РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14388/18

Провадження № 2/643/5752/18

06.11.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.

за участі секретаря судових засідань - Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого посилається на те, що за договором про дольову участь у будівництві від 30.08.2017 року сторони приймають участь у здійсненні будівництва капітальних споруд - нежитлових будівель гаражних боксів у різних районах міста Харків. Також, умовами даного договору передбачалося, що позивач приймає дольову участь у вигляді фінансування будівельних робіт та за результатами будівництва отримає частку у розмірі 80% від загальної площі збудованих будівель, а відповідач приймає дольову участь у вигляді безпосередньої участі у будівництві або із залученням третіх осіб та за результатами будівництва отримає частку у розмірі 20% від загальної площі збудованих приміщень. Як стверджує позивач наприкінці вересня 2018 року він самотужки завершив всі будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель гаражних боксів, які відповідно до технічних висновків про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації нежитлових будівель гаражних боксів №1 в літ. АБ-1, №№2,3 в літ. АВ-1, №№4?7 в літ. АГ-1 по АДРЕСА_1; №19 в літ. АЗ-1 по АДРЕСА_3; гаражні бокси №№1?20 по АДРЕСА_2, вважаються такими, що знаходиться в задовільному технічному стані, будівлі відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. У зв'язку з істотним на думку позивача порушенням умов договору дольової участі у будівництві позивач вимушений був звернутися до суду та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив розірвати договір дольової участі у будівництві, укладений 30.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і визнати право власності на наступне майно: гаражний бокс №1 в будівлі літ. АБ-1, загальною площею 24,0 кв.м.; гаражний бокс №№2,3 в будівлі літ. АВ-1, загальною площею 48,0 кв.м.; гаражні бокси №№4?7 в будівлі літ. АГ-1, загальною площею 96,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4; гаражний бокс №19 в будівлі літ. АЗ-1, загальною площею 23,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 гаражні бокси №№1?4 в будівлі літ. АБ-1, загальною площею 96,6 кв.м., гаражні бокси №№5?11 в будівлі літ. АВ-1, загальною площею 169,4 кв.м.; гаражні бокси №№12?20 в будівлі літ. АГ-1, загальною площею 217,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовну заяву підтримує та просить її задовольнити, та висловив власну згоду на заочний розгляд даної справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов ОСОБА_2 визнає.

Суд, ознайомившись із заявами сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за умовами укладеного 30.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору дольової участі у будівництві, сторони домовилися спільно здійснити будівництво капітальних споруд - нежитлових будівель гаражних боксів у різних районах міста Харків. За умовами зазначеного договору сторони домовилися, що сторони приймають участь у виконанні загально-будівельних робіт з будівництва капітальних споруд - нежитлових будівель гаражних боксів та їх фінансування. При цьому, умовами даного договору передбачалося, що позивач ОСОБА_2 приймає дольову участь у вигляді фінансування вартості будівельних робіт з реконструкції та за результатами будівництва отримає частку у розмірі 80% від загальної площі збудованих будівель, а відповідач ОСОБА_3 приймає дольову участь у вигляді безпосередньої участі в будівництві або залучення сторонніх осіб для цього та за результатами будівництва отримає частку у розмірі 20% від загальної площі збудованих об'єктів.

Умовами договору про дольову участь у будівництві (п. 6.3.), сторони передбачили наступне: в разі невиконання Замовником/Виконавцем своїх обов'язків по Договору, що унеможливлюють його подальше виконання або створюють загрозу істотного порушення прав іншої Сторони, Замовник/Виконавець має право розірвати Договір та вимагати відшкодування завданих збитків в тому числі упущену вигоду. При цьому, Сторони погодили, що порушенням умов даного договору, яке може свідчити про створення загрози істотного порушення прав іншої Сторони є, в тому числі, прострочення виконання кожною із Сторін власних обов'язків або створення умов, які призводять або можуть призвести до порушення/прострочення іншої Сторони.

Вирішуючи питання щодо розірвання договору дольової участі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначає позивач і не спростовує відповідач, будівельні роботи з будівництва капітальних споруд - гаражних боксів виконано наприкінці вересня 2018 року одноосібно позивачем ОСОБА_2, за замовленням якого спеціалістом з інвентаризації нерухомого майна, який має відповідний сертифікат, виготовлено технічні паспорти на зазначені нежитлові приміщення гаражних боксів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для висновку про істотність порушення прав позивача ОСОБА_2, оскільки у зв'язку з одноосібним здійснення будівництва позивачем він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору, що тягне за собою розірвання договору дольової участі від 30.08.2017 року.

Щодо позовних вимог про визнання права власності суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_2 здійснив будівництво капітальних споруд гаражних боксів №1 в літ. АБ-1, №№2,3 в літ. АВ-1, №№4?7 в літ. АГ-1 по АДРЕСА_1; №19 в літ. АЗ-1 по АДРЕСА_3; №№1?4 в літ. АБ-1, №№5?11 в літ. АВ-1, №№12?20 в літ. АГ-1 по АДРЕСА_2.

У зв'язку з завершенням будівельних робіт з будівництва гаражних боксів, на замовлення позивача ОСОБА_2 спеціалістом з інвентаризації нерухомого майна, який має відповідний сертифікат - ФОП ОСОБА_4 було виготовлено технічні паспорти. Також зазначеним спеціалістом (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004539) на замовлення позивача ОСОБА_2 було виготовлено технічні висновки про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації нежитлових будівель гаражних боксів №1 в літ. АБ-1, №№2,3 в літ. АВ-1, №№4?7 в літ. АГ-1 по АДРЕСА_1; №19 в літ. АЗ-1 по АДРЕСА_3; гаражні бокси №№1?20 по АДРЕСА_2. Згідно зазначених технічних висновків, здійснене будівництво визнане таким, що знаходиться в задовільному технічному стані. Будівлі відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. Внутрішні електричні мережі підключені до зовнішніх мереж, працюють та знаходяться в задовільному технічному стані, і відповідають вимогам надійності і безпечності в експлуатації. Конструктивні елементи та планування обстежених об'єктів в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам. Суттєвих ознак пошкодження основних конструкцій (видимих прогинів, тріщин, відшарувань) на момент обстеження не встановлено. Зовнішній огляд приміщень і фасадів будівель на момент обстеження не виявив наявності ушкоджень та деформацій несучих та огороджуючи конструкцій і відхилення від архітектурно-будівельних норм. Використані при будівництві матеріали та конструктивні елементи (в межах обстежених приміщень) мають достатню міцність і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зносу перетинів несучих та огороджуючи конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №1952-ІV від 01.07.2004р. обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Вищевказані приміщення закінчені будівництвом, що підтверджується технічними паспортами, копії яких долучені до справи. Судом не встановлено, що за час будівництва було порушено права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відтак суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,81,200,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір дольової участі у будівництві, укладений 30.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне нерухоме майно: гаражний бокс №1 в будівлі літ. АБ-1, загальною площею 24,0 кв.м.; гаражний бокс №№2,3 в будівлі літ. АВ-1, загальною площею 48,0 кв.м.; гаражні бокси №№4?7 в будівлі літ. АГ-1, загальною площею 96,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4; гаражний бокс №19 в будівлі літ. АЗ-1, загальною площею 23,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 гаражні бокси №№1?4 в будівлі літ. АБ-1, загальною площею 96,6 кв.м., гаражні бокси №№5?11 в будівлі літ. АВ-1, загальною площею 169,4 кв.м.; гаражні бокси №№12?20 в будівлі літ. АГ-1, загальною площею 217,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Повне судове рішення складене 09.11.2018.

Суддя Р.Є. Сиротников