ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/28/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Димарчук Т.М., о 17 год. 02 хв. у м. Луцьк, повний текст рішення складено 26 липня 2018 року) у справі № 803/721/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу № 393/в від 03.04.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідність.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки висновок за результатами службового розслідування не ґрунтується на реальних подіях, фактах та встановлених обставинах, окремі його позиції є надуманими, непідтвердженими та неперевіреними.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області № 393/в від 03.04.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідність.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в ході службового розслідування обставини вчинення дисциплінарного порушення позивачем, не з`ясовані, вина позивача не доведена, докази вчинення дисциплінарного проступку позивачем в матеріалах адміністративної справи відсутні, а тому пункт 4 оскаржуваного наказу ГУ НП у Волинській області № 393/в від 03.04.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області» в частині притягнення начальника СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідність є необгрунтованим.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що відповідно до ст. 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Також вказують на те, що в посадовій інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 закріплено, що начальник несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників СРПП, ефективність покладених на них завдань та функцій

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що за результатами службового розслідування, проведеного ГУ НП у Волинській області, по факту ДТП з можливою участю інспектора СРПП №2 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, яка мала місце об 11:42 год. 29.03.2018 поблизу села Дачне Ківерцівського району Волинської області, складено висновок від 03.04.2018. (а.с. 28-38)

Відповідно до вказаного висновку, службовим розслідуванням встановлено наступне.

В ході виїзду на місце події групи відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у Волинській області попередньо було встановлено, що СРПП №2 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_2, керуючи автомобілем з реєстраційним номером Литовської Республіки НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Р-14 Луцьк-Дольськ з м. Луцьк в напрямку м. Ківерці, поблизу с. Дачне, допустив зіткнення з маршрутним таксі № 107 під керуванням гр. ОСОБА_3 Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, тілесних ушкоджень ніхто не отримав. ОСОБА_2 перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї.

У діях останнього передбачались ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), 126 (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування), 122-4 (залишення місця ДТП), 130 керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП України).

Для реагування на повідомлення про вказане ДТП було направлено екіпаж СРПП у складі: поліцейського СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_4, поліцейського СРПП №3 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 Жодних матеріалів за фактом ДТП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не зібрано, дій для встановлення винуватця ДТП не вчинено. Наведені обставини свідчать про порушення останніми посадової інструкції та Інструкції про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Також на місце ДТП прибув інспектор СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_6 Всупереч вимогам працівників ВІОС УКЗ ГУНП, посадив ОСОБА_2 у свій власний автомобіль та залишив місце ДТП; крім того, не виконав законної вимоги старшого керівника начальника Ківерцівського ВП майора поліції ОСОБА_7 негайно повернутися разом з ОСОБА_2 на місце ДТП (повернувся через тривалий проміжок часу без ОСОБА_2П.). Таким чином, в діях ОСОБА_6 формально вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 185 (злісна непокора законній вимозі поліцейського) КпАП України.

На оголошений збір особового складу о 13:00 год. 29.03.2018 ОСОБА_2 не з`явився, про своє місце перебування не повідомив.

Опитаний ОСОБА_4 повідомив, що прибувши на місце події він з ОСОБА_5 забезпечили безпеку дорожнього руху, встановили учасників ДТП, з`ясували, що потерпілих не було та почали фіксацію автопригоди. Попередньо встановили, що ДТП сталась з вини водія автомобіля Мерседес, н.з. НОМЕР_2, який, здійснюючи маневр, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу маршрутному таксі № 107 автобусу БАЗ, н.з. НОМЕР_1, у зв`язку з чим відбулось зіткнення автомобілів. За кермом автомобіля Мерседес перебував ОСОБА_8, а на пасажирському сидінні - ОСОБА_2 Власник автобуса БАЗ ОСОБА_9 та ОСОБА_8 дійшли згоди про добровільне відшкодування збитків останнім. Після цього ОСОБА_2 сів в автомобіль Ауді, за кермом якого перебував ОСОБА_6, та поїхав в невідомому напрямку. Згодом ОСОБА_8 відшкодував усі збитки ОСОБА_10 про що вона написала письмову розписку про відсутність претензій до ОСОБА_8 Оскільки сторони автопригоди досягли добровільної згоди, протокол про вчинення ДТП не складався, обстеження водіїв на предмет алкогольного сп`яніння не проводилось, автомобіль Мерседес було повернуто ОСОБА_8

Зі слів старшого інспектора чергового СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_11 у висновку записано, що начальник СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області майор поліції ОСОБА_1 був у складі наряду, призначеного до виїзду на місце ДТП разом із поліцейським СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 При цьому, ОСОБА_1 в цей час перебував на виїзді поблизу смт. Цумань. Слідчо-оперативна група на місце ДТП не направлялась, оскільки були відсутні ознаки кримінального правопорушення. На місце ДТП також прибули громадські активісти з одним із свідків ДТП. По телефону ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, що за кермом автомобіля Мерседес в момент ДТП перебував ОСОБА_8

У висновку зазначені також пояснення свідків ДТП, які вказували, що за кермом автомобіля Мерседес в момент вчинення ДТП перебував саме ОСОБА_8 і він був з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що об 11:00 год. 29.03.2018 він з іншими працівниками з метою реагування на подію здійснив виїзд в смт. Цумань у зв`язку із проведенням там масових заходів. По телефону близько 12:00 год. ОСОБА_11 повідомив йому про ДТП без потерпілих за участю легкового автомобіля та маршрутного таксі. Інших обставин і подробиць ОСОБА_11 не повідомляв, а тому виїзд на місце події ОСОБА_1, не здійснював. Про обставини ДТП йому стало відомо близько 13:30 після повернення з виїзду в смт. Цумань.

Так, за результатами проведеного службового розслідування відносно ОСОБА_1, у зв`язку із виявленими порушеннями чинного законодавства, комісія дійшла висновку, що позивача необхідно попередити про неповну посадову відповідність. (а.с.37)

Наказом № 393/в від 03.04.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області» за порушення службової дисципліни, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих працівників, невжитті усіх можливих дій для припинення порушень з їх боку, що призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинської області майора поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність. (а.с. 50-52)

Вважаючи прийнятий наказ відповідачем протиправним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством - Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через МВС України згідно із законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» pавданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Згідно ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.18 цього Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Відповідно до ст.60 цього ж Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.

Згідно зі ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ

Стаття 14 Дисциплінарного статуту передбачає, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. у разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України № 230 від 12.03.2013. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Разом з тим, пунктом 5.4. Інструкції № 230 передбачено, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.

Отже, з огляду на викладене вище, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ст.14 Дисциплінарного статуту).

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Ці вимоги відображені у ст. 5 Закону України «Про державну службу», Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ, необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та безпосередньо органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, необхідно віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в ОВС; систематичне поширення компрометуючої ОВС України інформації за допомогою засобів мас-медіа. Разом з тим, зазначений перелік не є вичерпним і в кожному окремому випадку необхідно враховувати чи є вчинок дискредитуючим у сукупності з конкретними обставинами, під час яких такий вчинок був зроблений працівником ОВС.

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих працівників, невжитті усіх можливих дій для припинення порушень з їх боку, що призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому.

Проте колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що проведеним службовим розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених статей Законів України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та «Про Національну поліцію», в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських та чим це підтверджується.

Так згідно описової частини висновку службового розслідування 29.03.2018 відбулись події, фігурантами яких є інспектор СРПП №2 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_2, поліцейський СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області старший сержант поліції ОСОБА_4; поліцейський СРПП №3 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області старший сержант поліції ОСОБА_5, інспектор СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_6 Позивач на місце ДТП не прибував, зважаючи на виїзд за викликом біля смт. Цумань та відсутність в ДТП ознак кримінального правопорушення.

Відтак, як зазначалось вище, у висновку службового розслідування описано події, до яких позивач не причетний, а його підлеглі, які були присутні на місці ДТП, в письмових поясненнях заперечили висновки комісії в частині порушення ними вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських.

У висновку також відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача, та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок.

Щодо доводів апелянта про те, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати та те, що начальник несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників СРПП, ефективність покладених на них завдань та функцій, колегія суддів зазначає наступне.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

В посадовій інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області, затвердженій начальником Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області 01.04.2018, визначено, що начальник сектору несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників СРПП, ефективність виконання покладених на них завдань та функцій; проводить інструктаж ГРПП перед заступанням на чергування під час якого передає старшим ГРПП план-завдання на чергування, доводить стан оперативної обстановки на території обслуговування, орієнтування про розшук злочинців та інших осіб, транспортних засобів тощо, а також вимоги щодо дотримання дисципліни та законності, професійної етики, правил особистої безпеки, додержання єдиного однострою поліцейських. (а.с. 49)

Так з матеріалів справи слідує, що 29.03.2018 позивач провів з працівниками СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинської області інструктаж ГРПП перед заступанням на чергування, зокрема, з питань дотримання дисципліни та законності, професійної етики під час охорони громадського порядку, що підтверджується, книгою служби нарядів. (а.с.79,80). Таким чином, начальником СРПП №1 Ківерцівського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_1 проводився контроль за діяльністю підлеглих та здійснювалась необхідна індивідуально-виховна робота з підлеглими.

Крім цього згідно аналізу зазначеного вище акту службового розслідування та оспорюваного наказу, колегія суддів дійшла до висновку, що в діях позивача відсутні порушення службової дисципліни, оскільки позивач як начальник сектору реагування патрульної поліції Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області не давав ніяких вказівок, які б свідчили про його намір скоординувати роботу працівників СРПП на порушення Законів чи посадових інструкцій, а відповідачем не надано суду належних доказів причетності позивача до можливих порушень посадових обов'язків та вимог чинного законодавства ОСОБА_4 та ОСОБА_5

А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області № 393/в від 03.04.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідність.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 803/721/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді О. І. Довга

Р. М. Шавель

Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року