ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Суми

Справа №587/2431/17

Номер провадження 22-ц/788/1645/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року, постановлену під головуванням судді Дашутіна І.В. у м.Суми

у цивільній справі за позовом Сумської районної державної адміністрації в особі Служби у справах дітей в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки і піклування Степанівської селищної ради Сумського району, Сумська місцева прокуратура про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року було відібрано без позбавлення батьківських прав неповнолітню дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_2 та стягнуто з неї аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття. Неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні у державному дитячому закладі. Також вирішене питання щодо розподілу судових витрат та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 640 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили та звернуте до виконання.

На виконання даного рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з відповідачки на користь держави судового збору у сумі 640 грн.00 коп. і даний виконавчий лист направлений для виконання до Сумського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області .

04 липня 2017 року Державна судова адміністрація України подала заяву про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа, а також про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з боржника на користь держави судового збору.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа по справі № 587/2431/17, а також про поновлення строку на пред'явлення даного виконавчого листа для виконання.

В апеляційній скарзі Державна судова адміністрація України просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення її заяви.

Вказує на те, що суд, усупереч вимогам закону, безпідставно не зазначив у виконавчому листі реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, а також не поновив строк для пред'явлення його до виконання, що створює перешкоди у належному виконанні рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення помилок у виконавчому документі, місцевий суд виходив з того, що за повідомленням Державної фіскальної служби встановлено, що боржниця не зареєстрована як фізична особа - платник податків, а отже відсутня можливість зазначити її ідентифікаційний код у виконавчому листі.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного:

З матеріалів справи убачається, що заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 640 грн судового збору (а. с. 27-28).

20 грудня 2017 року Сумським районним судом Сумської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 640 грн судового збору, який направлений для виконання до Сумського районного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області (а. с. 39).

Повідомленням державного виконавця від 2 січня 2018 року було повернуто стягувачу (яким є Державна судова адміністрація України) без прийняття до виконання виконавчий лист, оскільки він не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорту боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

З виконавчого листа, виданного судом першої інстанції вбачається, що у ньому не зазначено ні реєстраційного номеру облікової картки платника податків ні серії та номера паспорта боржника .

Також з матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2017 року, в ході розгляду даної справи, суд першої інстанції з метою належного оформлення вищевказаного виконавчого документа надіслав запит Державній фіскальній службі, в якому просив повідомити реєстраційний номер облікової картки платника податків чи номер і серію паспорта ОСОБА_2 (а. с. 13).

Однак 31 серпня 2017 року у електронній відповіді на даний запит зазначено, що надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості, оскільки у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків вказана особа не зареєстрована (а. с. 14).

В той же час, місцевим судом, на виконання вимог, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не було витребувано від міграційної служби відомості про документування паспортом громадянина України боржника у справі і передчасно відмовлено у задоволенні заяви стягувача про виправлення помилки у виконавчому документі.

При перегляді ухвали суду в апеляційному порядку колегією суддів було витребувано від Управління державної міграційної служби України в Сумській відомості про наявність у боржника паспорту громадянина України і з письмової відповіді від 30.10.2018 року вбачається, що за обліками УДМС України в Сумській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 01.12.2005 року документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, який виданий Ковпаківським РВ УМВС України в Сумській області.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно відмовив ДСА України у задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому документі.

Також з ухвали місцевого суду вбачається, що у ній зовсім відсутні мотиви відмови в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене, ухвала місцевого суду про відмову у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому документі та поновленні строку на пред'явлення його до виконання перешкоджає завершенню судового провадження, а тому відповідно до вимог передбачених п.1 ч.1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання щодо розподілу судових витрат, понесених апелянтом при зверненні зі скаргою до апеляційного суду підлягає вирішенню при ухваленні рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.379, 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити частково.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Т. А. Левченко

С. С. Ткачук