ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"01" червня 2006 р. | Справа № 31/92-06-2704А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від Апелянта (відповідача): Корой Л.І., по дов.
Від позивача: Манушин В.О., по дов.
Від третьої особи: не з’явився, належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської обласної ради
на постанову господарського суду Одеської області від 03 квітня 2006 року
по справі № 31/92-06-2704А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіком”, м. Київ
до Одеської обласної ради
третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Одеська обласна державна адміністрація
про визнання частково недійсним та скасування рішення
В засіданні суду оголошувалась перерва до 01.06.2006 р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіком" (далі –Товариство) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з адміністративним позовом до Одеської обласної ради (органу місцевого самоврядування –суб’єкта владних повноважень) (далі –Відповідач) з залученням третьою особою Одеську обласну державну адміністрацію (без зазначення на чиїй стороні остання залучена і на яких правах) про визнання недійсним та скасування пункту 1 (першого) рішення Відповідача від 24 квітня 2003 року №154-XXIV „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада” в частині визнання спільною власністю об’єктів нерухомості –котеджів на території Санаторію ім. Чувиріна по Французькому бульвару, 28-30 у м. Одесі, які, як зазначає Товариство у прохальній частині адміністративного позову, належать у теперішній час йому –ТОВ „Авіком”.
Свій позов ТОВ „Авіком” обґрунтовує тим, що у січні 2006 року після реєстрації права приватної власності на нежитлові будівлі на території Санаторія ім. Чувиріна за адресою: Французький бульвар, 28-30 у м. Одесі йому стало відомо про наявність раніш прийнятого рішення Одеською обласною радою від 24 квітня 2003 р. №154-XXIV „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада”.
Відповідно до цього рішення, як зазначає позивач, Одеська обласна рада вирішила затвердити перелік об’єктів спільної власності, згідно з пунктом 11.1.406 якого до об’єктів спільної власності територіальних громад віднесені котеджі кооперативу „Самопомощь” на території Санаторію ім. Чувиріна без вказівки адреси розташування цих котеджів.
Зазначеним рішенням Одеської обласної ради (відповідача), як далі вказує Товариство у своєму позові, порушується його право власності на вказані об’єкти, а тому це рішення Відповідача, як вважає позивач, прийнято всупереч діючому законодавству і фактичним обставинам в частині віднесення об’єктів нерухомості Санаторія ім. Чувиріна до об’єктів спільної власності громади сіл, селищ, міст області підлягає скасуванню.
При цьому Товариство у позові посилається на норми Конституції (ст.ст. 19,41), Закони України „Про місцеве самоврядування”, „Про власність” і норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
Як вбачається із матеріалів справи, ні Одеська обласна рада (відповідач), ні Одеська обласна державна адміністрація (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача) не скористались своїм правом надання письмових заперечень на адміністративний позов ТОВ „Авіком”, що передбачено статтями 49 і 51 КАС України.
Суд першої інстанції погодився з доводами Товариства в адміністративному позові і постановою від 03.04.2006р. (суддя Лєсогоров В.М.) задовольнив позов: скасував пункт 1 рішення Одеської обласної ради від 24 квітня 2003 р. №154-XXIV „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада” в частині об’єктів нерухомості, які розташовані у м. Одеса, Французький бульвар, 28-30 та належать ТОВ „Авіком” і на користь останнього з місцевого бюджету стягнуто 3 грн. 40 коп. судового збору (державного мита).
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ „Авіком” відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки майно згідно спірного рішення Одеської обласної ради є комунальною власністю, яке Санаторію ім. Чувиріна було передано в користування, а тому останній не міг цим майном розпоряджатись, так як таке право належить суб’єкту права власності – Одеській обласній раді. У порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України, як дальше зазначає Апелянт, судом не було проведено підготовче провадження по адміністративній справі і не було залучено до участі у справі третьою особою Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, яке є спеціально уповноваженим органом і якому делеговані повноваження по управлінню зазначених об’єктів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права (норм Кодексу адміністративного судочинства України), судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 (першою) статті 107 КАС України передбачено, що суддя після отримання позовної заяви і перед відкриттям провадження в адміністративній справі з’ясовує, чи відсутні підстави, передбачені у пунктах 1-5 названої частини цієї статті, у тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу і чи підсудна позовна заява даному адміністративному (в даному випадку - господарському) суду.
Як було зазначено вище, ТОВ „Авіком”, звертаючись з адміністративним позовом до місцевого господарського суду Одеської області у відповідності з нормами КАС України, оскаржував частково рішення від 24.04.2003р. за №154-XXIV органу місцевого самоврядування - суб’єкта владних повноважень - Одеської обласної ради, в якому просив визнати недійсним пункт перший зазначеного рішення і скасувати його.
Відповідно до пункту 2 статті 19 КАС України, якою передбачена територіальна підсудність адміністративних справ, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, місцезнаходження якого по цій справі - м. Київ.
Таким чином, позивачем –ТОВ „Авіком” при поданні позову була порушена територіальна підсудність по адміністративній справі, на що суд першої інстанції, відкриваючи ухвалою від 20.03.2006р. провадження по цій справі і призначаючи її до розгляду на 03.04.2006р. без проведення підготовчого провадження і попереднього судового засідання згідно ст.ст. 110 і 111 названого Кодексу для всебічного та об’єктивного розгляду адміністративної справи, не звернув уваги.
Крім того, Товариство у прохальній частині позовної заяви по адміністративній справі просив визнати недійсним пункт 1 (перший) оскаржуваного рішення Одеської обласної ради від 24.04.2003р. і скасувати його в цій частині, а саме: згідно пункту 11.1.406 Додатку до нього про спільну власність територіальної громади об’єктів нерухомості: котеджів на території Санаторію ім. Чувиріна по Французькому бульвару, 28-30 у м. Одесі, які , як зазначив позивач, у теперішній час належать йому на праві приватної власності.
У процесі розгляду адміністративної справи Товариство (позивач) не уточняло позовні вимоги щодо визнання частково недійсним оскаржуваного пункту 1 рішення Відповідача, що вбачається із матеріалів справи і із протоколу судового засідання від 03.04.2006р. і не виключало таку вимогу із позовної заяви.
Суд першої інстанції на цю частину позовної вимоги Товариства також не звернув увагу і не зазначив в оскарженому рішенні (постанові).
У Кодексі адміністративного судочинства України така вимога як визнання недійсним оскарженого рішення суб’єкта владних повноважень відсутня.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 названого Кодексу адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Суд першої інстанції не звернув уваги також на те, що підставою для звернення ТОВ „Авіком” з таким адміністративним позовом до Одеської обласної ради була ухвала господарського суду м. Києва від 28.08.2005р. про затвердження мирової угоди за позовом ТОВ „Авіком” до Дочірнього підприємства „Санаторій ім.Чувиріна” ЗАТ „Укрпрофздравниця” і Приватного підприємства „Сама” про зобов’язання виконати умови договору купівлі-продажу від 24.02.2005р. №24/02-05 між ТОВ „Авіком” і ДП „Санаторій ім.Чувиріна” ЗАТ „Укрпрофздравниця”. В цій мировій угоді, затвердженій вказаною ухвалою суду, перераховані об’єкти нерухомості, які Дочірнє підприємство „Санаторій ім. Чувиріна” передав у власність ТОВ „Авіком” на виконання згаданого вище договору купівлі-продажу, і серед них (цих об’єктів нерухомості) відсутні котеджі на території Санаторія ім. Чувиріна по Французькому бульвару, 28-30 у м. Одесі, відносно яких пред’явлений позов по цій адміністративній справі (а.с 7-10).
Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, на що посилається ТОВ „Авіком” в адміністративному позові, в ньому вказані тільки „нежитлові будівлі”, без їх переліку (що за будівлі (а.с. 7), хоча „котеджі” відносяться до житлових будівель.
Крім того, ТОВ „Авіком” в адміністративному позові просить визнати частково недійсним і скасувати рішення Відповідача –Одеської обласної ради –яке було прийняте 24.04.2003р., а вказаний вище договір купівлі-продажу був укладений 24.02.2005р. між ТОВ „Авіком” (позивач по цій справі) і ДП „Санаторій ім.Чувиріна” ЗАТ „Укрпрофздравниця” по Французькому бульвару, 28-30 у м. Одесі, з затвердженням мирової угоди по цьому договору купівлі-продажу між названими сторонами ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2005р., тобто значно пізніше після прийняття Відповідачем –Одеською обласною радою - оскаржуваного позивачем рішення.
Звідси випливає, що частково оскаржуване ТОВ „Авіком” рішення Одеської обласної ради, яке було прийняте 24 квітня 2003р. не могло порушити права і інтереси ТОВ „Авіком” (позивача) на день його прийняття.
В зв’язку з цим ТОВ „Авіком”, виходячи із норм КАС України, потрібно було викласти позовні вимоги, які б відповідали нормам названого Кодексу.
На вказані обставини суд першої інстанції, відкриваючи провадження по цій адміністративній справі і приймаючи оскаржувану постанову, також не звернув увагу, що є порушенням процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки позовна заява ТОВ „Авіком” по адміністративній справі не відповідала вимогам статті 106 названого Кодексу, то суд першої інстанції не міг відкривати провадження в адміністративній справі за таким позовом ТОВ „Авіком”.
При таких обставинах оскаржена постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява ТОВ „Авіком” залишенню без розгляду.
Слід також зазначити, що в апеляційній скарзі Відповідач (Одеська обласна рада), посилаючись на те, що він є власником об’єктів нерухомості, які розташовані на території Санаторія ім. Чувиріна по Французькому бульвару, 28-30 у м. Одесі, по рішенню від 24.04.2003р. за №154-XXIV, яке частково оскаржувалось ТОВ „Авіком” по ухвалі господарського суду м. Києва від 25.08.2005р. по справі №40/343, якою була затверджена мирова угода, не надав ніяких доказів про оспорення зазначеної ухвали суду в установленому законом порядку.
Враховуючи викладене і керуючись п.4 ч.1 ст. 198,ч. 1 ст. 203, п.4 ч.1 ст.205, ст. 207, п.6 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України,
апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Одеської обласної ради задовольнити частково.
Постанову місцевого господарського суду Одеської області від 03 квітня 2006р. по справі №31/92-06-2704А скасувати.
Позов товариства з обмежено відповідальністю „Авіком” залишити без розгляду
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний термін з дня складання постанови у повному обсязі, тобто з 02 червня 2006р.
Справу повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов