ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"07" листопада 2018 р.Справа № 922/4054/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву ОСОБА_2 (вх.№ 23451 від 14.08.18) з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявою ТОВ "Видавничий дім "Центр фінансової інформації" , Публічне АТ "Харківміськгаз", м. Харків

про визнання банкрутом Приватне АТ "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків

за участю :

учасники процесу не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 03.08.2016 р. припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано Приватне акціонерне товариство "Інститут "Укроргверстатінпром" (код 00224900) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Белікова О.П.

Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено на офіційному веб-сайті ВГСУ 05.08.2016 р. № 34203.

Ухвалою суду від 13.09.2017 року усунено Белікова О.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Кошовського С.В.

До суду від ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№ 23451 від 14.08.18) з грошовими вимогами до боржника із заробітної плати в сумі 17400,00 грн., яку суд дійшов висновку призначити до розгляду на 19.09.2018 р. та зобов'язати ліквідатора розглянути вимоги ОСОБА_2 надати суду та заявнику результат їх розгляду, разом із розрахунком заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, інш., із зазначенням періоду виникнення боргу.

19.09.2018 р. до суду від ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" надійшла заява про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 27249), в якій заявник просив суд відвести суддю господарського суду Харківської області Усатого В.О. від розгляду справи № 922/4054/15 про банкрутство Приватного АТ "Інститут "Укроргверстатінпром" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.09.2018 р. визнано заявлений ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" відвід судді Усатому В.О. необґрунтованим; передано заяву ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" про відвід судді Усатому В.О. іншому складу суду, у зв'язку з чим зупинено провадження по справі.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 20.09.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" про відвід судді Усатого В.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу заяви між суддями, для розгляду заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" про відвід судді Усатого В.О. призначено суддю Міньковського С.В.

Ухвалою суду від 20.09.2018 р. (суддя Міньковський С.В.) відмовлено ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.YA" в задоволенні його заяви про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 27249 від 19.09.18).

Ухвалою суду від 24.09.2018 р. поновлено провадження по справі № 922/4054/15.

Ухвалою суду від 24.09.2018 р. призначено розгляд заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника із заробітної плати на 07.11.2018 р., зобов'язано ліквідатора розглянути вимоги ОСОБА_2 надати суду та заявнику результат їх розгляду

До суду від представника заявника надійшла заява, в якій вона просить суд сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та заява про долучення додаткових доказів.

В судовому засіданні 07.11.2018 р. ліквідатор надав докази розгляду заявлених вимог та повідомив, що заборгованість перед ОСОБА_2 у підприємства відсутня.

ОСОБА_2 просила визнати суму боргу з урахуванням інфляційних, проте розрахунку суду не надала.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 год. 07.11.18 р.

Після перерви учасники процесу не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника , суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 38 Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Інформаційним листом від 26 жовтня 2011року про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013р., Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону. Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону , конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно до вимог п. 4 ст. 23 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Суд зазначає, що заявником не надано суду копію трудової книжки для підтвердження того, що ОСОБА_2 працювала у ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром".

Проте, відповідно до наявної довідки №343 від 20.10.2015 р. підписаної генеральним директором боржника, ОСОБА_2 дійсно працювала у ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" за сумісництвом та станом на 20.10.15 р. підприємство не має заборгованості зі сплати заробітної плати ОСОБА_2

Згідно довідки, видної підприємством від 21.11.2016 р., заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1 та 2 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що заявлені ОСОБА_2 грошові вимоги не підтверджені належними доказами та не визнані ліквідатором, суд дійшов висновку вимоги ОСОБА_2 до боржника щодо виплати заробітної плати відхилити в повному обсязі, як необґрунтовані.

Керуючись ст. ст.23,37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст.73,74,79,86,232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відхилити заявлені ОСОБА_2 грошові вимоги до боржника в сумі 17400,00 грн.

Ухвалу направити ліквідатору, заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Усатий В.О.