ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/763/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Кузьмича С.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2018 року (суддя- Пастернак І.А., ухвалене в м. Івано-Франківську, повний текст складено 27.06.2018р.) у справі №344/17403/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови №195/1009/02-43/2016 по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016р. ОСОБА_1 звернувся в суд позовом до Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови №195/1009/02-43/2016 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2016 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2018 року позов задоволено; скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2016 року винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області Бойко В.Д. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 188-42 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Державна архітектурно-будівельна інспекції України оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що постанова про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності №195/1009/02-43/2016 у розмірі 5 100 грн. за порушення, передбачене ч.І ст. 188-42 КУпАП винесена правомірно, оскільки відповідачем винесено припис про зупинення виконання будівельних робіт, чого не було зроблено позивачем.

Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, однак явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приписом головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області Бойко В.Д. від 13.07.2016 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на квартиру АДРЕСА_1, встановлено, що проводяться будівельні роботи по реконструкції квартири з надбудовою за адресою: АДРЕСА_2, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.9 ч.7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 та зобов'язано ОСОБА_1 дане порушення усунути шляхом припинення будівельних робіт на об'єкті будівництва та подання декларації про початок виконання будівельних робіт у відповідності до постанови КМУ від 13.04.2011 року №466; виконати вимоги в 90-денний термін

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складеним 16.08.2016 року року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області Бойко В.Д., встановлено невиконання вимог припису від 13.07.2016 року, в частині проведення будівельних робіт по реконструкції квартири з надбудовою за адресою: АДРЕСА_2, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено абз. 3 п.14 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" та ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Того ж дня, 16.08.2016 року складено протокол про адміністративне правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

22.08.2016 року винесено постанову про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності №195/1009/02-43/2016 у розмірі 5 100 грн. за порушення, передбачене ч.І ст. 188-42 КУпАП.

Не погодившись з даною постановою ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області Бойко В.Д. своїми діями обмежив права ОСОБА_1 на належне виконання вимог припису.

Апеляційний суд з приводу висновку суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з ч.3 ст.46 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У ст.4 КАС визначено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб'єкт владних повноважень- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 6 Закону № №3038-VI визначає органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується КМУ (частини 1, 3).

За змістом п.6 ч.1 ст.7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності полягає, зокрема, у державному архітектурно-будівельному контролі, який згідно з абзацом 5 п.1 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) здійснюється ДАБІ.

Відповідно до "Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 №294 (Положення №294) ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі - Віце-прем'єр-міністра України) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 Положення №294 визначено, що ДАБІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Як вказано у п.14 цього ж Положення гранична чисельність державних службовців та працівників ДАБІ затверджується КМУ. Структуру апарату ДАБІ затверджує її голова за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України. Штатний розпис, кошторис апарату ДАБІ затверджує її голова за погодженням з Міністерством фінансів України. ДАБІ є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Разом з тим Управління ДАБІ в Івано-Франківській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Позивач звернувся до суду з цим позовом до Управління ДАБІ в Івано-Франківській області, хоча відповідати за позовом могли б ДАБІ чи Інспектор, однак такі не були залучені до участі у справі як другі відповідачі.

Статтею 48 КАС встановлено підстави та порядок заміни неналежної сторони.

Відповідно до частин 4 і 7 цієї статті якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

За змістом цих процесуальних норм допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції, а КАС не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.

Відтак, у разі встановлення таким судом, що відповідачем у справі є особа, яка не повинна відповідати за заявленим до неї позовом, то такий (позов) повинен бути залишений без задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що управління ДАБІ в Івано-Франківській області не має адміністративної процесуальної правоздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, тому відповідно до ст.315 КАС України апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2018 року у справі №344/17403/16-а скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді В. П. Сапіга

С. М. Кузьмич

Повне судове рішення складено 13.11.2018р.