачені судові витрати ПАТ «Універсал Банк» при подачі позову в розмірі 3473,85 грн. та у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанцій в розмірі 5210,78 грн. підлягають стягненню з відповідачів за первісним позовом пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УнівесалБанк» Гаврилюка С.В. задовольнити .

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходження: 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код банку : 322001, код ЄДРПОУ 21133352, р/р 29095000202428) заборгованість за кредитом на загальну суму 16033,56 доларів США яка складається з 458,16 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 15404,82 доларів США дострокового стягнення кредиту, 170,03 доларів США відсотків та 1134.53 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходження: 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код банку : 322001, код ЄДРПОУ 21133352, р/р 29095000202428) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 4255,47 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 листопада 2018 року.

Головуючий :

Судді :