КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/26172/17Головуючий у І інстанції: Макаренко І.О.

Провадження №33/824/718/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду МосьондзІ.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Борт Павла Сергійовича в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням судді, захисник Борт П.С. в інтересах ОСОБА_3 04.09.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Одночасно захисник подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що судове засідання відбулося без участі ОСОБА_3, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, оскільки в матеріалах справи зазначена невірна адреса місця проживання ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1, проте вірною є адреса: АДРЕСА_2. Оскільки він не брав участі в розгляді справи, про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 29.08.2018 року, під час ознайомлення з матеріалами справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисників Борт П.С. та ОСОБА_4, які підтримали подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 06 липня 2017 року щодо ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Отримавши копію протоколу, ОСОБА_3 був обізнаний про те, що судовий розгляд відбудеться за його викликом у Шевченківському районному суді міста Києва.

На номер мобільного телефону, який ОСОБА_3 зазначив у складеному щодо нього протоколі та письмових поясненнях, надсилалося SMS-повідомлення з текстом судового виклику із зазначенням часу та місця судового розгляду, яке було доставлено адресату завчасно (а.с.9). Однак в судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим судове засідання було проведено за його відсутності.

Крім цього, на вказану ОСОБА_3 у протоколі адресу (АДРЕСА_1) за результатами судового розгляду надсилалася копія постанови та була ним отримана особисто 29.09.2017 року, про що свідчить підпис ОСОБА_3 на зворотному повідомленні (а.с.15).

З урахуванням того, що ОСОБА_3 не скористався своїм правом бути присутнім під час судового розгляду, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про нього, а копію постанови отримав ще 29.09.2017, апеляційна скарга була подана через захисника лише 04.09.2018, тобто більше, ніж через рік після винесення оскаржуваної постанови. При цьому, ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності має відбутися судовий розгляд, мав змогу в значно коротший термін реалізувати своє право на оскарження.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі &q?ва;Олександр Шевченко проти України&q?нн; (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та &qu37;Трух проти України&q? 2; (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі &q?х ;Пономарьов проти України&q? 4; (Заява N 3236/03).

За встановлених судом обставин наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому у поновленні строку захиснику Борт П.С. необхідно відмовити, а апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Борт Павла Сергійовича в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Мосьондз