ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-19036/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Мандзюка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв"язку України Степанова В.П. про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 71567 від 14.09.2009 року
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до начальникатериторіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорті та зв’язку України Степанова В.П. про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №71567 від 14.09.2009 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що начальник територіального управління Головатотрансінспекції у Волинській області виніс постанову №71567 від 14.09.2009 року про застосування щодо неї фінансової санкції в сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Зокрема, під час здійснення перевезень пасажирів на регулярному автобусному маршруті загального користування «Камінь-Каширський - Рудка Червинська» транспортним засобом «Мерседес-Бенц 208Д» д.н. НОМЕР_1 було виявлено неоформлений квитково-касовий лист. Вказана постанова була оскаржена позивачем, однак залишилась без задоволення. Постанову про застосування відносно неї фінансових санкцій вважає незаконною, у зв’язку з чим просить її скасувати.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що оскільки позивач здійснювала регулярні перевезення пасажирів без оформленого квитково-касового листа, що було зафіксовано при проведенні перевірки, до неї була застосована фінансова санкція за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 1700 грн. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.34 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Cтаттею 39 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, для здійснення регулярних пасажирських перевезень водій автобуса повинен мати посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, дорожній лист, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що 14.07.2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області згідно завдання на перевірку від 13.07.2009 року було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірки виявлено, що в транспортному засобі марки Мерседес Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та яким здійснював регулярні перевезення пасажирів водій ОСОБА_5 за маршрутом Камінь-Каширський – Рудка Червинська на момент перевірки був неоформлений квитково-касовий лист за 14.07.2009 року №008096, про що був складений відповідний акт №76464 від 14.07.2009 року. З даним актом був ознайомлений водій, який пояснив, що квитково-касовий лист не був оформлений.
Постановою територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області від 14.09.2009 року №71567 до ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” було застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн. Копія даної постанови та листи з роз’ясненням порядку її оскарження були надіслані на адресу відповідача.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються лише до автомобільних перевізників.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з статтею 39 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є адміністративно-господарським штрафом, а тому може бути виключно застосований виключно до суб’єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Згідно статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що послуги з перевезення пасажирів можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні.
Документами для водія автобуса, який здійснює регулярні пасажирські перевезення є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, дорожній лист, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб»єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Крім того, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” передбачає визначення процедури здійснення державного контролю за додержанням суб»єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Судом встановлено, що на момент здійснення рейдової перевірки та складення акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 14.07.2009 року автобус Мерседес-Бенц, д.н. НОМЕР_2 здійснював регулярні пасажирські перевезення без оформленого квитково-касового листа, що суперечить вимогам статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою встановлений перелік документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент застосування до неї фінансових санкцій здійснювала регулярні пасажирські перевезення без оформлення відповідних документів, а тому застосування до неї фінансових санкцій на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” є підставними.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, постанову №71567 від 14.09.2009 року про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 1700,00 грн., визначеному частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області у відповідності до вимог законодавства та в межах повноважень територіального управління, а тому правові підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 11, 17, 158, 162, 160 частиною 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про автомобільний транспорт”, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доначальника Територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв"язку України Степанова В.П. про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 71567 від 14.09.2009 року відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 21.12.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Лозовський