Справа № 307/3155/18                                                         Провадження № 3/307/855/18

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                

08 листопада 2018 року                                                                 м. Тячів      

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, роглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 «б», Тячівського району, Закарпатської області, за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

           Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 061705 від 09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 09 жовтня 2018 року о 14 год. 05 хв. в смт. Дубове по вул. К. Маркса, керував автомобілем марки "W-TRANSPORTER", державний номерний знак 2В60628, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2. 9 "а" ПДР України.

           ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що того дня він їхав із роботи, його зупинили працівники поліції та запропонували пройти освідчення на виявлення стану алкогольного спяніння за допомогою спеціального технічного засобу. Оскільки він не вживав алкогольні напої, то він погодився продути у трубку. Після того як він продув у трубку "Drager", працівники поліції сказали, що він перебуває у стані алкогольного сп»яніння. Він не погодився з цим і сказав працівникам поліції, що хоче пройти медичний огляд у лікарні, але йому було відмовлено. При цьому, крім працівників поліції, під час його освідчення на місці зупинки транспортного засобу нікого не було, при відмові йому працівниками поліції пройти медогляд у лікарні свідків, які зазначені у протоколі про адмінправопорушення, також не було. Працівники поліції забрали його водійське посвідчення, склали відносно нього протокол та поїхали. Того дня він алкогольні напої не вживав. Просить закрити справу у зв»язку його невинуватістю.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилися з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Вважаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 р. розяснено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р.).

Згідно ч. ч. 1, 3, 5, 6 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя. Перелік закладів охорони здоровя, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоровя місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України № 1452/735 від 09.11.2015 р. визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров"я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров"я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, а також не погодився з результатами спеціального технічного приладу на виявлення стану алкогольного сп"яніння, але у порушення ст. 266 КУпАП працівники поліції не забезпечили його право на проведення освідчення на стан алкогольного спяніння у закладах охорони здоровя.

Із пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які викладені на спеціально підготованому бланку, по суті запитань свідки пояснили, що 2018 року о 14 год. 20 хв. та о 14 год. 10 хв. (тестування на алкоголь алкотестером проведено о 14 год. 20 хв.) вони були запрошені співробітниками поліції у якості свідків при складанні протоколу про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 та в їх присутності вказаний водій відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп»яніння. Ці пояснення свідків суд не бере до уваги як належний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, позак вони не містять часу, тобто дати та місяця, а також місця, коли і де ОСОБА_1 відмовився від огляду для визначнння стан сп»яніння. Більше того, вони суперечать самому змісту протоколу про адміністративне правопорушеня, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп»яніння, а дані свідки стверджують, що він відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп»яніння. З»ясувати вказані розбіжності у суду немає можливості із-за неявки вказаних свідків у суд на розгляд справи.

Направлення водіїв транспортних засобів у заклади охорони здоровя для проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння проводиться з метою забезпечення достовірності результатів отриманих на спеціальному технічному засобі для виявлення стану та ступеня алкогольного спяніння, і є безпосереднім, і невід'ємним правом особи, закріплене нормативно-правовими актами.

Нормами КУпАП чітко визначено, що огляд особи на стан алкогольного сп»яніння проведений з порушенням вимог статті 266 цього Кодексу вважається недійсним.

Інших доказів доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не додано.

     У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       За таких обставин, вважаю, що провадження в справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 245, п. 1 247, 251, 280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В Л Я Ю:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

          Суддя :                                                                                    М.  М.  Сойма