ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р. Справа№ 910/4565/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Ярмак О.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.11.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 (повне рішення складено 06.08.2018)

у справі № 910/4565/18 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 1 375 890,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 1 375 890,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем здійснене перевезення вантажу з порушенням термінів доставки, у зв'язку з чим позивач нарахував штрафні санкції у розмірі 1 375 890,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі №910/4565/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" 1 000 000 грн. 00 штрафу та 19 711 грн. 12 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього обов'язку, своє зобов'язання щодо своєчасної поставки товарів не виконав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 змінити та прийняти нове рішення в частині зменшення суми штрафу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи про те, що при визначенні терміну прострочення доставки вантажу має бути враховано причини, а саме затримки вагонів на шляху слідування через їх технічний стан чи інші несправності, що потребувало їх відчеплення та усунення технічних несправностей, які підтверджується повідомленнями про ремонт вагона форми ВУ-23М.

Також апелянт вказує, що місцевий господарський суд зменшивши суму штрафу до 1 000 000 грн. не в повній мірі надав оцінку обставинам справи та не встановив співвідношення неналежного виконання зобов'язання, відсутності наслідків порушення зобов'язання стосовно задоволення суми штрафу.

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" у своєму відзиві зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушень. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення слід залишити без змін. Крім того, вказує, що суд першої інстанції правомірно визнав встановленим факт порушення перевізником зобов'язань в частині термінів доставки вантажу на підставі пунктів 1.1., 2.1., 2.4., 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, статей 41, 116 Статуту залізниць України, за залізничними накладними та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, позивач вказує, що доводи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про те, що у місцевого господарського суду було достатньо підстав для більш суттєвого зменшення штрафу є необгрунтованими, оскільки ці доводи фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин. Також, позивач звертає увагу, що під час розгляду питання щодо зменшення штрафних санкцій в суді першої інстанції досліджувався консолідований баланс (звіт про фінансовий стан відповідача) станом на 2018, який підтверджує фінансову стійкість та платоспроможність відповідача.

30.10.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції у Господарському суді Львівської області або у Львівському апеляційному господарському суді.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який клопотання про розгляд справи у режимі відеконференції не підтримав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Протягом грудня 2017 року - лютого 2018 року на адресу відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" відвантажена вугільна продукція за залізничними накладними: №№ 35967017, 35969948, 35989136, 40472540, 40517310, 40612533, 40612541, 40612574, 40623738, 40623746, 40639262, 40639270, 40639288, 40679961, 40795239, 40795247, 40795254, 40798365, 40803173, 40803181, 40803199, 40803207, 40810970, 40831547, 40831554, 40831570, 40834293, 40834335, 40839177, 40841801, 40842213, 40842221, 40842320, 40947228, 40960510, 40960528, 40960536, 40960544, 40986135, 40994378, 40994386, 40994394, 40994402, 41022294, 41032400, 41050675, 41050709, 41064403, 41077603, 41077629, 41093261, 41093279, 41093303, 41093329, 41093337, 41110206, 41110214, 41110222, 41119918, 41127143, 41127150, 41127168, 41127176, 41127184, 41127200, 41127218, 41129685, 41154923, 41319831, 41319849, 41319856, 41319864, 41319872, 41319880, 41319906, 41319930, 41327677, 41352923, 41352931, 41352949, 41352956, 41354051, 41354069, 41354077, 41377540, 41377557, 41386707, 41460882, 42670760, 42670794, 42772863, 42909754, 42909762, 42909770, 42909788, 42909796, 45053527, 45097581, 45097607, 45098001, 45101912, 45207081, 45233509, 45309952, 46779427, 47226329, 47480934, 47480942, 47480959, 47519160, 47536495, 47536578, 47536610, 47536685, 47536701, 47548375, 47548417, 47548433, 47548474, 47548540, 47550678, 48002588, 48009799, 48011340, 48013395, 48027221, 48034938, 48049050, 48051825, 48054563, 48066328, 48070775, 48077234, 48077275, 48077283, 48077291, 48108344, 48114888, 48141584, 48165369, 48185516, 48185938, 48186258, 48211304, 48239446, 48240204, 48256952, 48256978, 53380374, 53383576, 53383584, 53391355, 53412912, 53415139, 53439980, 53443149, 53444105, 53458360, 53460481, 53474821, 53506424, 53517371, 53539532, 53539557, 53539573, 53539599, 53540670, 53541116, 53541140, 53568770, 53568812, 53568853, 53568879, 53611752, 53632360, 53639654, 53639670, 53640843, 53643508, 53643540, 53643771, 53687505, 53705687, 53721965, 53749958, 53763165, 53763181, 53765145, 53781712, 53826749, 53834065, 53837092, 53842639, 53845418, 53851291, 53865739, 53875373, 53903670, 53928263, 53944690, 53956918, 53957221, 53958682, 53958732, 53997631, 53997649, 53998902, та досильними залізничними накладними №№ 36050359, 36027837, 40637076, 40636995, 33504788, 40912669, 40912677, 40912685, 40858326, 33504895, 33528035, 41098450, 41119363, 41096801, 41096819, 41096793, 41096785, 33578733, 41186487, 33642604, 41407578, 41372228, 36472587, 41411497, 36452100, 42703256, 42717165, 42816298, 33489659, 33523549, 33546615, 33369612, 35706936, 36239846, 36239853, 36239820, 36239838, 33595984, 45447497, 33595992, 33588005, 33610940, 33610916, 36346815, 48160261, 33651878, 36408516, 45640349, 45741709, 33722646, 33739228, 45623994, 45824430, 53446472, 53471181, 35832450, 33240169, 47217625, 35899814, 35899632, 35899673, 53617916, 35871128, 36027860, 53702155, 42961052, 47904701, 53827010, 40769671, 33479858, 33479833, 53864708, 33479841, 33445115, 45053055, 33481912, 33489642, 45121860, 36222990, 33537911, 45122546, 43743418, 43743426.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за вищевказаними накладними доставка вантажу із станцій відправлення відбулась з простроченням терміну доставки, встановленими Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Приписами статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 313 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

На підставі вказаного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення (ст. 6 Статуту).

Приписами ч.ч. 1, 2, 5 статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

За умовами ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до пунктів 1.1,1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Підпунктом 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) встановлено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Згідно з п. 2.1. Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць".

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу (п. 2.4. Правил).

Пунктом 2.9. Правил встановлено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

За умовами п.2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Вказаний штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Згідно з Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування ( п. 8 Правил видачі вантажів).

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочку доставки вантажу складає - 1 375 890,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що протягом грудня 2017 року - лютого 2018 року відповідач здійснював перевезення (отримувач - «Бурштинська теплова електрична станція» ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО") за залізничними накладними №№ 35967017, 35969948, 35989136, 40472540, 40517310, 40612533, 40612541, 40612574, 40623738, 40623746, 40639262, 40639270, 40639288, 40679961, 40795239, 40795247, 40795254, 40798365, 40803173, 40803181, 40803199, 40803207, 40810970, 40831547, 40831554, 40831570, 40834293, 40834335, 40839177, 40841801, 40842213, 40842221, 40842320, 40947228, 40960510, 40960528, 40960536, 40960544, 40986135, 40994378, 40994386, 40994394, 40994402, 41022294, 41032400, 41050675, 41050709, 41064403, 41077603, 41077629, 41093261, 41093279, 41093303, 41093329, 41093337, 41110206, 41110214, 41110222, 41119918, 41127143, 41127150, 41127168, 41127176, 41127184, 41127200, 41127218, 41129685, 41154923, 41319831, 41319849, 41319856, 41319864, 41319872, 41319880, 41319906, 41319930, 41327677, 41352923, 41352931, 41352949, 41352956, 41354051, 41354069, 41354077, 41377540, 41377557, 41386707, 41460882, 42670760, 42670794, 42772863, 42909754, 42909762, 42909770, 42909788, 42909796, 45053527, 45097581, 45097607, 45098001, 45101912, 45207081, 45233509, 45309952, 46779427, 47226329, 47480934, 47480942, 47480959, 47519160, 47536495, 47536578, 47536610, 47536685, 47536701, 47548375, 47548417, 47548433, 47548474, 47548540, 47550678, 48002588, 48009799, 48011340, 48013395, 48027221, 48034938, 48049050, 48051825, 48054563, 48066328, 48070775, 48077234, 48077275, 48077283, 48077291, 48108344, 48114888, 48141584, 48165369, 48185516, 48185938, 48186258, 48211304, 48239446, 48240204, 48256952, 48256978, 53380374, 53383576, 53383584, 53391355, 53412912, 53415139, 53439980, 53443149, 53444105, 53458360, 53460481, 53474821, 53506424, 53517371, 53539532, 53539557, 53539573, 53539599, 53540670, 53541116, 53541140, 53568770, 53568812, 53568853, 53568879, 53611752, 53632360, 53639654, 53639670, 53640843, 53643508, 53643540, 53643771, 53687505, 53705687, 53721965, 53749958, 53763165, 53763181, 53765145, 53781712, 53826749, 53834065, 53837092, 53842639, 53845418, 53851291, 53865739, 53875373, 53903670, 53928263, 53944690, 53956918, 53957221, 53958682, 53958732, 53997631, 53997649, 53998902, та досильними залізничними накладними №№ 36050359, 36027837, 40637076, 40636995, 33504788, 40912669, 40912677, 40912685, 40858326, 33504895, 33528035, 41098450, 41119363, 41096801, 41096819, 41096793, 41096785, 33578733, 41186487, 33642604, 41407578, 41372228, 36472587, 41411497, 36452100, 42703256, 42717165, 42816298, 33489659, 33523549, 33546615, 33369612, 35706936, 36239846, 36239853, 36239820, 36239838, 33595984, 45447497, 33595992, 33588005, 33610940, 33610916, 36346815, 48160261, 33651878, 36408516, 45640349, 45741709, 33722646, 33739228, 45623994, 45824430, 53446472, 53471181, 35832450, 33240169, 47217625, 35899814, 35899632, 35899673, 53617916, 35871128, 36027860, 53702155, 42961052, 47904701, 53827010, 40769671, 33479858, 33479833, 53864708, 33479841, 33445115, 45053055, 33481912, 33489642, 45121860, 36222990, 33537911, 45122546, 43743418, 43743426.

Суд першої інстанції дослідивши Акти загальної форми та перевіривши надані відповідачем та позивачем розрахунки, вірно встановив, що позивачем надмірно нараховано штраф за накладними, переліченими в Актах загальної форми №№151,162,167, на суму 55 951,61 грн., оскільки ряд вагонів не було подано під вивантаження після їх прибуття на станцію призначення з вини вантажоодержувача через зайнятість його фронтів вивантаження, що підтверджується Актами загальної форми №№151,162,167, які підписано сторонами.

Крім того, місцевий господарський суд правомірно погодився із доводами відповідача про те, що по відправках №№41319856, 41460882, після повідомлення про прибуття вагонів вантажоодержувач провів їх розкредитування в термін більше доби, що виключає нарахування штрафу згідно зі ст. 116 Статуту залізниць. Таким чином, за вказаними відправленнями позивачем безпідставно нараховано штраф у розмірі 5 863,52 грн.

В свою чергу, посилання апелянта, що при визначенні терміну прострочки доставки вантажу має бути враховано причини, з яких об'єктивно вона мала місце, а саме затримки вагонів на шляху слідування через їх технічний стан чи інші несправності, що потребувало їх відчеплення та усунення технічних несправностей, що підтверджується повідомленнями про ремонт вагона форми ВУ-23М. колегія суддів відхиляє з наступного.

Пунктом 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Отже, суд апеляційної інстанції вказує, що повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М не являються доказами порушення строків доставки вантажу з незалежних від відповідача причин, відтак, у цій частині доводи відповідача являються необґрунтованими і безпідставними.

З урахуванням вказаного вище, суд першої інстанції вірно встановив, що обґрунтованим, доведеним і підтвердженим документально є нарахований позивачем штраф у загальному розмірі 1 314 074,87 грн., у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду пешої інстанції, що вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з підстав, встановлених вище.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафу місцевий господарський суд вказав наступне.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи розмір несвоєчасно виконаного зобов'язання та розмір нарахованого штрафу, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про можливість зменшення суми нарахованого штрафу до 1 000 000,00 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що місцевий господарський суд зменшивши суму штрафу до 1 000 000 грн. не в повній мірі надав оцінку обставинам справи та не встановив співвідношення неналежного виконання зобов'язання, відсутності наслідків порушення зобов'язання стосовно задоволення суми штрафу, колегія суддів вважає безпідставними з наступного.

Системний аналіз ст. 233 ГК України та ст.551 ЦК України дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що суд наділений правом, а не обов'язком щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Також, для застосування правових норм щодо зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач повинен довести наявність тих обстави, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення. В той час, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, зокрема, тяжкого фінансового становища відповідача, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи наявний консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 2018, який підтверджує фінансову стійкість та платоспроможність відповідача.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно зазначив, що, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача, за захистом яких той звернувся до суду, порушено відповідачем, то позовні вимоги про стягнення 1 375 890,00 грн підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі № 910/4565/18 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі № 910/4565/18 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі № 910/4565/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 у справі № 910/4565/18 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4565/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 14.11.2018

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б.Михальська

І.М. Скрипка