П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/81/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

07 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника відповідача: Кауля-Негрич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року (повний текст якого складено 07 серпня 2018 року в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ГУПФ України в Чернівецькій області) в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Чернівецькій області щодо невиплати, починаючи з 24.07.2017 р. пенсії позивачу реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- зобов'язати ГУПФУ в Чернівецькій області поновити виплату пенсії позивачу з 24.07.2017 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 негайно після проголошення судового рішення;

- зобов'язати ГУПФУ в Чернівецькій області виплатити заборгованість по пенсії за віком позивачу, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 негайно після проголошення судового рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Так, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини на території м. Донецьк, позивач був змушений покинути своє місце проживання та прибув до Чернівецької області, де у встановленому порядку з грудня 2014 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Шевченківського району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради №2947 від 27.07.2017 р. ОСОБА_3 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 29.12.2014 р. та у зв'язку із реєстрацією місця проживання у АДРЕСА_1, був знятий з обліку 27.07.2017 року.

26 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ГУПФУ в Чернівецькій області із заявою про отримання пенсійних виплат як мешканцю територіальної громади м. Чернівці, у зв'язку із зміною місця реєстрації.

Також, 28.07.2017 р. позивач звернувся із повідомленням до відповідача про те, що у зв'язку із реєстрацією у АДРЕСА_1, він не являється внутрішньо переміщеною особою.

Проте, листом від 11 вересня 2017 року ГУПФУ в Чернівецькій області повідомило позивачу про те, що розгляд питання про продовження виплати пенсії можливе лише в разі взяття його на облік в органи соціального захисту населення як внутрішньо переміщеної особи.

21 жовтня 2017 року Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради направив на адресу ОСОБА_3 лист, в якому повідомив, що у зв'язку із скасуванням довідки від 29.12.2014 р. внутрішньо переміщеної особи, Комісія з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам припинила виплату його пенсії.

Крім того, листом від 24 жовтня 2017 року ГУПФУ в Чернівецькій області повідомило позивачу про те, що продовження виплати його пенсії можливе за умови надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та рішення Комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам щодо відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон № 1058-IV ) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 47 Закону №1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (із змінами від 24 грудня 2015 року) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Статтею 12 вище вказаного Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо неправдиві відомості.

З аналізу вищезазначених правових норм слідує, що документом, який посвідчує статус внутрішньо переміщеної особи є довідка, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Своє право на пенсійне забезпечення внутрішньо переміщена особа може реалізувати шляхом одержання у встановленому порядку вказаної довідки. При цьому ст.12 Закону № 1706-VІІ передбачений вичерпний перелік підстав, за яких внутрішньо переміщена особа втрачає свій статус, зокрема такою підставою є подання заяви про відмову від довідки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 27 липня 2017 року був знятий з обліку як внутрішньо переміщена особа на підставі його заяви, а отже з вказаної дати у відповідача не було підстав здійснювати йому виплату пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Разом з тим, втративши статус внутрішньо переміщеної особи, позивач не втратив статусу пенсіонера, якому призначено пенсію.

Так, відповідно до ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (визнано неконституційним);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Жодних з перелічених у вказаній вище статті обставин та інших обставин наявність яких давала б право позбавити позивача його конституційного права на пенсійне забезпечення, судом під час розгляду справи не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення було порушено ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідач припиняючи виплату пенсії позивачу керувався положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а як було встановлено судом, позивач з 27 липня 2017 року статус внутрішньо переміщеної особи втратив та реалізував своє право на вибір постійного місця проживання.

Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, органом пенсійного фонду порушено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким гарантовано право на отримання пенсії.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для здійснення виплат пенсії позивачу за період з серпня 2017 року по липень 2018 року.

Проте, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення помилково визначив період з червня 2017 року замість серпня 2017 року, з якого порушене право позивача підлягає захисту, оскільки в судовому засіданні встановлено факт отримання позивачем в червні, липні 2017 року пенсії, а загальна сума 43056,48 грн, яка підлягала виплаті позивачу встановлена судом першої інстанції вірно.

Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними змінити, а саме в абзаці 4 резолютивної частини рішення замінити слово "червень" на "серпень".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2018 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П. Совгира Д. І.