ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р.                                                                 Справа № 909/349/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):                                        Якімець Г.Г.,

Суддів:                                                                      Матущак О.І.,                                                                                                              Мирутенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) – ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача – ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми «Долина-Сервіс», б/н від 11 вересня 2018 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року (підписане 23.08.2018 року), суддя Ткаченко І.В.

у справі №909/349/18

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми «Долина-Сервіс», м. Долина, Івано-Франківська область

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Нова Долина», м. Долина, Івано-Франківська область

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єкта господарювання

в с т а н о в и в :

25 квітня 2018 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірма «Долина-Сервіс» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Нова Долина» про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом зобов’язання відповідача до виконання умов договору від 01 вересня 2016 року про організацію технічного обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкових територій у новій редакції, укладеного між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» та Комунальним підприємством «Управління комунального майна» Долинської міської ради в частині надання послуг з утримання будинків: вул. Чорновола, 2, 4, 10, 12, 18, вул. С. Бандери, 3, 5, 7, 9, проспект Незалежності, 4, 8, 8А, 10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 25, 27, вул. Обліски, 8, 10, 12, 18, 18А, 20Б, 22, 24, 34, 117, 117А, 117В, вул. Лаврищева (Полуванки), 30, вул. Грушевського, 1, 1А, 1Б, 3А, 2, 6, 8, 10, 15, 21, 23, 16А, 18Б, 28, 30, 32, вул. Б. Хмельницького, 13, 19, вул. Пушкіна, 1, 2, 3, 4, 4А, 5, 7, вул. Довбуша, 2, 2А, 4, 4А.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року у справі №909/349/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що договір від 01 вересня 2016 року (Додаток №5 до договору від 03 грудня 2012 року №3/12/2012), як домовленість його сторін – ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» та КП «Управління комунального майна» Долинської міської ради, не може породжувати у третьої особи – ТзОВ «Нова Долина» обов'язки, зокрема, щодо виконання умов цього договору, так і прав щодо його припинення (розірвання). Крім того, суд зазначив, що лист відповідача до позивача від 24 травня 2017 року не може бути обставиною, що припиняє правовідносини між позивачем та КП «Управління комунального майна» Долинської міської ради. Поряд з тим, суд першої інстанції не вирішував питання залучення до участі у справі співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, оскільки такі процесуальні дії вчиняються судом виключно за відповідним клопотанням позивача у строки, визначені ст.48 ГПК України. Одночасно рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем необґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту – відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання шляхом зобов'язання відповідача виконати умови договору, стороною якого він не є, зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного права (інтересу) та не визначено механізм реалізації (виконання) рішення, у разі задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірма «Долина-Сервіс» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року у справі №909/349/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема, зазначає, що відповідачем в односторонньому порядку припинено договір від 01 вересня 2016 року, укладений між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» та Комунальним підприємством «Управління комунального майна» Долинської міської ради, оскільки надіславши позивачу лист від 24 травня 2017 року відповідач унеможливив подальше надання позивачем послуг з утримання визначених договором будинків та прибудинкових територій. У зв’язку з наведеним, апелянт вважає, що відповідач порушив його право, відтак, вважає обґрунтованою та підставною позовну вимогу в редакції, що викладена у позовній заяві.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2018 року справу №909/349/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_5 (головуючий суддя), ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2018 року (колегією суддів у складі: ОСОБА_5 (головуючий суддя), ОСОБА_6, ОСОБА_7С.) відкрито апеляційне провадження у справі №909/349/18 та витребувано з Господарського суду Івано-Франківської області матеріали справи.

Разом з тим, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та  утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов’язані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

В газеті «Голос України» №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Судді Львівського апеляційного господарського суду переведені до Західного апеляційного господарського суду Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 ГПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з витягами з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2018 року справу №909/349/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_8 (головуючий суддя), ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2018 року справу №909/349/18 прийнято до провадження вказаною вище колегією суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30 жовтня 2018 року.

Судове засідання 30 жовтня 2018 року не відбулося у зв’язку з перебуванням у відпустці члена колегії – судді Матущака О.І.

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року справу призначено до розгляду на 08 листопада 2018 року.

Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року у справі №909/349/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, наведених у запереченнях на апеляційну скаргу (б/н та б/д). Зокрема, зазначав, що відповідач не є стороною договору, виконати умови якого просить позивач у позовній заяві. При цьому, за результатами проведеного конкурсу, які затверджені рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради №105 від 19 травня 2017 року, управителем для 63 багатоквартирних будинків в м. Долина призначено ТзОВ «Нова Долина», а згідно з п.5.1 договору від 03 грудня 2012 року останній набуває чинності з 01 січня 2013 року та діє до моменту зміни виконавця, визначеного споживачами, згідно чинного законодавства. З огляду на наведене відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у цій справі, при цьому, позивачем невірно обрано спосіб захисту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2012 року між КП «Житлово-експлуатаційна організація» Долинської міської ради (в тексті договору – балансоутримувач) та ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» (в тексті договору – виконавець) укладено договір 3/12/2012 про визначення виконавця послуги з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, відповідно до умов якого, виконавець надає послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам на підставі окремо укладених із ними договорів.

Перелік житлових будинків, які виконавець прийняв на баланс визначено в акті від 31 грудня 2012 року (додаток №1 до договору від 03 грудня 2012 року).

Згідно з п.5.1 вказаного Договору останній набуває чинності з 01 січня 2013 року та діє до моменту зміни виконавця визначеного споживачами згідно чинного законодавства, але в будь-якому випадку до повного його виконання.

У п.6.3 Договору вказано, що додатком №5 до Договору від 03 грудня 2012 року є додатковий правочин про організацію технічного обслуговування будинків, переданих на утримання виконавцю.

Так, 02 січня 2013 року між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» (в тексті договору – замовник) та КП «Управління комунального майна» Долинської міської ради (яке є правонаступником КП «Житлово-експлуатаційна організація») (в тексті договору – виконавець), укладено договір про організацію технічного обслуговування на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, відповідно до умов якого, виконавець забезпечує надання послуги з часткової організації технічного обслуговування об’єкта.

01 вересня 2016 року між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» (в тексті договору – замовник) та КП «Управління комунального майна» Долинської міської ради (в тексті договору – виконавець), укладено договір про організацію технічного обслуговування на утримання житлових будинків і прибудинкових територій у новій редакції.

Відповідно до п.7.1 договору від 01 вересня 2016 року останній укладено на період виконання замовником послуги з утримання будинку (будинків) та прибудинкових територій споживачам житлово-комунальних послуг.

Рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Івано-Франківської області №105 від 19 травня 2017 року «Про затвердження результатів конкурсу з визначення управителя багатоквартирного будинку» призначено управителем багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, - ТзОВ «Нова Долина» терміном на 1 рік.

24 травня 2017 року між ТзОВ «Нова Долина» (в тексті договору – управитель) та співвласники будинків (згідно додатку 1 до цього договору) (в тексті договору – співвласники) укладено договір №97 про надання послуг з управління будівлею, спорудами та прибудинковою територією, відповідно до умов якого, управитель зобов'язався надавати послуги з організації утримання спільної сумісної власності власників житлових будинків і нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку (будинках) згідно з додатком 1 до Договору.

Листом за вих.№42 від 24 травня 2017 року ТзОВ «Нова Долина» просило ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» припинити з 01 червня 2017 року обслуговування та нарахування за послугу з утримання будинків, а саме: вул. Чорновола, 2, 4, 10, 12, 18, вул. С. Бандери, 3, 5, 7, 9, проспект Незалежності, 4, 8, 8А, 10, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 25, 27, вул. Обліски, 8, 10, 12, 18, 18А, 20, 20Б, 22, 24, 34, 117А, 117В, вул. Лаврищева (Полуванки), 30, вул. Грушевського, 1, 1А, 1Б, 3А, 2, 6, 8, 10, 15, 21, 23, 16А, 18Б, 28, 30, 32, вул. Б. Хмельницького, 13, 19, вул. Пушкіна, 1, 2, 3, 4, 4А, 5, 7, вул. Довбуша, 2, 2А, 4, 4А, оскільки управителем багатоквартирних будинків в м. Долина призначено ТзОВ «Нова Долина» на підставі рішення виконавчого комітету Долинської міської ради Івано-Франківської області №105 від 19 травня 2017 року.

У квітні 2018 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірма «Долина-Сервіс» звернулося до суду з цим позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Нова Долина» про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом зобов’язання відповідача до виконання умов договору від 01 вересня 2016 року про організацію технічного обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкових територій у новій редакції, укладеного між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» та Комунальним підприємством «Управління комунального майна» Долинської міської ради в частині надання послуг з утримання зазначених вище будинків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

Як вбачається з позовної заяви, ТзОВ «Долина-Сервіс» просить суд відновити становище, яке існувало до порушення його прав та законних інтересів шляхом зобов’язання відповідача до виконання умов договору від 01 вересня 2016 року про організацію технічного обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкових територій у новій редакції, укладеного між ТзОВ фірма «Долина-Сервіс» та Комунальним підприємством «Управління комунального майна» Долинської міської ради.

Згідно з ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

У ст.511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що договір про організацію технічного обслуговування на утримання житлових будинків і прибудинкових територій (нова редакція) від 01 вересня 2016 року укладено між двома сторонами – ТзОВ «Долина-Сервіс» та КП «Управління комунального майна» Долинської міської ради, відтак, породжує права та обовязки для сторін договору.

При цьому, відповідач – ТзОВ «Нова Долина» не є стороною вказаного вище договору та не є третьою особою, для якої такий договір породжує певні права, у зв’язку з чим, договір про організацію технічного обслуговування на утримання житлових будинків і прибудинкових територій (нова редакція) від 01 вересня 2016 року не може породжувати для відповідача права чи обовязки, у зв’язку з чим, вимога позивача про зобов’язання відповідача виконати умови договору, стороною якого він не є, не ґрунтується на вказаних вище нормах права, є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо посилань позивача на одностороннє (з боку відповідача) припинення договору від 01 вересня 2016 року, шляхом надіслання позивачу листа за вих.№42 від 24 травня 2017 року, колегія суддів такі твердження вважає помилковими, оскільки як вже зазначалось вище, відповідач не є стороною вказаного договору та не наділений правом на його розірвання (припинення).

Строк дії вказаного договору встановлений у п.7.1 Договору, яким передбачено, що останній укладено на період виконання замовником послуги з утримання будинку (будинків) та прибудинкових територій споживачам житлово-комунальних послуг, поряд з цим, у п.7.5 договору сторони погодили, що чинність договору припиняється внаслідок: загибелі об’єкта; достроково за рішенням суду або домовленістю сторін; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Також, у п.7.3 договору сторони погодили, що за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, лист ТзОВ «Нова Долина» від 24 травня 2017 року з проханням припинити позивачу обслуговування та нарахування за послугу з утримання будинків, не породжує правових наслідків щодо дії договору про організацію технічного обслуговування на утримання житлових будинків і прибудинкових територій (нова редакція) від 01 вересня 2016 року.

Поряд з цим, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо обраного позивачем способу захисту, оскільки правильно обраний спосіб захисту порушеного права повинен, з одного боку, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншого – передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто, мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом останніх.

Резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог, зокрема конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права. При прийнятті рішення суд повинен зробити висновок по суті та в межах заявлених позовних вимог, оскільки особа, яка звертається до суду за захистом свого порушеного права, сама обирає порядок та спосіб його захисту.

Судом також враховано положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Слід зазначити, що позивачем необґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту – відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання, шляхом зобов'язання відповідача виконати умови договору, стороною якого він не є, забезпечить реальний та ефективний захист його порушеного права (інтересу) та не визначено механізм реалізації (виконання) рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року у справі №909/349/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми «Долина-Сервіс» – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №909/349/18 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повну постанову складено 12.11.2018 року

Головуючий (суддя-доповідач)                                                  Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                           Матущак О.І.

Суддя                                                                                          Мирутенко О.Л.