П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1148/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Кравченко К.В. , Вербицька Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2018р. по справі № 815/1148/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "ЗАРЯ-2010" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з відповідальністю сільськогосподарське підприємство «ЗАРЯ-2010» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2018 року №577295/36453803 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010», зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 20.12.2017 року, подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010».

Ухвалою суду від 21.03.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що між ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» та ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» 21.09.2017 року було укладено договір поставки №21/09/3, а 20.12.2017 року укладено додаткову угоду до зазначеного договору поставки № 21/09/3, на виконання умов якого ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» поставило соняшник врожаю 2017 року та видало видаткову накладну №117 від 20.12.2017 року. Позивач зазначив, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ України ним направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №19 від 20.12.2017 року за зазначеною операцією, однак реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» було направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення №1 щодо подачі документів та надано пояснення, але за рішенням комісії ДФС України від 30.01.2018 року №577295/36453803 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН. Позивач не погоджується із прийняттям вказаного рішення та зазначає, що всупереч приписів підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідачем не зазначено у квитанції № 9280178825 від 28.12.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, а можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Також, позивач зазначав, що в оскаржуваному рішенні не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, натомість вважає, що платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Представник позивача, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 16.04.2018 року, зазначивши, що було зупинено реєстрацію податкової накладної №19 від 20.12.2017 року та ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення № 1 від 24.01.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та надано звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2017 року. За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення від 30.01.2018 року №577295/36453803 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а підставою для відмови у реєстрації стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Так, на думку ДФС України, позивачем недотримано підпункт 1 пункту 6 Критеріїв затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, а саме позивачем не надано договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

03.05.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив від 03.05.2018 року, згідно якої позивач зазначав, що оскаржуване рішення від 30.01.2018 року не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року, тому, на думку представника позивача, є необґрунтованим.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «ЗАРЯ-2010» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України від 30.01.2018 року №577295/36453803 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010». Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 20.12.2017р., подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010». Стягнуто з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа,8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «ЗАРЯ-2010» (код ІПП 36453803, Одеська область, Біляївський район, село Вигода, вул. Елеваторна 1А) сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.(одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

На вказане рішення Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» відносяться: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

28.12.2017 року ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» направило на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №19 від 20.12.2017 року.

За результатами обробки податкової накладної №19 від 20.12.2017 року ДФС України зупинено реєстрацію податкової накладної та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до вимог п. «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с.11).

24.01. 2018 року ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» направлено до ДФС України повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, з додатками (а.с.79).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №577295/36453803 від 30.01.2018 року відмовлено ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №19 від 20.12.2017 року, у зв'язку з тим, що «платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН» (а.с.78).

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до вимог п.201.2. ст.201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 201.10. ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341), пунктом 5 якого встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктами 12,13,14 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1. п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктами 201.16.2, 201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2017 року між ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» та ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» укладено договір №28/08/06 зберігання та надання послуг з приймання, очищення та відпуску сільськогосподарських культур, згідно якого позивач передав на зберігання ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» врожай 2017 року (а.с.55-61).

У період з 29.08.2017 року по 27.09.2017 року зазначений товар було передано на зберігання ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ», про що свідчать відповідні товарно-транспортні накладні(а.с.95-127).

21.09.2017 року між ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» та ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» укладено договір поставки №21/09/3, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити соняшник українського походження, врожаю 2017 року(а.с.16-22).

Відповідно до вимог п.1.3 договору №21/09/3 від 21.09.2017 року постачальник підтверджує, що товар є його власністю.

20.12.2017 року між ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» та ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» укладено додаткову угоду №3 до договору поставки №21/09/3(а.с.23).

Таким чином, соняшник ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» 2017 року врожаю, який зазначений у податковій накладній №19 від 20.12.2017 року, фактично було передано ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» у період з 29.08.2017 року по 27.09.2017 року та реалізовано у розмірі 257,623т. на суму 2 872 496,45 грн. (із податком на додану вартість), про що свідчить видаткова накладна №117 від 20.12.2017 року(а.с.14).

Так, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року складеної та відправленої на реєстрацію сільськогосподарським підприємством за результатами здійсненої з ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» операції з поставки соняшника, стало виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206, у зв'язку з чим, запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2017 року (а.с.11).

На виконання зазначеної вимоги ДФС України ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» було надано до податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено №1 від 24.01.2018 року (а.с.79), у якому надано пояснення про те, що товариство є сільськогосподарським виробником, реалізує сільськогосподарську продукцію власного виробництва та додано форму звіту 29 СГ (а.с.80-90).

Тобто, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» реалізовувало сільськогосподарську продукцію власного виробництва ТОВ «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» за відповідним договором поставки. Зазначене підтверджується видами діяльності підприємства та відповідною формою 29 СГ.

Колегія суддів зазначає, що ДФС України, посилаючись у оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.01.2018 року на те, що «платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН», не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Натомість, ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206, надав відповідні пояснення про реалізацію продукції власного виробництва.

Враховуючи викладене та надані на пропозицію ДФС України позивачем пояснення та документи на підтвердження реалізації ним продукції власного виробництва, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість прийняття рішення від 30.01.2018 року №577295/36453803 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявності підстав для його скасування.

У зв'язку з тим, що рішення комісії Державної фіскальної служби України від 30.01.2018 року №577295/36453803 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010» є протиправним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 20.12.2017 року, подану ТОВ СГП «ЗАРЯ-2010».

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «ЗАРЯ-2010» підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.

Судді Кравченко К.В. Вербицька Н.В.