ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/77/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Ковальчук В.Д. у м. Луцьк) у справі № 803/1085/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру 86% грошового забезпечення при розрахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та довідки Управління МВС України у Волинській області №1381 від 22.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру 86% грошового забезпечення при розрахунку пенсії на підставі зазначеної постанови та довідки.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що з 01.05.2010 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 04.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 86 % від суми грошового забезпечення. 19.04.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із запитом про отримання копій документів з його пенсійної справи з метою уточнення розміру пенсії. Отримавши 23.04.2018 такі документи, позивач дізнався, що розмір його пенсії був зменшений до 70 % грошового забезпечення. Позивач вважає, що таке зменшення розміру його пенсії порушує його законні права, а тому 10.05.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та збільшення його пенсії з розрахунку 86% суми відповідного грошового забезпечення. Однак, 21.05.2018 отримав лист від ГУ ПФУ у Волинській області, з якого дізнався, що зазначений перерахунок пенсії був здійснений на підставі чинної редакції Закону № 2262-XII. Позивач вважає, що таким рішенням суб'єкт владних повноважень протиправно порушив його конституційні права і інтереси на соціальний захист.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) щодо обмеження ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70 % від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01.01.2016 у розмірі 86 % від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04. 1992 №2262-XII, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 та у відповідності до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22 березня 2018 року вих. №1381.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч. 2 ст.і 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі- Постанова № 103), в іншій частині залишити рішення без змін.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив наявність у нього права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не врахував конституційного принципу незворотності дій нормативно - правових актів у часі та вимог ч. 3 ст. 7 КАС України, помилково застосував до спірних правовідносин положення Постанови № 103, чим безпідставно обмежив його право на невідкладну виплату перерахованої йому пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена з 01.05.2010 за 32 роки 03 місяці 02 дні вислуги в пільговому обчисленні в розмірі 86 % суми грошового забезпечення, що підтверджується витягом з наказу Управляння МВС України у Волинській області від 29.04.2010 №163 о/с «По особовому складу», копією протоколу за пенсійною справою. (а.с. 14-15)

22.03.2018 ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області видала довідку № 1381 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 988 та від 21.02.2018 № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського - до посади на день звільнення із служби - начальника відділу - начальник Луцького РВ УМВС становить: посадовий оклад - 3600, 00 грн.; оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2200, 00 грн.; надбавка за стаж служби (45 % - 2610, 00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 540, 00 грн., премія (1,39 %) - 124, 41 грн., а всього 9074, 41 грн. (а.с.18)

Як слідує з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі для ОСОБА_1, основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 32) становить 6352, 09 грн., а з врахуванням збільшення основного розміру пенсії (25 %) 1588, 02грн., підвищення або надбавки до пенсії: прирівне6ні до інвалідів війни 3 групи інвалід війни 3 гр. 435,60 грн., інваліди війни 3 гр. (при виконанні обов'язків в/с) 50 грн., підсумковий розмір пенсії позивача становить 8425, 71 грн. (а.с.19). Судом встановлено, що відповідно до довідки № 386 від 01.02.2018, виданої ГУ ПФУ у Волинській області пенсіонеру ОСОБА_1, щомісячний розмір пенсії позивача з січня 2016 року становить 6522, 57 грн. (а.с.25)

Відтак, з наведеного слідує, що розмір пенсії позивача з січня 2016 року обмежений 70 % суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Позивач не погодившись з таким обмеженням розміру його пенсії подав до ГУ ПФУ у Волинській області заяву від 10.05.2018 щодо перерахунку та збільшення пенсії, в якій просив здійснити перерахунок та виплату в подальшому належної йому пенсії з розрахунку 86 % суми грошового забезпечення. (а.с.20)

Листом від 21.05.2018 вих. № 745/К-01 ГУ ПФУ у Волинській надало позивачу відповідь, в якій повідомило про те, що зазначений перерахунок його пенсії здійснювався за чинною редакцією Закон № 2262-XII з урахуванням нового грошового забезпечення в розмірі 70%, а саме в максимальному розмірі грошового забезпечення. (а.с.21)

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2262 обов'язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Статтею 13 Закону № 2262 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Суд встановив, що згідно протоколу пенсійної справи № 0303001959 від 01.05.2010, позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закон № 2262-XII, згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».

Згідно з пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону набрав чинності з 01.05.2014. Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70% застосовуються до пенсій, які призначаються з 01.05.2014.

Тобто зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Колегія суддів зазначає, що ст. 13 Закону № 2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано ст. 63 Закону № 2262.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, внесено зміни в ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262, згідно з якими у разі настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, такий перерахунок особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право або одержують пенсію на умовах Закону № 2262 повинен здійснюватись з урахуванням видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, оскільки у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (що діє з 26.06.2018), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які на день звільнення з органів внутрішніх справ мали спеціальне звання внутрішньої служби (крім підрозділів виконання покарань та Державної фельд'єгерської служби), перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018 проводиться: особам начальницького складу - з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (додаток 6), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктами 1, 2 Постанови № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Відтак, статтею 63 Закону № 2262 та постановами Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та від 21.02.2018 № 103 не передбачено зміну розміру, з якого призначена пенсія, при її перерахунку.

Враховуючи викладені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закон № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, і застосовується судом при вирішенні даної справи згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлене та висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 63 Закону № 2262 неправильно застосував ст. 13 вказаного Закону, тому його дії щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням максимального розміру пенсії 70% є протиправними і перерахунок пенсії позивача має бути здійснений із застосуванням максимального розміру пенсії 86 % відповідних сум грошового забезпечення.

Щодо доводів апелянта викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 постанови № 103 пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) підлягають перерахунку з 01.01.2016.

Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 у справі № 818/1076/18 висловив позицію, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються статтею 23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст.8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види виплат за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами».

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушення бюджетного законодавства.

Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №5-р/2018 від 22.05.2018 вважає, що положення Основного Закону України зобов'язують державу створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, яка сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення. Заходи соціального захисту мають втілювати ідеї соціальної солідарності та справедливості, бути спрямовані на охорону і захист особи при настанні можливих соціальних ризиків.

На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово- економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.

У рішенні № 3-рп від 25.01.2012 Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших Законів України, в тому числі Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. Порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та Законів України.

Аналізуючи наведені вище норми колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення Волинський окружний адміністративний суд, прийшов до правильного висновку, що виплата коштів по перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04. 1992 №2262-XII, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 803/1085/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді О. І. Довга

Р. М. Шавель

Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року