13.11.18

22-ц/812/283/18

Справа №489/4261/18

Провадження №22-ц/812/283/18 Головуючий суду першої інстанції - Тихонова Н.С.

Категорія 50 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Тихонової Н.С. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2018 року ОСОБА_4 пред'явила до відповідача позов про щомісячне стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народився син ОСОБА_6, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Відповідач проживає окремо від них. До червня 2018 року ОСОБА_3 добровільно сплачував аліменти на утримання сина, але у вказаному місяці припинив їх сплачувати.

Посилаючись на те, що дитина потребує допомоги з боку батька, той може її надавати, оскільки працює та крім того має інші доходи, позивач просила її позов задовольнити.

Відповідач у задоволенні позову у вказаному розмірі заперечував. Наголошував, що має утримувати ще одного неповнолітнього сина та батьків, має непогашенні зобов'язання перед банками, а тому просив стягнути аліменти у розмірі 1/6 частки від його щомісячного доходу.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 липня 2018 року і до досягнення ним повноліття.

З відповідача на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 704 грн.80 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду змінити в частині визначення розміру аліментів до 1/6 частини від всіх видів його доходів щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначав, що суд першої інстанції не врахував розмір його доходу та наявність на його утриманні іншої дитини та батьків. Крім того, відповідач зазначав, що судом не було враховано його клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки повідомлення про дату та час судового засідання він отримав за 3 дні до судового засідання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частини 1, 5, 8 статті 128 ЦПК України передбачають, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Ухвалами від 20 серпня та 03 вересня 2018 року суд першої інстанції постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження 13 вересня 2018 року о 14 год.30 хв. з повідомленням сторін.

Повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 свідчить, що судову повістку про виклик у судове засідання на 13 вересня 2018 року, він отримав 10 вересня 2018 року (а.с.97). Отже, з порушенням строку, передбаченого ст.128 ЦПК України.

Відповідач у зв'язку з цим подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд не прийняв до уваги.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду , що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.

При його ухваленні колегія суддів виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народився син ОСОБА_5, батьком якого зазначений відповідач (а.с.7).

Дитина проживає разом із матір'ю.

Згідно з квитанціями відповідач по травень 2018 року включно у добровільному порядку перераховував позивачу кошти на утримання сина (а.с.44-80).

Обидві сторони по справі є працевлаштованими та отримують визначений законодавством розмір заробітної плати.

Позивач працює на посаді старшого судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Станом на червень 2018 року її заробітна плата становила 5484 грн. (а.с.106, 180).

Відповідач працює завідувачем Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Станом на серпень 2018 року його заробітна плата складала 19 272,97 грн. (а.с.146-147).

Крім того, згідно з декларацією про майновий стан відповідач має на праві постійного користування 500000 кв.м земельної ділянки та на праві власності 1021 кв.м земельної ділянки (а.с.10-13).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.01.2010 р. та рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06.09.2018 р., яке не набрало законної сили, випливає, що відповідач є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого з нього, починаючи з 05.06.2018 р. стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини від його щомісячних доходів (а.с.83, 155-157).

Відповідач має двох батьків пенсійного віку, які проживають окремо від нього та отримують пенсію за віком: батько - 2628,62 грн., мати - 2743,95 грн. (а.с.144, 145).

Банківські документи свідчать про наявність у відповідача кредитних зобов'язань (а.с.85-91, 93).

За змістом ст.180, ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що у позивача є право на отримання з відповідача аліментів на утримання дитини, оскільки син сторін проживає з позивачем, є малолітнім та потребує утримання як з боку матері, так і батька.

Визначаючи розмір аліментів, колегія суддів виходить з того, що утримання відповідача потребують дві малолітні дитини, крім заробітної плати відповідач має на праві постійного користування земельну ділянку площею 500000 кв.м, дохід з використання якої також враховується при нарахуванні аліментів.

За такого колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь позивача з дати подання позову до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття у розмірі 1/6 частини щомісячних доходів відповідача.

Посилання позивача на наявність рішення про стягнення з відповідача аліментів на сина ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини його щомісячних доходів, що порушує права її дитини, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вказане рішення не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному порядку, про що свідчить ухвала Кропивницького апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2), яка зареєстрована АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 704 грн.80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.