ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

07 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1083/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Мельника В.В. (доповідач),

                               суддів:  Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,     

за участю секретаря судового засідання  Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу                               Приватного       акціонерного         товариства      “Завод будівельно-опоряджувальних машин”

на рішення   Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (головуючий суддя – Прасова О.О.) в адміністративній справі

за позовом                                             Васильківського    об’єднаного   управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до                                                            Приватного        акціонерного      товариства         “Завод будівельно-опоряджувальних машин”

про                                                          стягнення      заборгованості  з    фактичних   витрат  на виплату  та  доставку  пенсій  за  віком,  призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Васильківське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (далі – Відповідач), в якому просило стягнути з Відповідача 101361 грн. 66 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з п. «а» ч.1  ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  за період грудень 2017 року - березень 2018 року.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що Відповідач у порушення вимог  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим, за підприємством утворилася заборгованість у сумі 101361 грн. 66 коп. за період грудень 2017 року - березень 2018 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року позов Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» задоволено (а.с.52-53).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.59-60).

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на неповноту дослідження доказів і встановлення обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Відповідачем неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів у Позивача щодо понесення останнім фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але судом було відмовлено у задоволенні даних клопотань. В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що Позивач поніс реальні фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період часу з грудня 2017 року по березень 2018 року у розмірі 101361 грн. 66 коп.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований, зокрема, тим, що Відповідач не брав участь в судовому засіданні, не подавав жодних клопотань про витребування доказів, ані письмових, ані усних.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст.  229, ч. 2 ст.  313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що колишнім працівникам ПрАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Позивачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1  ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсія призначена на підставі довідок, які встановлюють характер праці та право на призначення пільгових пенсій, виданих ПрАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин», та на підставі Протоколів про призначення пенсій.

Згідно пункту 2  Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV  пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього  Закону  в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого  Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм  статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього  Закону.

Виплата пенсій особам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж"  статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого  статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч.1  ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-XII  (в редакції на момент винесення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058) Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі  статті 14 Закону № 1788.

Таким чином, у Відповідача існує законодавчо встановлений обов'язок відшкодовувати органам ПФУ суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а»  ст.13 Закону № 1788.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої  Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція).

Згідно з п. 6.1 та 6.2 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.10 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а» частини 1  статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покриваються підприємствами та організаціями, підставою для відшкодування таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. При цьому, обов’язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов’язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог  статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що Відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, за період грудень 2017 року - березень 2018 року, що підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2  Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ч.1  ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які надсилалися Відповідачу.

Позивачем було надано суду Розрахунок заборгованості ПрАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин», відповідно до якого за Відповідачем рахується заборгованість у сумі 101361 грн. 66 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, з огляду на що заборгованість у сумі 101361 грн. 66 коп., яка обліковується за Відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

При цьому посилання апеляційної скарги на недоведеність обставин понесення Позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період часу з грудня 2017 року по березень 2018 року у розмірі 101361 грн. 66 коп. спростовуються матеріалами справи, які також не містять жодних заяв по суті справи або клопотань, поданих Відповідачем, що вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги про залишення поза увагою судом першої інстанції відповідних клопотань Відповідача.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 26 квітня 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями  243,  310,  316,  321,  322,  325,  329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» -  залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №808/1083/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 14 листопада 2018 р.

Головуючий - суддя                                                                      В.В. Мельник

                               суддя                                                                      С.В. Сафронова

                               суддя                                                                      Д.В. Чепурнов