РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/11210/18

Провадження № 2/643/5027/18

05.11.2018 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сиротникова Р.Є.,

за участі секретаря судових засідань - Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає неповнолітня дитина,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 13.08.2018 звернулась до суду із позовом до відповідача, ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на її утримання, до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем з 05.06.2015 перебуває у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 08.08.2018 сторони припинили шлюбні стосунки, мешкають окремо, син мешкає разом із позивачем.

Позивач в уточненому позові вказувала, що в теперішній час в зв'язку із необхідністю лікування важкого онкологічного захворювання вона не має можливості працювати та забезпечувати себе та дитину. Позивач вказувала, що їй відомо про те, що відповідач офіційно працевлаштований, працює на посаді охоронця та отримує заробітну платню.

В зв'язку із викладеним позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 2500,00 грн. щомісяця до досягнення сином трирічного віку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримала та пояснила, що на теперішній час вона дійсно є непрацездатною в зв'язку із онкологічним захворюванням, визнана інвалідом ІІ групи. З 08.08.2018 відповідач не надавав їй жодної матеріальної допомоги, всі витрати на своє лікування вона оплачувала самостійно. Крім того, в своїх запереченнях на відзив відповідача ОСОБА_2 вказувала, що оскільки відповідач мешкає в трикімнатній квартирі, відпочиває за кордоном та має депозитний рахунок в банку, він, вочевидь, має більший рівень доходів, ніж повідомив суду, вважала, що відповідач вводить суд в оману, та наполягала на задоволенні позову повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що позивач по справі не працювала з моменту укладення шлюбу та не мала наміру працювати в подальшому. Крім того зазначив, що під час спільного проживанні він повністю оплачував всі витрати на комунальні послуги, утримання дитини, тощо, а також те, що з моменту виявлення захворювання позивача, практично повністю він оплачував її лікування. З приводу свого майнового стану відповідач зазначив, що твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки він мешкає в квартирі, що належить його матері, жодних депозитних рахунків в банках на цей час він не має, путівка на відпочинок за кордон оплачувалась його батьком. Також відповідач надав відомості про отримані ним за місцем працевлаштування доходи, які за останні шість місяців складали 3017,14 грн. на місяць. З урахуванням викладеного у відзиві на позов та в запереченнях на відповідь на відзив, просив суд при ухваленні рішення врахувати той факт, що позивач також подала до суду позов про стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 1\4 частини від його доходу, а також те, що він не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання позивача у розмірі, що не перевищує 10% його доходів.

В судовому засіданні відповідач доводи, викладені у відзиві та запереченнях, підтримав повністю, вважав позов необґрунтованим і не доведеним та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, ознайомившись зі містом заяв по суті справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що вони з 05.06.2015 перебувають в зареєстрованому шлюбі, з початку серпня 2018 року шлюбні відносини припинені, сторони мешкають окремо. З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4, вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2.

З наданої позивачем інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова № 33tb709f-24a1-4207-b6e7-50c4fldb3bcf, вбачається що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження зареєстрований разом із матір'ю - ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачем факт проживання неповнолітньої дитини разом із матір'ю під час розгляду справи не заперечувався.

В матеріалах справи наявні копії медичної документації, з якої вбачається, що позивач страждає на тяжке онкологічне захворювання, що тягне за собою суттєві для позивача витрати на лікування.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що за час спільного проживання із позивачем він повністю оплачував витрати на її лікування, витрати на оплату житлово-комунальних послуг, витрати на дитину, оскільки дані обставини не є предметом доказування в межах даної цивільної справи.

З копії довідки №ГА000000031 від 05.10.2018, наданої відповідачем, вбачається, що останній працює в ТОВ «Агентство комплексної безпеки Галеон» на посаді охоронця та за період часу з 01.04.2018 по 30.09.2018 його дохід склав 22473,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ч.2,4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, оскільки при визначенні розміру аліментів судом враховується матеріальний стан відповідача, та стягує з відповідача на користь позивача аліменти в частці від доходу.

При цьому судом не береться до уваги твердження відповідача про подання позивачем до суду позову про стягнення з нього аліментів на утримання сина, оскільки на час розгляду даної справи судом, відомостей про прийняття судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина, про набрання таким рішенням суду законної сили та реальне виконання вказаного рішення суду, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований в АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована в АДРЕСА_3) аліменти на її утримання в розмірі 1\4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, до досягнення дитиною, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований в АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Повне судове рішення складене 09.11.2018.

Суддя: Р.Є. Сиротников