З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я                               № 2-1823/09

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.01.2010 року        Старобешеівський районний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді               Дьяченко О.І.

при секретарі                               Аслановій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції  про встановлення батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

    26.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про встановлення батьківства посилаючись на те, що з відповідачкою він перебував у фактичних шлюбних відносинах з весни 2006 року. Разом вони мешкали за адресою: с. Осикове вул. Садова, 9 Старобешівського району Донецької області, а саме у батьків відповідача. Як результат їхнього спільного мешкання, у серпні 2008 року, відповідач завагітніла. Шлюб між ними не реєструвався з причин важкого матеріального становища, оскільки відповідач бажала провести справжнє весілля. На грунті психологічної несумісності між ними постійно виникали конфліктні ситуації, ініціатором яких була відповідач. З причин наведеного, у період вагітності вони періодично проживали окремо. У лютому 2009 року вони знову почали мешкати разом, оскільки до пологів залишалось обмаль часу. 19.04.2009 року у них народилась спільна дитина. 10.05.2009 року між ним та відповідачем знову виникла конфліктна ситуація та він був вимушений забрати свої речі та повернутись до місця свого постійного мешкання. Після цього, відповідач виявила намір зареєструвати народження дитини в органах РАГС. Реєстрація народження дитини була проведена у відповідності із вимогами ч.1ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме: оскільки у шлюбі вони не перебували, а реєстрація провадилась за його відсутності, відомості щодо батька дитини записані були зі слів відповідача. На теперішній час відповідач не дозволяє йому бачитись із дитиною. Із цього приводу він звернувся до органів опіки та піклування, але йому відмовлено у встановленні побачень із дитиною, оскільки згідно свідоцтва про народження відомості щодо батька дитини записані у відповідності із ст. 135 Сімейного кодексу України. На підставі викладеного позивач просить визнати його батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

    Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав.

             Відповідачка ОСОБА_2, до суду не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснила, що позивач проживав у сім’ї ОСОБА_2  1 рік 5 місяців, позивач з відповідачкою зустрічались, потім народилась дитина. Після народження дитини  він не проживав з ними, але він приїжджав до відповідачки та дитини, вона бачила як стояла машина. Також він здійснював покупки для дитини.  

    Суд заслухавши позивача, свідка приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Згідно ч.4ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

    Згідно ч.1ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім.*я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, з весни 2006 року. Разом позивачка та відповідач мешкали за адресою: с. Осикове вул. Садова, 9 Старобешівського району Донецької області, а саме у батьків відповідачки.

Як результат їхнього спільного мешкання, у серпні 2008 року, відповідач завагітніла. Шлюб між ними не реєструвався з причин важкого матеріального становища, оскільки відповідач бажала провести справжнє весілля.

На грунті психологічної несумісності між позивачем та відповідачкою, постійно виникали конфліктні ситуації, ініціатором яких була відповідач.

З причин наведеного, у період вагітності позивач та відповідачка, періодично проживали окремо. У лютому 2009 року вони знову почали мешкати разом, оскільки до пологів залишалось обмаль часу.

19.04.2009 року у них народилась спільна дитина.

10.05.2009 року між позивачем  та відповідачкою, знову виникла конфліктна ситуація та він був вимушений забрати свої речі та повернутись до місця свого постійного мешкання.

Після цього, відповідач виявила намір зареєструвати народження дитини в органах РАГС. Реєстрація народження дитини була проведена у відповідності із вимогами ч.1ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме: оскільки у шлюбі вони не перебували, а реєстрація провадилась за  відсутності позивача, відомості щодо батька дитини записані були зі слів відповідача.

На теперішній час відповідачка не дозволяє позивачу бачитись із дитиною.

Із цього приводу позивач звернувся до органів опіки та піклування, але йому відмовлено у встановленні побачень із дитиною, оскільки згідно свідоцтва про народження відомості щодо батька дитини записані у відповідності із ст. 135 Сімейного кодексу України

Відповідно до ч.2ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Факт того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4Л, допитаної у судовому засіданні.    

    На підставі викладеного, суд визнає, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.            

                 Керуючись ст. ст. 128 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11, 169, 208, 224, 226   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.              

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області  через Старобешівський  районний  суд  шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі вищевказаної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя