Справа №2-11129/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем УКРАЇНИ
«16» грудня 2009 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Погрібного С.О.
за секретаря - Дробязко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд розірвати шлюб з відповідачем з тих підстав, що сімейні відносини між сторонами не склалися, сім’я носить формальний характер, причинами розпаду сім’ї позивач вважає той факт, що сторони є різними за характером людьми, у сторін різні погляди на побутові питання, і різні життєві позиції. За час спільного проживання сторони втратили один до одного почуття любові та поваги. Подружні відносини сторони не підтримують з червня 2009 року, не ведуть спільне господарство. За час спільного проживання між сторонами постійно виникали скандали та сварки, які супроводжувалися бійками, що негативно впливало на виховання малолітньої дитини.
Відповідач у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі, вважав обґрунтованою вимогу про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 11 жовтня 2003 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис за № 302. Від цього шлюбу є одна неповнолітня дитина: дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сімейні відносини фактично припинені, сторони спільно не проживають з червня 2009 року, подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім’ї. Сторони є різними за характером людьми, у них різні погляди на побутові питання, а також різні життєві позиції. За час спільного проживання між сторонами постійно виникали скандали та сварки, які супроводжувалися бійками, що негативно впливало на виховання малолітньої дитини.
На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім’ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде протирічити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітньої дитини.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11, 88, ч.4 ст. 174, ст. ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –
В И Р І Ш И В :
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 11 жовтня 2003 року, актовий запис № 302 - розірвати .
При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 25,50 гривень, ОСОБА_1 – від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: С.О. Погрібний