Справа № 22-1871/2008р. Головуючий в 1 інстанції:
Гордимов А.В. Категорія 51
Доповідач: Кузнецова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року серпня місяця 11 дня колегія суддів судової
палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Капітан І.А.
суддів Цуканової І.В.
Кузнєцової О.А.
при секретарі Остренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від б квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської філії ВАТ «Херсонгаз» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 6 квітня 2006 року позов задоволено частково: з відповідача на користь ОСОБА_4 стягнуто 452 грн. 69 коп.3аборгованості по заробітній платі; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, скасувавши накази про оголошення догани, про звільнення з роботи та стягнувши з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і відшкодувати моральну шкоду.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції позивач з серпня 197 6 року знаходився в трудових стосунках з відповідачем. Наказом відповідача № 5 від 8 лютого 2005 року за виявлення на території 7-мі не облікованих балонів із газом під час чергування позивача, на останнього було покладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. 21 квітня 2005 року позивача було звільнено з займаної посади з підстав п.3 ст. 40 КЗпП України за те, що 20 квітня 2005 року в порушення вимог інструкції дозволив виїзд автомобіля з балонами без захисних ковпаків.
Відповідно до п.3 ст. 4 0 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване такі стягнення як догана та звільнення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до п.п. 2.4 Виробничої інструкції сторожа, затвердженої керівником відповідача та підписаною позивачем, сторож зобов'язаний «Не допускати пропуску сторонніх осіб на територію ГНС (ГНП), проводити 3-4 обходу її території на протязі свого чергування», до п. 2.7 «Строго додержуватись наступного порядку пропуску автомобілів з балонами та автоцистерн на територію ГНС (ГНП): при отриманні скрапленого газу охороні пред'являється на прохідній пропуск за підписом начальника чи старшого майстра(майстра) з дозволом на відпустку газу, перевіряється пропуск та оглядається автомашина», якщо пропуск та автомашина у порядку, пропустити автомашину на територію», до п. 2.9 «Не пропускати на територію ГНС (ГНП) автомашини та автоцистерни, які направляються за отриманням скрапленого газу, якщо відсутні захисні ковпаки на горловинах балонів».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 7 лютого 2005 року позивач порушив п.п.2.4, 2.7 виробничої інструкції сторожа, допустивши наявність на території підприємства під час чергування позивача 7-мі не облікованих балонів із газом, факт виявлення яких підтверджується письмовим поясненням самого позивача керівнику підприємства від 7 лютого 2005 року, згідно з яким позивач визнав виявлення під час свого чергування не облікованих балонів, причину їх знаходження на території не знав, журналом приймання-здачі чергування сторожів відповідача за період з 04 жовтня по 23 березня 2005 року, відповідно якому вбачається, що 07.02.05 року позивач прийняв під охорону 1675 балонів, проте фактично виявлено 1682 балона, актом інвентаризації від 08 лютого 2005 року, а також поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, даними у судовому засіданні. Доводи апелянта про те, що виявлені балони відносяться до облікованих балонів та повернути водіями автомашин з лінії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це спростовується наданими доказами, яким суд дав належну оцінку, будь-яких інших доказів позивачем не надано, а судом такі обставини не встановлені. Також колегія суддів вважає неприйнятними доводи ОСОБА_3 про фальсифікацію акту інвентаризації від 08.02.2005 року, оскільки заява позивача з цього приводу перевірялась компетентними правоохоронними органами та за результатами її розгляду факту підробки документу не встановлено.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що наказ № 5 від 08 лютого 2005 року відповідає вимогам ст. 147 КЗпП України, застосований відповідним органом згідно ст. 147-1 КЗпП України, з дотриманням строків та порядку дисциплінарного стягнення ( ст. ст. 148, 149 КЗпП України).
20 квітня 2005 року позивач в порушення п.2.9 виробничої інструкції сторожа при запусканні автомобіля під державним номером 54-02 ХОП не перевірив наявність захисних ковпаків на балонах, чим порушив правила техніки безпеки на території підприємства, яке є об'єктом підвищеної безпеки, у зв'язку з чим наказом від 21 квітня 2005 року № 48 позивач був звільнений з роботи за п.3 ст. 4 0 КЗпП України.
Суд дійшов правильного висновку, що факт порушення виробничої інструкції підтверджується доповідною запискою заступника філіалу ОСОБА_13, інженерів з економічної безпеки ОСОБА_14, , ОСОБА_15 від 20.04.2005 року.
Посилання ОСОБА_3 на те, що необхідною кількістю захисних ковпаків балони обладнані не були, що зумовило усний дозвіл на послаблення контролю щодо вказаних вимог, вважаються безпідставними, оскільки доказів на підтвердження цього позивачем не надано, а судом такі докази та обставини не встановлені. Також колегія суддів вважає неприйнятними посилання позивача на аналогічні порушення інших працівників, оскільки такі порушення не є предметом спору у даній справі та не можуть бути переконливим доказом для підтвердження надання керівництвом усного дозволу.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у позові, оскільки його звільнення відповідно до наказу № 48 від 21.04.2005 року відбулось з дотриманням вимог п.3 ст. 40 КзпП України, ст. ст. 147, 151 КЗпП України, компетентним органом відповідно до ст. 147-1 КЗпП України, з дотриманням строку та порядку, передбаченими ст. ст. 148, 14 9 КЗпП Украї-ни.
Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 6 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту їх проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.